Розширено й оптимізовано асортимент бавовнокотонінових (БК) тканин. Оцінено найбільш вагомі споживчі властивості цих тканин. Висвітлено шляхи підвищення їх якості. Запропоновано новий асортимент БК тканин, який базується на використанні сучасних способів вибілювання та фарбування. Виявлено залежність стійкості забарвлень досліджуваних БК та еталонних тканин від дії різних фізико-хімічних чинників, класу та марки використання барвників, способів фарбування. Проведено відповідне виробниче випробування. Надано порівняльну характеристику стійкості до багаторазового прання бавовнянокотонінових, бавовняних і лляних тканин.

  Скачати повний текст

Досліджено процес проектування багатокомпонентної пряжі з вмістом конопляного котоніну, яка призначена для виготовлення текстильних виробів з заздалегідь заданими споживчими властивостями. Для одержання конопляного котоніну обрано фізико-механічний спосіб котонізації. Якість одержаного котоніну оцінено за показниками довжини, діаметра та розривного навантаження, що підтвердило його придатність для використання у поєднанні з іншими волокнами. Проведено аналітичне дослідження процесу змішування волокон та одержано систему лінійних рівнянь, яка є математичною моделлю багатокомпонентної суміші для виготовлення пряжі з урахуванням споживчих властивостей текстильних виробів, у процесі вирішення якої забезпечується мінімум собівартості суміші. Розроблено технологію одержання змішаної пряжі лінійної щільності 42 текс за кардною системою прядіння бавовни, до складу якої входить конопляний котонін (30 %), бавовна (40 %), лавсан (30 %).

  Скачати повний текст

Проведено теоретичні та експериментальні дослідження первинної обробки низькосортної лляної сировини з метою підготовки її до механічного котонування та одержання котоніну. Встановлено, що для збільшення виходу котонізованих волокон завдовжки до 40 мм з фізико-механічними показниками, наближеними до характеристик бавовняного волокна, необхідно здійснювати процес штапелювання на відрізки заданої довжини на стадії первинної обробки низькосортної лляної сировини. В результати дослідження процесу чесання лляного волокна, одержаного з різаного на задану довжину сирцю, виявлено, що вплив процесу чесання на вкорочення штапельованого волокна є незначними, а оптимальна кількість обробок на чесальній машині не повинна перевищувати двох. Встановлено, що передбачуваний економічний ефект від впровадження удосконаленого технологічного процесу, що забезпечує збільшення виходу котонізованих волокон прядильної групи завдовжки до 36 - 40 мм, становитиме 919,54 грн. у розрахунку на виготовлення 1 т котоніну.

  Скачати повний текст