Дисертацію присвячено питанням оцінки біологічних та імуносупресивних властивостей стафілококів та оптимізації лікування піодермій. Подано видову структуру збудників згідно сучасної класифікації. Доведено, що у 89,3 % випадків збудниками піодермій є стафілококи, у 10,7 % - стрептококи, протеї, ентеробактери та псевдомонади. У 49,8 % випадків стафілококи мали ендогенне походження, у 50,2 % - екзогенне. Розглянуто антилізоцимну, антикомплементарну і дерматонекротичну активність стафілококів та їх чутливість до ряду антибіотиків. Встановлено, що розвиток піодермій відбувається на фоні імунодефіцитного стану хворих і супроводжується активацією пероксидації ліпідів та метаболізму ейкозаноїдів. Запропоновано додаткове використання амізону у терапії піодермій, що сприяє позитивному, лікувальному, імунокоригуючому, антиоксидантному і протизапальному ефектам.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено вирішення завдання сучасної медицини та патологічної фізіології, яке складається у розробці способу корекції функціональних, метаболічних і цитологічних порушень у моноцитах та нейтрофілах периферійної крові людини, викликаних дією стафілококового токсину in vitro. Вперше проведено комплексне дослідження дозозалежного впливу стафілококового токсину на фагоцитарну, секреторну, метаболічну активність та цитологічний стан моноцитів і нейтрофілів периферійної крові людини in vitro. Встановлено, що комбінація левамізолу та селен активу має найбільший імуностимулюючий, антиокислювальний, антиапоптозний та антинекротичний ефект відносно моноцитів і нейтрофілів.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження тейхоєвої кислоти клітинної стінки Staphylococcus aureus штаму Wood 46 та її імунобіологічної активності. Вперше виявлено здатність тейхоєвої кислоти викликати явище "метаболічного вибуху" в перитонеальних макрофагах мишей. Встановлено, що тейхоєва кислота за низьких і середніх концентрацій стимулює, а за високих - інгібує цитолітичну активність природних кілерних клітин мишей. Проведено порівняльний аналіз модулювального впливу тейхоєвої кислоти та стандартного стимулятора лімфоїдних ліній - форбол міристат ацетату (ФМА) на вказані клітини. За сумісної дії даних речовин встановлено їх дозозалежний інгібуючий вплив. Досліджено динаміку гуморальної імунної відповіді на тейхоєву кислоту стафілокока у мишей різних генетичних ліній. У мишей лінії BALB/C виявлено низький рівень відповіді, а лінії C57BL - високий. Встановлено наявність взаємозв'язку між імунною і ендокринною системами, визначено роль щитовидної залози у розвитку імунної реакції піддослідних мишей на введення тейхоєвої кислоти.

  Скачати повний текст