Наведено результати експериментальних досліджень стосовно вивчення впливу нових комплексів пептидів тваринного походження на деякі фактори імунітету та неспецифічного захисту організму в нормі та за умов моделювання пародонтиту, артеріїту, цукрового діабету та гнійної рани. Установлено, що комплекси пептидів "Вермілат" і "Панкреолат" здатні стимулювати гуморальний імунітет, а пептидні комплекси "Нефролат" і "Панкреолат" впливають на клітинний імунітет дослідних тварин. За умов аутоімунних розладів комплекс пептидів "Вермілат" має коригувальну дію на клітинну ланку імунітету та стимулює гуморальний імунітет. За умов гнійного запалення препарат "Вермілат" має виражену імуномодулювальну дію, прискорює репаративні процеси, сприяє скороченню бактеріального забруднення рани та елімінації антибіотикорезистентних і вірулентних клонів стафілокока. Показано, що застосування пептидного комплексу підшлункової залози у разі алоксанового діабету обумовлює дозозалежний імуномодулювальний ефект панкреолату. Зроблено висновок стосовно регуляторного впливу пептидних комплексів тваринного походження на імунітет і неспецифічний захист організму за його різних функціональних станів.

  Скачати повний текст

Вперше продемонстровано, що ербісол та його похідні (супер ербісол та екстра ербісол) сприяють зниженню функціональної активності Т-хелперів II типу за продукцією таких протизапальних цитокінів як ІЛ-4 та ІЛ-10. Визначено механізм дії нового вітчизнянного препарату "Ербісол", головними напрямками якої є стимуляція імунної системи за рахунок підвищення цитокін-продукуючої здатності моноцитів/макрофагів та Т-лімфоцитів хелперів 1; зниження секреторної активності Т-лімфоцитів хелперів II може бути наслідком зростання активності Т-х 1. Уперше показано імуностимулювальні та протекторні ефекти препарату "Ербісол" та його похідних (супер ербісолу та екстра ербісолу) на основі дослідження факторів міжклітинної кооперації (продукції медіаторів та експресії рецепторів і антигенів, що визначають фенотипічні особливості).Визначено особливості порушень імунітету, які свідчать про можливість застосування цих препаратів, як це продемонстровано на прикладі такої патології як хронічний сечостатевий хламідіоз.

  Скачати повний текст

Зроблено синтез нових ліпофільних глікозидів N-ацетилмурамоїл-L-аланіл-D-ізоглутаміну (мурамоїлдипептид, MDP) з різноманітною структурою аглікону, зокрема, з різним типом і конфігурацією глікозидного зв'язку. Встановлено вплив структури глікозидів MDP та їх ліпофільності на протективну антиінфекційну активність. З'ясовано, що виявлені глікозиди MDP стимулюють стійкість мишей до поразки грампозитивними (S. aureus) і грамнегативними (E. coli) бактеріями.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Пептидний комплекс нирок, який екстрагується за допомогою органічних кислот в присутності двохвалентних катіонів за розробленим методом, складається з пептидів зв'язаних з молекулами головного комплексу гістосумісності переважно І класу. Цей комплекс здійснює зв'язок між клітинами нирок та імуноцитами. Пептиди головного комплексу гістосумісності мають власну фізіологічну активність, яка спрямована на підтримку метаболічних та регенераторних процесів. В умовах аутоімунної патології нирки пептидний комплекс блокує антигенспецифічну відповідь на тканинний антиген нирки. Пептидний комплекс нирок та його синтетичні аналоги мають виражену терапевтичну активність за умов експериментальної імунопатології нирок, що дозволяє пропонувати їх подальше вивчення як фармакологічних речовин.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено нове покоління вуглецевих ДНК-вмісних імуносорбентів з підвищеною потужністю та вивчено їх специфічні та неспецифічні сорбційні властивості. Зазначено, що синтезовані ДНК-вмісні імуносорбенти поєднують властивості вуглецевих матриць та ДНК, що дозволяє їх використовувати для вилучення з плазми крові хворих анти-ДНК антитіла, а також білок-зв'язані метаболіти, речовини "середньої" молекулярної маси. На підставі даних дослідження вмісту анти-ДНК антитіл у хворих установлено нелінійний характер відповіді концентрацій антитіл на послідовні розведення сироватки. Ефективність вилучення антитіл з плазми крові хворих на різні аутоімунні захворювання доводить перспективність застосування ДНК-вмісних імуносорбентів за будь-яких станів, взаємопов'язаних з гіперпродукцією та нагромадженням анти-ДНК антитіл. З метою підвищення ефективності очистки плазми крові від антитіл можна використовувати методи регіонарної гемодилюції та додаткової рециркуляції плазми. Установлено, що покриття високопродуктивного сорбенту нативною ДНК спричинює додаткову адсорбцію прозапальних цитокінів, що доводить можливість його застосування за станів, взаємопов'язаних з розвитком синдрому системної запальної реакції.

  Скачати повний текст

Запропоновано використання міжфазної каталітичної системи "тверде тіло - органічний розчинник", що відрізняється м'якими, не деструктивними умовами глікозилювання. Зіставлено каталітичні властивості тринадцяти різних краунетерів. У реакціях з різноманітними O-, S- і N-нуклеофілами з використанням розробленого методу синтезовано ароматичні та гетероароматичні глюкозамініди, глікозиди похідних гідроксиламіну, глікозильні естери і O-алкілглікозиди. Запропоновано шляхи трансформації N-глюкозамінілоксисукциніміду у похідні гідроксамової кислоти та відповідні глюкозиламіни. Здійснено послідовне глікозилювання гідроксибензальдегідів і окиснення одержаних формілфенілглікозидів у карбоксифенілглікозиди. Синтезовано кон'югати карбоксифенілглікозидів з амінокислотами та тріптаміном. Досліджено вплив певних глюкозамінідів на зростання та біолюмінісценцію морських бактерій, що світяться - Vibrio fisheri і Photobacterium leiognathi Sh1. Показано, що біологічний ефект глікозидів визначається ліпофільністю, природою глікозидного зв'язку та положенням замісників у ароматичному ядрі арилглікозидів. Установлено психотропну, антиульцерогенну та протизапальну активність глікозидних похідних саліцилової кислоти.

  Скачати повний текст