Дисертацію присвячено удосконаленню методик технологічної оцінки соломи льону та конопель. В дисертації наведені теоретичні та експериментальні дослідження впливу способу приготування трести (тепловодне та росяне мочіння) на результати технологічної оцінки соломи льону-довгунця. Розроблено алгоритми обчислення довірчих інтервалів комплексних показників якості волокна льону та конопель. Виведено нові емпіричні формули для визначення розрахункового відносного розривного навантаження та номера тіпаного волокна, одержаного при виконанні технологічної оцінки соломи льону. Створено наукову базу для вдосконалення та розробки методик технологічної оцінки соломи.

  Скачати повний текст

Проведено комплексні дослідження зміни морфологічної структури, фізико-механічних властивостей і хімічного складу лляного волокна у процесі цілеспрямованої модифікації, що починається з одержання трести та продовжується під час переробки відходів, одержаних внаслідок процедури тіпання. Розвинуто наукові засади теорії та технології одержання модифікованих волокон функціонального призначення. Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено закономірності зміни властивостей волокна залежно від умов проведення процесу розстилу лляної соломи під дією композиційних хімічних препаратів на основі фосфату карбаміду та поверхнево-активних речовин. Установлено, що під дією композиційних хімічних препаратів відбувається підвищення ступеня розволокнення, зменшення вмісту інкрустуючих речовин у тіпаному льоноволокні та скорочення терміну розстилання лляної соломи. Розроблено науково обгрунтовану технологію одержання модифікованих волокон функціонального призначення, яка передбачає використання запропонованого фізико-хіміко-механічного способу модифікації лляного волокна на базі емульсування композиційними хімічними препаратами та диференціації процесу чесання. На підставі теоретичних положень фізико-хімії дисперсних систем і поверхневих явищ у полімерних системах, структури та динаміки міроемульсій установлено механізм дії композиційних хімічних препаратів під час модифікації лляного волокна за фізико-хіміко-механічного способу. Запропоновано новий метод визначення геометричних властивостей модифікованого лляного волокна, що базується на сучасних методах обробки цифрового зображення волокон у програмному середовищі MATLAB. На підставі установлених закономірностей визначено критерії якості модифікованих лляних волокон, зумовлені їх морфологічною будовою та геометричними властивостями, за якими визначають функціональне призначення цих волокон, а саме: технічне, текстильне для змішування з вовною та бавовною, санітарно-гігієнічне та для виробництва целюлози і паперу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню ефективності збирання льону-довгунця 2-ма, 3-ма і 4-ма секціями комбайна, а також впливу обробки стрічок 2%-м розчином вуглеамонійних солей на прискорення процесу приготування трести, збереженя вихідної кількості та якості сировини, підвищення виходу трести та волокна, їх урожайності та якості продукції.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості приготування лляної трести способом штучного зрошення. Проаналізовано явище самонагрівання вологої лляної соломи. Виведено рівняння теплового балансу процесу самонагрівання. Розроблено математичну модель процесу передачі тепла. Шляхом періодичного вентилювання сировини анаеробною парогазовою сумішшю забезпечили відповідні умови проведення процесу. Встановлено можливість отримання трести з рівномірними показниками якості всієї маси сировини. Доведено, що економічний ефект від застосування даного способу приготування трести становить 21,4 грн на одну тонну лляної соломи.

  Скачати повний текст

На базі експериментальних досліджень одержано регресійні рівняння залежності відокремлюваності та міцності стебел трести від тривалості процесу її вилежування за різних значень вологості розісланого шару лляної соломи. Доведено, що ворушіння збільшує тривалість процесу перетворення соломи на тресту та зберігає міцність волокна. Позитивний вплив ворушіння на якість трести пов'язаний з аерацією шару соломи, за умов якої затримується розвиток целюлозоруйнівних анаеробних мікроорганізмів. Експериментально обгрунтовано, відпрацьовано та рекомендовано виробництву алгоритм і програму управління технологічним процесом за умов використання штучного зволоження та ворушіння розісланого шару лляної соломи.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано й експериментально доведено можливість інтенсифікації розвитку пектиноруйнівної мікрофлори в процесі перетворення лляної соломи в тресту за рахунок обробки стебел соломи розчинами меляси, яка є екологічно чистим продуктом. Встановлено, що процес гідролізу сахарози в розчинах меляси в активованих водних середовищах відбувається за 45 хв. і до складу продуктів гідролізу сахарози розчину меляси в активованому кислому водному середовищі входять глюкоза та фруктоза, а в розчині меляси в активованому лужному водному середовищі виявлено тільки фруктозу. Визначено динаміку зміни видового та кількісного складу мікрофлори лляної соломи після обробки розчинами меляси в активованих водних середовищах і встановлено механізм прискорення процесу розстилу.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні й експериментальні засади вдосконалення технології одержання трести шляхом рівномірного формування шару льоносоломи за допомогою підбирально-обертального пристрою. Експериментально доведено, що рівномірне формування такого шару забезпечується рівномірною укладкою стебел у стрічки робочими органами льонопідбирача ПМЛ-1. З використанням методів математичної статистики та математичного планування визначено залежність виходу волокна від рівномірності та розтягутості стебел за комлем у стрічках розстилу. Установлено залежність термінів розстилання льону-довгунця та тривалості приготування трести, а також якість одержуваного з неї волокна.

  Скачати повний текст