Проаналізовано епізоотичну ситуацію щодо лептоспірозу свиней у господарствах Хмельниччини. Встановлено, що розвиток інфекційного процесу за лептоспірозу свиней супроводжується вірогідним збільшенням кількості лейкоцитів, вмісту білірубіну, глюкози, сечовини, креатиніну, активності АлАТ і вірогідним зменшенням кількості еритроцитів і вмісту гемоглобіну. Вперше вивчено особливості перебігу лептоспірозу свиней, ускладненого фузаріотоксикозом, та експериментально встановлено доцільність застосування препарату Мікофікс та вакцинації першим варіантом вакцини проти лептоспірозу з метою профілактики одночасного перебігу хвороб. Показано, що патоморфологічні зміни у серці, печінці, нирках, селезінці, лімфатичних вузлах прогресують залежно від рівня антитіл у РМА та корелюють зі змінами морфологічного та біохімічного складу крові хворих тварин.

  Скачати повний текст

Виявлено алелопатичні, біохімічні, біофізичні, фізіологічні, трофічні аспекти консортивних зв'язків лептоспір з фоновими видами рослин та тварин прибережно-водних екосистем, а також наведено їх кількісну характеристику. Вивчено етіологічну структуру лептоспірозу фонових видів риб, амфібій, рептилій, птахів та ссавців-амфібіонтів. Досліджено особливості трофічних, топічних та форичних типів консортивних зв'язків лептоспір у прибережно-водних екосистемах. На підставі одержаних експериментальних даних установлено, що вид Leptospira interrogans характеризується складною внутрішньовидовою структурою, що відбивається на відмінностях реакцій різних сероваріантів на різні абіотичні та біотичні фактори. Відзначено, що висока екологічна пластичність і життєздатність лептоспір зумовлює їх вагому екологічну роль та практичне значення у прибережних та водних екосистемах.

  Скачати повний текст

Вперше проведено порівняльний епізоотологічний моніторинг, вивчено епізоотичну ситуацію та етіологічну структуру лептоспірозу коней у господарствах Хмельниччини. Наведено оцінку епізоотологічних, клінічних, гематологічних і біологічних показників. Виявлено можливість використання динаміки їх змін у хворих тварин як додаткового маркера під час проведення комплексної діагностики лептоспірозу коней. Вивчено динаміку титрів поствакцинальних протилептоспірозних антитіл у коней на введення 1-го варіанту вакцини та доцільність проведення ревакцинації з інтервалом 6 місяців. Вперше у ветеринарній практиці розроблено й апробовано новий спосіб випасання коней на пасовищах з використанням електропастуха, який дає можливість контролювати використання пасовища й одночасно проводити профілактику розвитку лептоспірозу та гельмінтозів. Запропоновано методи лікування лептоспірозу коней та застосування сучасних антибіотиків за даної патології. Створено схему профілактичних протилептоспірозних заходів, використання яких сприяє прискоренню процесу оздоровлення неблагополучного господарства.

  Скачати повний текст

Вивчено епізоотичну ситуацію й етіологічну структуру лептоспірозу свиней на території України, удосконалено системи діагностики та профілактики даного захворювання. Вперше складено карти напруженості епізоотичної ситуації й етіологічної структури лептоспірозу свиней для всіх областей України. Розроблено вакцину проти лептоспірозу свиней (варіант suis), визначено її оптимальну імунізуючу дозу та рівень антитіл до серогруп лептоспір у сироватці крові щеплених тварин. Проведено дослідження імуногенності створеної вакцини за лабораторних і виробничих умов, проведено її комісійні випробування та розроблено нормативну документацію. Розраховано економічну ефективність проведення профілактичних заходів з використанням нового імунобіологічного препарата.

  Скачати повний текст

Удосконалено сучасні методи діагностики, лікування та специфічної профілактики лептоспірозу домашніх тварин. Вперше в Україні проведено епізоотологічні дослідження щодо лептоспірозу собак. Визначено розповсюдженість основних сероварів збудника даної патології. Встановлено характерні для жовтушної та безжовтушної форм лептоспірозу зміни біохімічних показників крові, використання яких суттєво покращить систему диференційної діагностики та прогнозування перебігу захворювання. Визначено антитіла до шести основних сероварів лептоспір у сироватках крові котів. Доведено можливість виникнення захворювання та лептоспіроносійства у котів. Описано серії дослідів з визначенням оптимальних схем лікування з використанням сучасних антибіотиків та інших ветеринарних препаратів. Розроблено спеціальні комплекси патогенетичних препаратів з урахуванням їх сумісності. Встановлено, що найбільш ефективними виявилися двофазні курси препаратів-синергістів: депоміцину та доксицикліну, фармазину-50 та доксицикліну, цефтриаксону та доксицикліну. Доведено необхідність застосування засобів патогенетичної терапії та спеціальних кормів у комплексному лікуванні та реабілітаційному періоді уражених тварин. Проведено порівняльне вивчення сучасних полівалентних протилептоспірозних вакцин й обгрунтовано необхідність проведення щеплень двічі на рік. Вивчено рівень поствакцинальних антитіл після щеплення собак розробленими в Інституті ветеринарної медицини УААН моновалентними вакцинами, які рекомендовано застосовувати як допоміжні в регіонах з превалюванням певного серовару збудника лептоспірозу.

  Скачати повний текст

Теоретично та експериментально обгрунтовано етіологічну структуру лептоспірозу тварин в Одеській області, вивчено особливості епізоотичного процесу і клінічного прояву хвороби, на підставі чого запропоновано виробництву систему протилептоспірозних заходів. В результаті проведених досліджень визначено, що в етіологічній структурі лептоспірозу тварин в Одеській області головну роль відіграють лептоспіри наступних серотипів: у великої рогатої худоби - Sejroe (29,02 %), Hebdomadis (21,75 %), Tarassovi (21,20 %), Icterohaemorragiae (12,90 %); у свиней - Icterohaemorragiae (42,93 %), Pomona (28,07 %), Tarassovi (24,32 %); у коней - Icterohaemorragiae (53,15 %), Canicola (31,53 %), Grippotyphosa (8,10 %); у собак - Canicola (39,32 %), Icterohaemorragiae (27,18 %), Pomona (10,67 %), Tarassovi (9,70 %), Hebdomadis (7,28 %). Втановлено, що лептоспіроз тварин в Одеській області в основному перебігає безсимптомно.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення анти- та імуногенної активності лептоспірозних антигенів. Розроблено оптимальний метод виготовлення високоспецифічних групових аглютинуючих сироваток, що передбачає гіперімунізацію кролів. Запропоновано схему виділення лептоспір з нирок, головного мозку, висів гомогенізату органів на середовища Кортгофа та EMGH, а також застосування не менше 20 аглютинуючих сироваток для ідентифікації ізолятів. Підвищено анти- та імуногенну активність вакцинних штамів лептоспір Monjakov та Icterohaemorrahiae, діагностичних штамів Pomona та Copenhageni шляхом 10-разового пасажування їх в організмі тварин, а також наступним пасажуванням ізолятів на твердому живильному середовищі. Розглянуто варіант лептоспірозного поліантигену для діагностичної тест-системи "ІФА-лептоспіроз", що забезпечило підвищення специфічності з 86 до 92 % та чутливості системи з 85 до 90 %. Встановлено, що інактивуюча концентрація формаліну на культуру лептоспір становить 0,3 %, фенолу - 0,25, мертіоляту - 0,0002, кристалвіотелу - 0,05 %. Концентрувати лептоспірозну суспензію можна за допомогою методу ультрафільтрації та відстоюванням з внесенням 10 % поліетиленгліколю.

  Скачати повний текст