Вивчено питання забруднення повітря житлового середовища (ЖС) органічними хімічними сполуками на підставі застосування полімерних і синтетичних матеріалів у будівництві та побуті, обгрунтовано тип комбінованої дії основних хімічних забруднювачів житла (фенолу, стиролу, формальдегіду) з використанням експериментальних даних. Наведено нові дані про гігієнічне значення в ЖС газовиділень зі складних комплексів полімерних матеріалів (ПМ) і показано основні закономірності міграції хімічних речовин з ПМ у повітряне середовище житлових приміщень (ЖП). Розроблено математичні моделі прогнозування рівня хімічних речовин з ПМ за умов житла, вперше експериментально встановлено характер комбінованої дії основних забруднювачів повітря (фенолу, стиролу, формальдегіду) в концентраціях, що реально знаходяться в повітрі ЖП.

  Скачати повний текст

Розроблено методологічні засади моделювання освітлювальних установок зі світлодіодними джерелами світла, що забезпечують створення комфортного світлового середовища. Одержано математичні вирази, які визначають характер світлорозподілу світлодіодних світлових приладів залежно від кількості, розташування і світлотехнічних характеристик джерел світла. Розроблено методику досліджень світлоколірного впливу на спостерігача та математичні моделі його кількісного оцінювання. Встановлено зв'язок між домінантною хвилею випромінювання світлодіодів і фізіологічними показниками організму спостерігача, визначено межі їх комфортної дії.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності формування акустичного стану житлових приміщень від зовнішніх і внутрішніх джерел і внесок окремих компонентів у його формування. Удосконалено критерії гігієнічної оцінки акустичного стану житлових приміщень та прилеглих до житлових будинків територій, встановлено причини масових порушень гігієнічних вимог до їх акустичного стану та рекомендовано заходи з усунення цих порушень. Встановлено, що основними причинами скарг населення на акустичні умови в житлі є: недостатні санітарні розриви від зовнішніх джерел, високі рівні звуку на фасадах житлових будинків (більше 55 дБА у денний та більше 45 дБА у нічний час доби), широке застосування за цього в будівництві не шумозахисних вікон (двокамерних склопакетів), які мають недостатню звукоізолюючу спроможність при закритому стані та в режимах вентиляції тощо.

  Скачати повний текст

Вперше на базі соціолого-гігієнічного опитування виявлено особливості режиму користування побутовими електричними машинами та приладами (ПЕМП) в побуті. Встановлено залежність оцінки ПЕМП як джерел шуму від характеру діяльності та відпочинку в житлі, віку, статі, стану самопочуття, умов мешкання людини. Вперше визначено добове дозоване акустичне навантаження на користувача від ПЕМП за типових умов експлуатації, еквівалентні рівні звуку від ПЕМП, що впливають на людину в помешканні. Доведено закономірності формування експозиційних рівнів шуму в житловому середовищі. Надано всебічну гігієнічну оцінку ПЕМП як джерелам шуму. Створено акустичну модель шуму середньостатистичного набору ПЕМП для експериментальних досліджень. Удосконалено принципи експериментального дослідження шумових ефектів на організм людини. Простежено закономірності формування біоефектів шуму низької та середньої інтенсивності. Вперше виявлено особливості впливу на організм людини акустичного навантаження від ПЕМП. З використанням системного підходу на базі фізіолого-гігієнічного дослідження, опитування, акустичного та математичного моделювання встановлено пороговий рівень та дозу шуму ПЕМП. Удосконалено психофізіологічні критерії з метою оцінки шуму низької та середньої інтенсивності на організм людини. Проаналізовано принципи, критерії оцінки та регламентації шуму ПЕМП у житловому середовищі.

  Скачати повний текст