Вивчено патогенез та узагальнено методи діагностики циноглосотоксикозу у тварин, здійснено систематизацію способів його профілактики. Визначено, що гострий перебіг отруєння у бичків виникає після одноразового згодовування борошна з сухої трави та листя чорнокореня лікарського другого року вегетації у кількості 7,0 та 18,4 г на 1 кг маси тіла відповідно. З'ясовано, що хронічний перебіг отруєння чорнокоренем у коней проявляється пригніченням, атаксією, анорексією, спрагою, гіпотермією, поліурією, гематурією, гіперглікемією (6,4 - 9,2 ммоль/л), гіпоазотемією, гіперпротеїнемією, збільшенням вмісту піровиноградної кислоти (159,04 - 261,28 мкмоль/л) та зменшенням вмісту сечовини у крові. Запропоновано схему діагностики, яка базується на даних анамнезу, аналізі ботанічного складу кормів, оцінці клінічних симптомів, результатах біохімічних досліджень крові стосовно вмісту глюкози та піровиноградної кислоти, а також гістологічних досліджень печінки, селезінки, серця, нирок, головного мозку. Установлено, що остаточний діагноз циноглосотоксикозу підтверджується за умов якісного виявлення алкалоїдів чорнокореня лікарського у кормах за методом тонкошарової хроматографії. Систематизовано заходи щодо профілактики циноглосотоксикозу тварин.

  Скачати повний текст

Висвітлено результати вивчення нефропатологій у великої рогатої худоби у разі отруєння піролізидиновими алкалоїдами чорнокореня лікарського та жовтозілля лучного. Проведено аналіз польових випадків таких отруєнь та одержано дані експериментів з відтворення нефропатологій. У разі отруєння у нирках розвиваються: функціональна ниркова гіпертрофія, нефротичний гострий некроз канальців, гломерулонефротубулонекроз. Визначено частоту реєстрації цих нефропатологій, подано їх патоморфологічну характеристику. Встановлено, що характер піролізидиногенних нефропатологій залежить від тих процесів, які розвиваються у печінці тварин, які отруїлися піролізидиновими алкалоїдами.

  Скачати повний текст