Досліджено локалізацію на молекулі активатора плазміногену неферментної дії - стрептокінази - ділянок зв'язування плазміногену та епітопів антистрептокіназних антитіл людини. Встановлено існування одинадцяти ділянок первинної структури молекули стрептокінази зі спорідненістю до плазміногену (Thr43-Ala82, Asn113-Thr126, Gln133-Vall58, Thr163-Leu188, Ala203-Ser222, Gln239-Ile264, Tyr275-Len294, Thr315-Leu340, Thr361-Arg372, Asn377-Glu392, Tyr397-Asn410). За допомогою різних методичних підходів доведено взаємодію послідовності Thr361-Arg372 C-кінцевого домену молекули стрептокінази з ділянкою Val709-Glu724 плазміногену. Обгрунтовано припущення, що вказана взаємодія є необхідною у формуванні активаторного комплексу. Виявлено одинадцять лінійних епітопів антистрепокіназних антитіл людини на молекулі стрептокінази, десять з яких перекривалися з ділянками зв'язування плазміногену на стрептокіназі. Три з них (Thr43-Met70, Thr193-Ser222 та Ser379-Thr390) були доступними у комплексі плазміноген-стрептокіназа, що свідчить про відсутність взаємодії молекули плазміногену з наведеними ділянками. Ймовірно, що сайт-спрямована заміна амінокислот цих послідовностей може знизити імуногенність стрептокінази без впливу на її активність. Решта послідовностей перебувала в області міжмолекулярного контакту, що вказує на їх можливу участь в утворенні активаторного комплексу.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення технічних аспектів і аналітичної якості різних методів визначення активності АТ III та процесів хроматографічного очищення тромбіну та антитромбіну III (АТ III) на силохромних сорбентах з сульфополісахаридними лігандами. Порівняльними дослідженнями експериментально перевірено реагенти та процедуру тестів, скориговано причини можливих похибок, що стало підставою для створення набору з метою визначення активності АТ III коагулометричним методом за негайною інгібіторною дією. Даний набір відзначається аналітичною надійністю, точністю, відтворюваністю та порівняльністю результатів, специфічністю, гепаринозалежністю та технічною простотою. Застосування набору в клінічній лабораторній практиці серед основних коагулологічних тестів довело його діагностичну інформативність щодо виявлення дефіциту АТ III. Отримано очищений тромбін методом афінної хроматографії на силохромних сорбентах з іммобілізованим гепарином та фурцелараном, який використано як реагент для гемостазіологічних досліджень. Вивчено процеси сорбції та десорбції АТ III на силохромних сорбентах з полісахаридними лігандами. Розроблено технологічну схему виділення на гепарин-Е-силохромі очищеного, пастеризованого, ліофільно висушеного препарату АТ III.

  Скачати повний текст