Досліджено нові електропровідні поліанілін-полікарбонатні (ПП) композити, доповані різними органічними кислотами. Вивчено різними методами кінетичні особливості хімічної полімеризації аніліну та вплив на неї сторонньої дисперсійної фази. Співставлено електронні спектри полімеризаційного середовища за відсутності та в присутності дисперсії наночастинок зі змінами редокс-потенціалу таких середовищ. Відстежено в процесі полімеризації аніліну появу та розвиток різних форм поліаніліну. Встановлено моменти утворення нерозчинної фази поліаніліну та формування його оболонки на поверхні частинок сторонньої дисперсії. Одержано полімерні ПП і гібридні поліанілін-SiC композити типу "ядро-оболонка". Вивчено вплив різних кислот-допантів та окисників на процес полімеризації аніліну за присутності полікарбонатної дисперсії, а також на властивості кінцевих ПП композитів.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив різних чинників на полімеризацію електропровідних полімерів (ЕПП) і на їх морфологічну структур, розглянуто структуру композитів на основі ЕПП і їх структурну організацію, від якої залежать фізико-хімічні властивості матеріалів. Доведено, що структура субстрату є вирішальною у формуванні надмолекулярних структур ЕПП. Досліджено електрохімічну поведінку електродів на основі електропровідних полімерів і визначено фактори, що впливають на стабільність та електрохімічні характеристики. Запропоновано модель електрода на основі ЕПП, яка дозволяє кількісно описати електрохімічну поведінку ЕПП. Вперше теоретично обгрунтовано і практично реалізовано симетричні й асиметричні електрохімічні конденсатори на основі ЕПП. Визначено, що за діапазоном робочої напруги, питомими характеристиками, стабільністю та терміном служби розроблені електрохімічні конденсатори відповідають кращим зарубіжним аналогам.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблеми розробки нових струмопровідних силоксанграфітових матеріалів з регульованими електричними властивостями та підвищеною термостійкістю. Експериментально встановлено оптимальні технологічні схеми та режими виготовлення композиційних матеріалів типу лакофарбових покриттів і прес-порошків системи поліорганосилоксан (ПОС) - графіт, ПОС - терморозширені графіти. Узагальнено результати експериментальних досліджень одержаних матеріалів щодо оцінки їх електро-, теплофізичних і експлуатаційних властивостей. Визначено склади лакофарбового покриття з максимальним тепловиділенням з одиниці поверхні та прес-порошків для одержання композитів з необхідним рівнем фізико-механічних властивостей. Розроблено конструкцію нагрівального пристрою з оптимальним рівнем параметрів.

  Скачати повний текст

Встановлено, що структурний стан ПУ на основі ПЕГ характеризується наявністю неповного мікрофазового розшарування сегментів різної природи. За цих умов подовження жорсткого блоку призводить до посилення мікрофазового розшарування, а перехід від карбоксильних до карбоксилатних форм супроводжується послабленням ступеня мікрофазового розшарування. Зазначено, що підвищення вмісту жорсткого сегмента в ПУ йономерах, як і вмісту наповнювача в модельному електроліті, супроводжується зниженням рівня йонної провідності. Встановлено, що перехід від кислотних до сольових форм ПУ призводить до зниження йонної провідності на відміну від модельного електроліту, що, можливо, пов'язано з йонною агрегацією в ПУ йономерах.

  Скачати повний текст

Визначено основні закономірності формування структури провідної фази в полімерних композиціях, що містять електропровідні наповнювачі, встановлено взаємозв'язок структурної організації з електричними, реологічними та теплофізичними характеристиками наповнених полімерних систем. Узагальнено результати комплексних досліджень електропровідності систем з вуглецевими та металевими наповнювачами, досліджено вплив міжфазних взаємодій полімер - наповнювач на перколяційні ефекти у вуглецьнаповнених полімерних системах та вивчено процеси утворення впорядкованої провідної фази в полімерній матриці на базі бінарних сумішей полімерів, створено фізичну модель для опису ефектів локалізації наповнювача в одній з полімерних фаз і на базі бінарних сумішей полімерів створено фізичну модель для опису ефектів локалізації наповнювача в одній з полімерних фаз і на міжфазній границі. Запропоновано кількісний опис в таких системах за допомогою рівняння, що включає параметри міжфазної взаємодії полімерна матриця - наповнювач. На основі результатів дослідження структури сегрегованих систем зроблено висновок стосовно взаємозалежності процесу їх формування з виникненням провідності в системі, на підставі чого побудовано геометричну модель сегрегованої системи та надано кількісні співвідношення між порогом перколяції та параметрами каркасу наповнювача. За результатами вивчення металонаповнених систем з гетерогенною полімерною матрицею показано можливість виникнення провідності за аномально низької величини порогу перколяції. Запропоновано структурну модель, що пояснює особливості електропереносу високою локальною концентрацією наповнювача, який формує провідну фазу в одному з полімерних компонентів матриці. Завдяки дослідженню реологічних характеристик наповнених систем виявлено двостадійний характер формування нескінченого провідного кластера з виникненням непровідної коагуляційної структури вуглецевого наповнювача, що передує утворенню провідного кластера та не залежить від віку полімеру та яка в подальшому трансформується в конденсаційну структуру з фазовим контактом частинок, що забезпечує провідність і залежить від типу полімерної матриці.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження умов формування та фізико-хімічних властивостей дисперсних та плівкових композитів спряжених поліаміноаренів-поліаніліну (ПАН), поліopmoтолуїдину (ПоТІ), поліopmoметоксіаніліну (ПоМА) з діелектричними полімерними матрицями поліметил-метакрилатом (ПММА), полівініловим спиртом (ПВС) і епоксидним олігомером (ЕД-20). Установлено зв'язок між електричними, механічними та термомеханічними властивостями композитів поліаміноаренів з матрицями ПММА, ПВС і епоксидних олігомерів. Показано, що у композитах на основі ПММА, ПВС і епоксидних олігомерів зі спряженими поліаміноаренами зберігається напівпровідниковий характер провідності. Дані композити виявляють концентраційну залежність електропровідності, яка може бути описана перколяційною моделлю з низьким порогом перколяції (2 - 5 %). На підставі температурної залежності електронного парамагнітного резонансу (ЕПР) в інтервалі 4,2 - 300 К установлено значну делокалізцію носіїв заряду у порівнянні з чистими поліаміноренами. Уперше виявлено та досліджено термохромний ефект за T = 293 - 473 К у плівках, легованих поліаміноренів та їх композитів з ПВС. Установлено, що плівкові композити ПММА-ПоТІ, ПММА-ПАН зберігають електрохімічні властивості поліаміноаренів. Уперше показано можливість використання поліаніліну, легованого тетрафторборатною кислотою як електропровідного наповнювача та як отвердника епоксидних смол. Вивчено механічні й електричні властивості одержаних композитів. Розроблено метод одержання струмопровідних епоксидних клеїв і герметиків.

  Скачати повний текст