Оцінено адекватність вибору методів лабораторної діагностики для моніторингу хантавірусних інфекцій з метою впровадження у мережу лікувально-профілактичних установ залежно від рівнів надання медико-профілактичної допомоги населенню. Встановлено високий ступінь активності природних осередків геморагічної гарячки з нирковим синдромом (ГГНС) у західноукраїнському регіоні, що проявляється значним рівнем ураженості населення Закарпаття та Волині хантавірусами. Виявлено території ризику щодо зазначеної інфекції. Вперше встановлено імунологічну структуру населення, що мешкає на ендемічних територіях, шляхом проведення сероепідеміологічного моніторингу під час когортних досліджень. Визначено частку ГГНС у структурі гарячкових станів у людей, що обумовлені моно- та мікст-інфікування різними видами хантавірусів. Встановлено взаємозв'язок циркуляції збудників ГГНС з різними ландшафтно-географічними зонами. Виявлено інфікованість гризунів-резурвуарів вірусами Hantaan та Dobrova/Belgrade. З'ясовано, що польова миша (Apodemus agrarius) за даними молекулярно-генетичного дослідження уражена обома видами вірусів, що свідчить про міжвидовий перехід Dobrova/Belgrade, для якого досі вважалася можливим резервуаром лише жовтогорла миша (Apodemus flavicolis). Розроблено алгоритм вірусологічної діагностики ГГНС з урахуванням рівнів надання населенню медико-профілактичної допомоги.

  Скачати повний текст