Встановлено топографо-анатомічні особливості венозних лозоподібних сплетень та яєчкових вен у ранньому періоді онтогенезу людини. На підставі застосування сучасних методів морфологічного дослідження проведено комплексне вивчення анатомії лозоподібних венозних сплетень і яєчкових вен і динаміки змін їх топографії у перинатальному періоді онтогенезу людини. Уточнено, деталізовано та систематизовано одержані дані щодо топографо-анатомічних особливостей венозної системи яєчка й її зв'язків з венами суміжних органів і структур. Розвинено вчення про перинатальну анатомію, просторово-часову динаміку становлення топографії й особливості синтопії яєчкових вен і лозоподібного венозного сплетення. Вивчено мінливість яєчкових вен у ранньому періоді онтогенезу, встановлено її залежність від соматотипу та кутів впадання яєчкових вен у нижню порожнисту (справа) та ліву ниркову (зліва). Визначено критичні періоди розвитку судинного русла яєчка. Вперше здійснено детальні графічні реконструкції судин яєчка та сім'яного канатика різних періодів перинатального розвитку людини, які поглиблюють сучасні уявлення про їх просторово-часову організацію.

  Скачати повний текст

Наведено дані, одержані завдяки комплексному дослідженню розвитку пазух твердої мозкової оболони головного мозку (ТОГМ), основи черепа, їх зв'язків з внутрішньо- та позачерепними венами та венозними сплетіннями з використанням методів ін'єкції, препаровки, корозії, макро- та мікроскопії, стереотопо- та морфометрії. Установлено послідовність і закономірності розвитку венозного комплексу основи черепа, утвореного печеристою, передньою та задньою міжпечеристими, верхньою та нижньою кам'янистими пазухами ТОГМ, їх зв'язками з внутрішньо- та позачерепними венами, крилоподібним сплетінням та венами очної ямки. Досліджено особливості будови пазух ТОГМ, венозних сплетень зовнішньої основи черепа, крилоподібного венозного сплетення, очних вен на різних етапах фетального розвитку людини. Формування та становлення пазух даної оболони та суміжних венозних утворень знаходяться у морфофункціональному взаємозв'язку з ростом черепа та його відділів. Взаємовпливи індивідуальної мінливості форми, локалізації, розмірів пазух твердої оболони основи мозку та вікових змінів будови черепа підтверджено результатами варіаційно-статистичного аналізу.

  Скачати повний текст

Визначено структурні зміни вушок серця як морфо- (пато-) генетичних складових хронічної ішемічної хвороби серця (ХІХС). Процес ремоделювання вушок серця забезпечено реорганізацією їх морфофункціональних компонентів і характеризуються нерівномірно вираженою адаптивною гіпертрофією кардіоміоцитів, розвитком дистрофічних, некробіотичних і виражених склеротичних змін ендокарда, міокарда та судинного компонента, що збільшує функціональну недостатність вушок серця зі зниженням їх механічної та зростанням резервуарної функцій. Показано, що зростання дидактації їх порожнин супроводжується перерозподілом у кардіоміцитах секреторних гранул з пересердним натрійуретичним пептидом і зниженням показника їх оптичної щільності, що свідчить про вичерпання синтетичної активності кардіоміцитів, і разом з прогресуванням фіброзу стінки вушок може бути одним з факторів, що визначають зростання серцевої недостатності на пізніх стадіях ХІХС.

  Скачати повний текст

Досліджено причини, епідеміологію раптової ненасильної смерті та патологічні зміни коронарних артерій у такому випадку. Доведено залежність між структурою раптової ненасильної смерті у регіонах України та їх індексом індустріалізації. Установлено, що раптова серцева смерть осіб працездатного віку складає 72 % у структурі ненасильної смерті. Вивчено й описано патологічні зміни коронарних артерій в осіб молодого віку за раптової смерті різного генезу. Основним морфологічним проявом у коронарних артеріях є артеросклероз, що проявляється циркулярною м'язово-еластичною гіперплазією інтими або фіброзною бляшкою. Доведено, що запальні зміни у коронарних артеріях як реакція на патогенний чинник однакові за клітинним складом, але частіше наявні за артеріосклеротичного процесу у порівнянні з атеросклеротичним і не мають прямої залежності від ступеня стенозу судини. Одержано статистичні докази щодо впливу ксенобіотиків у результаті куріння та професійно-шкідливих умов праці на виникнення раптової ненасильної смерті в осіб молодого віку. Ступінь ризику смерті прямо корелює з кількістю викурених сигарет і віком початку та стажем куріння. Найчастішим фактором ризику раптової смерті за ішемічної хвороби серця є чинник, взаємопов'язаний з дією ксенобіотиків виробничого генезу.

  Скачати повний текст

З'ясовано патогенетично значущі зміни у печінці у разі ВІЛ/інфекції/СНІД з урахуванням уражального впливу наркотичних речовин та для аргументації окремих положень діагностичної та лікувальної тактики. Опрацьовано статистичні дані за період 1998 - 2002 рр. щодо померлих від ВІЛ-інфекції/СНІД (659 спостережень від загальної кількості розтинів - 17 323-х) з використанням комплексу певним методів та інформаційної бази Інституту екологічної патології людни. Зареєстровано зростання кількості ВІЛ-інфікованих осіб обох статей. Це відображає несприятливу епідеміологічну ситуацію у регіоні. З'ясовано наявність патології печінки в усіх досліджених 80-ти аутопсіях (100 %) ВІЛ-інфікованих осіб, з різним ступенем виразності та залежно від вживання ними за період життя наркотичних речовин. За результатами аналізу спектра уражень печінки у ВІЛ-інфікованих осіб з'ясовано переважання гепатитів, в етіології яких (за даними імуногістохімічної діагностики) суттєва роль належить вірусам гепатитів B і C, а також простого герпесу I і II типів та цитомегаловірусу. Показано, що особливості паренхіматозно-стромальних реакцій за ВІЛ-інфекцій/СНІД відображають ураження макрофагальної системи. Доведено, що у ВІЛ-інфікованих осіб до патологічних процесів долучаються всі клітинні типи печінки, за цього виявлено переважальну кількість уражень гепатоцитів. З урахуванням особливостей уражень гепато-біліарної системи у ВІЛ-інфікованих наркоманів установлено чутливість наочних патоморфологічних ознак, на підставі яких створено діагностичний алгоритм. Докуметовано принципову відмінність стосовно реалізації різнопричинних аномалій імунної відповіді, а саме: за умов ВІЛ/СНІД має місце суто імунодефіцит на тлі вторинного імунодефіциту на противагу аутоагресії, яка розвивається у постраждалих від Чорнобильської катастрофи. Аргументовано доцільність використання ентеросорбентів у загальних лікувальних комплексах.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню загальних закономірностей нейроно-гліо-капілярних взаємовідношень м'язово-кишкового нервового сплетіння (МКНС) різних відділів стравоходу в нормі та у разі порушення його іннервації та кровопостачання. У МКНС простежено тенденцію до збільшення розмірів великих гангліїв у дистальному напрямку, а також збільшення відсотка великих нейроцитів. Перетин правого блукаючого нерва (ПБН) та перев'язка лівої шлуночкової артерії (ЛША) викликає у ранньому періоді виражені зміни структури та кровопостачання гангліїв МКСН: збільшення кількості середніх нейроцитів і площі ганглія, яка припадає на один нейроцит, розрідження мікроциркуляторного русла (МЦР), зменшення ємності кровоносного русла та адренергічної іннервації кровоносних судин. Дані зміни супроводжуються проліферацією гліальних клітин, ведуть до зменшення площі нейро-капілярних контактів. У випадку пересікання ПБН найбільш виражені зміни спостерігаються у проксимальному та середньому відділах стравоходу, а під час перев'язки ЛША - у дистальному.

  Скачати повний текст