Вивчено активність нейропептиду Y та добового профілю артеріального тиску у динаміці лікування хворих на гіпертонічну хворобу. Досліджено рівень нейропептиду Y у крові цих хворих залежно від особливостей добового профілю артеріального тиску (АТ) та проведеного антигіпертензивного лікування. Виявлено більш високі рівні нейропептиду Y у хворих з порушеним добовим профілем АТ, що доводить вплив даного показника на формування структури добового ритму АТ. Установлено, що проведення антигіпертензивної терапії з використанням антагоністів рецепторів ангіотензину II і діуретиків сприяє нормалізації АТ, що супроводжується зниженням активності нейропептиду Y.

  Скачати повний текст

Досліджено компоненти ренін-ангіотензинової системи (РАС), клінічно та патогенетично вагомих показників у динаміці лікування хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ). Визначено нові ефективні методи оцінки активності ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ)-незалежних шляхів утворення ангіотензину ІІ (АІІ), виявлено критерії ефективності та раціональні схеми застосування антигіпертезивних препаратів на ГХ з урахуванням рівня активності ферменту АПФ-незалежних шляхів утворення ангіотензину ІІ - хімази. Доведено, що терапія інгібітором АПФ у поєднанні з beta-блокатором - небілетом, поліпшує трофіку ендотелію, яка створює передумову до синтезування alpha-l-інгібітора ротеіназа та участі даного інгібітора у пригніченні надмірної активності хімази. Встановлено, що комбінована терапія антагоністами рецепторів АІІ у сполученні з інгібіторами АПФ поряд з позитивним гіпотензивним ефектом пригнічує активність тканинної (фермент - хімаза) і циркулюючої (АПФ) РАС шляхом селективної блокади рецепторів АІІ та інгібування АПФ.

  Скачати повний текст

З використанням системного підходу одержано дані щодо структури, динаміки та патопсихологічних механізмів формування анксіозних станів у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ). Вивчено особливості психопатологічних порушень та особистісні особливості даної категорії хворих. Виявлено фактори, що сприяють розвитку анксіозних станів, спричинених ГХ і патопсихологічні механізми взаємного обтяження. На підставі результатів проведеного дослідження розроблено комплексну систему психотерапії, спрямовану на корекцію психоемоційної сфери та нормалізацію соматичного стану хворих. Розроблено показання та патогенетичнй підхід до диференціального застосування різних методів психотерапії для лікування хворих на ГХ з анксіозними станами.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше в Україні з використанням методу ретроспективного аналізу визначено частоту виникнення артеріальної гіпертензії (АГ) у хворих старших вікових груп у структурі захворювань органів кровобігу в лікарняних закладах у різних регіонах. Встановлено, що даної категорії хворих АГ є частою патологією, яка характеризується тенденцією до зростання та вираженими регіональними розбіжностями. Визначено частоту та характер асоційованих з АГ хвороб органів кровообігу та супутніх захворювань у хворих літнього віку та розроблено концептуальну модель нозологічно-споріднених груп, що відтворює ситуаційні моделі хворих у реальній клінічній практиці, які слід розглядати як основу створення критеріїв і стандартів якості антигіпертензивної терапії в геріатричній клініці. Вперше за даними фармакоепідеміологічного аналізу наведено характеристику стану антигіпертензивної терапії хворих літнього віку в стаціонарах України. Встановлено частоту та структуру призначення антигіпертензивних засобів. Наведено оцінку антигіпертензивної терапії хворих літнього віку відповідно до рекомендацій щодо лікування артеріальної гіпертензії. Вперше з використанням методів кореляційного й дисперсійного аналізу виявлено й оцінено фактори, які визначають спектр і частоту призначення антигіпертензивних засобів для лікування хворих літього віку з АГ у клінічній практиці. Виявлено посилення впливу характеру асоційованих хвороб органів кровообігу на вибір антигіпертензивних засобів і частоту їх призначення за умов надання інформації лікарям про сучасні схеми лікування та підвищення рівня його фінансування. Вперше обгрунтовано необхідність розробки диференційованих стандартів лікування АГ у хворих старшого віку в лікарняних закладах України на базі концептуальної моделі нозологічно-споріднених груп з урахуванням вікових особливостей фармакодинаміки, фармакокінетики та взаємодії ліків за умов вікової поліморбідності.

  Скачати повний текст

Систематизовано погляди щодо визначальних факторів виникнення та патогенетичних механізмів артеріальної гіпертензії на тлі нефропатій неімунного генезу - первинного та вторинного хронічного пієлонефриту та діабетичної нефропатії. Подано детальну характеристику добових профілів артеріального тиску та клінічного перебігу гіпертензивного синдрому в хворих на нефропатії неімунного генезу. Досліджено стан центральної та регіонарної (ниркової та церебральної) гемодинаміки та зміни структурно-функціональних властивостей міокарда лівого шлуночка. Встановлено взаємозв'язки контрольованих ниркою гомеостатичних показників з параметрами центральної та регіонарної гемодинаміки. Виділено діагностичні, диференційні критерії та прогностичні детермінанти гіпертензивного синдрому. Встановлено значний антигіпертензивний і органопротекторний ефект тривалого застосування еналаприлу малеату, подано режими його дозування залежно від важкості артеріальної гіпертензії.

  Скачати повний текст

Вивчено функціональний стан щитовидної (ЩЗ) та прищитовидних залоз та їх вплив на клініко-патогенетичні особливості перебігу гіпертонічної хвороби (ГХ). Визначено, що у патогенезі ГХ важливу роль відіграє дисфункція ЩЗ, спричинена йоддефіцитом, гіперсимпатикотонією, підвищеною екскрецією ванілін-мигалевої кислоти, безсимптомною гіперфункцією прищитовидних залоз і зміною кальцієво-фосфорних взаємовідносин. Установлено, що комплексне застосування калію йодиду та метопрололу у хворих на ГХ II ступеня забезпечує вирівнювання функції ЩЗ у різні періоди дня, сприяє нормалізації йодурії, зменшенню активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи. Під впливом амлодипіну та калію йодиду вірогідно знижується виділення паратгормону та кальцитоніну, нормалізуються рівні фосфатемії та кальцемії, що оптимально змінює добовий профіль артеріального тиску та структурно-функціональні зміни лівого шлуночка у хворих на ГХ.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми підвищення ефективності лікування чоловіків середнього та похилого віку, хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) у поєднанні з доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ), до та після видалення гіперплазованих тканин простати. Встановлено наявність прямого зв'язку між перебігом АГ і виразністю проявів ДГПЗ.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження ролі ендотеліальної дисфункції (ЕДФ) у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) та хронічні хвороби нирок (ХХН). Виявлено зниження рівня NO, найбільш виражене у хворих на ГХ, а підвищення ендотеліну-1 (ЕТ-1) більш суттєве у разі ХХН. Визначено, що зміни вазорегулювальних факторів ендотелію тісно асоціюються зі змінами добового профілю артеріального тиску. Установлено, що розвиток ЕДФ впливає певним чином на ступінь і вираженість гіпертрофії лівого шлуночка, супроводжується суттєвими змінами ендотелію судин нирок і проявляється збільшенням вираженості мікроальбумінурії.

  Скачати повний текст

Досліджено варіабельність артеріального тиску (АТ) й обгрунтовано його взаємозв'язок з ремоделюванням лівого шлуночка, запропоновано засоби фармакологічної корекції даних порушень у хворих на гіпертонічну хворобу. Встановлено, що у хворих на гіпертонічну хворобу II стадії та нормальною варіабельністю зв'язок з рівнем підвищення АТ відсутній, а за підвищення варіабельності до граничного рівня АТ зростає вночі та у ранковий період. Виявлено, що зростання індексу маси міокарда лівого шлуночка найбільш виразне за граничної варіабельності АТ. Встановлено особливе значення у процесі ремоделювання рівня АТ, часу та площини його підвищення, особливо у ранній ранковий час. Визначено високу кореляційну залежність між індексом маси міокарда та швидкістю раннього підйому систолічного АТ у пацієнтів з концентричним ремоделюванням, індексом маси міокарда лівого шлуночка та швидкістю вранішнього підйому діастолічного АТ за ексцентричної гіпертрофії лівого шлуночка. Встановлено, що у хворих на артеріальну гіпертензію II стадії з нормальною варіабельністю АТ переважає концентричне ремоделювання, у пацієнтів з граничною варіабельністю - концентрична гіпертрофія лівого шлуночка. У випадку високої варіабельності виявлено переважно ексцентричний і концентричний тип гіпертрофії. Доведено ефективність застосування кандесартана, що сприяє адекватному зниженню варіабельності АТ та зменшенню гіпертрофії лівого шлуночка.

  Скачати повний текст

Встановлено, що у хворих, які перенесли Q-інфаркт міокарда, з артеріальною гіпертензією виникає вегетативна дисфункція, яка характеризується вираженою стресорною напругою вегетативної регуляції з превалюванням тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи та значним зниженням парасимпатичної активності. Доведено, що ступінь вегетативної дисфункції вище у ранній період захворювання та тісно корелює з локалізацією Q-інфаркту міокарда та величиною фракції викиду лівого шлуночка. Встановлено, що незважаючи на те, що обробка 5-ти-хвилинних ділянок електрокардіограми (ЕКГ) виявляє тіж самі тенденції, що й аналіз 24-х-годинного запису, ці дані не можна поєднувати в межах однієї групи, а у разі порівняння результатів, одержаних під час обробки різних за тривалістю ділянок ЕКГ, необхідно враховувати їх залежність від часу доби, коли було проведено дослідження. Обгрунтовано доцільність використання аналізу варіабельності ритму серця у хворих, які перенесли Q-інфаркт міокарда з артеріальною гіпертензією з метою оцінки ефективності проведеної медикаментозної терапії та її можливої корекції.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження скарг, вертебрологічних порушень, гемодинамічних, доплерографічних, реоенцефалографічних, мікроциркуляторних показників і артеріального тиску (АТ) у хворих з артеріальною гіпертензією (АГ) та супутніми патологічними змінами у шийних хребтових сегментах. На підставі статистичного та кореляційного аналізу встановлено тісний взаємозв'язок порушень кровотоку по хребтових артеріях з патологічними змінами у шийних сегментах, а також залежність рівня АТ від стану церебральної гемодинаміки. Проведено аналіз патологічних змін шийного відділу хребта. Запропоновано класифікацію травмувальних елементів, які можуть призводити до виникнення вертеброгенної АГ. Сформульовано визначення вертеброгенної АГ. Представлено схему патогенезу. Наведено основні причини хронізації гіпертонії. Розроблено діагностичні критерії та з'ясовано особливості лікувальної тактики.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості вегетативної регуляції артеріального тиску (АТ) і функціонального стану серцево-судинної системи у чоловіків молодого віку з нормальним, високим нормальним АТ та артеріальною гіпертензією (АГ) I ступеня з різними типами структурної перебудови лівого шлуночка (ЛШ) для вибору диференційованого підходу щодо профілактики прогресування АГ і ураження органів-мішеней. Встановлено залежність структурних змін ЛШ від типу вегетативиної регуляції АТ у чоловіків молодого віку з АГ. Показано позитивний вплив диференційованого застосування вегетокорегуючої терапії <$Ebeta>-блокатором бісопролола фумарат (Конкор) один раз на добу та комбінованої терапії - поєднаного використання даного препарату з гальванізацією комірцевої ділянки за Щербаком з урахуванням стану вегетативної регуляції АТ. Встановлено, що рівень сумарних катехоламінів в еритроцитах може бути додатковим маркером оцінки ефективності вегетокорегуючої терапії.

  Скачати повний текст

Досліджено діастолічну дисфункцію лівого шлуночка (ЛШ) у хворих на гіпертонічну хворобу. Встановлено, що у хворих з різними типами діастолічної дисфункції домінують різні напрямки ремоделювання ЛШ. Доведено існування у хворих на гіпертонічну хворобу прихованої у стані спокою діастолічної дисфункції лівого шлуночка, яку можна виявити за допомогою проби з ізометричним фізичним навантаженням на великі м'язові масиви. Визначено, що у хворих на гіпертонічну хворобу І стадії та нейроциркуляторну дистонію існують суттєві відмінності в стані діастолічної функції лівого шлуночка. На основі аналізу впливу антигіпертензивних препаратів еналаприлу, ніфедипіну-ретард та атенололу на стан діастолічної функції лівого шлуночка з різними типами порушень розроблено критерії диференціального застосування цих препаратів для лікування гіпертонічної хвороби з діастолічною дисфункцією лівого шлуночка.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано можливість підвищення ефективності відновлювального лікування хворих на гіпертонічну хворобу I та II ступенів за умов денного стаціонару шляхом застосування комплексної магніто- й озонотерапії у поєднанні з медикаментозним лікуванням. Наведено епідеміологічну характеристику різних форм гіпертонічної хвороби, виявлених на Одещині. Визначено структуру, частоту й особливості перебігу досліжуваної патології. Встановлено, що застосування низькочастотного магнітного поля з озонотерапією активізує терапевтичний ефект гіпотензивних препаратів і сприяє зменшенню частоти клінічних проявів гіпертонічної хвороби, покращанню показників системної, периферичної та внутрішньосерцевої гемодинаміки та позитивно впливає на стан симпатоадреналової, згортаючої та протизгортаючої систем, стан перекисного окиснення ліпідів та антиокиснювальної системи, що підтверджено даними добового моніторування артеріального тиску за максимального ефекту дотримання поєднання медикаментозної, озоно- та магнітотерапії. Доведено, що застосування методів немедикаментозного відновлювального лікування активізує позитивний вплив медикаментозної терапії та сприяє підвищенню ефективності лікування хворих на гіпертонічну хворобу I та II ступенів.

  Скачати повний текст

Встановлено, що у процесі старіння дванадцятипала кишка зазнає наступних перетворень: зменшується товщина слизової, м'язової оболонок, довжина ворсинок, висота покривних епітеліоцитів. Порушень структурного гомеостазу досліджуваного органа не виявлено, що підтверджувалося стабільністю підслизово-слизового, підслизово-м'язового, м'язово-слизового індексів, а також ядерно-цитоплазматичними відношеннями в епітеліоцитах. Вікові зміни артерій дванадцятипалої кишки характеризуються потовщенням стінки, звуженням просвіту, зниженням висоти ендотеліоцитів, зменшенням діаметра їх ядер та індексу Керногана та домінують в артеріях дрібного калібру. З віком зменшуються діаметри артеріол, прекапілярів, капілярів і розширюються посткапіляри та венули. Пострезекційна артеріальна легенева гіпертензія призводить до вираженого ремоделювання стінки дванадцятипалої кишки й її судинного русла з порушенням структурного гомеостазу досліджуваного органа на всіх рівнях його організації, що підтверджується суттєвими змінами співвідношень між просторовими характеристиками оболонок стінки дванадцятипалої кишки, а також між розмірами цитоплазми й ядер епітеліоцитів та ендотеліоцитів, зростанням відносних об'ємів ураження цих клітин. Найвираженіші структурні зміни виявлялися у тварин старшої вікової групи з ознаками серцевої декомпенсації.

  Скачати повний текст

З застосуванням етапного та комплексного підходів проаналізовано вікові особливості стану мозкової, системної та інтракардіальної гемодинаміки у практично здорових людей, у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) та пацієнтів, які перенесли ішемічний інсульт на фоні АГ. Вивчено та розширено уявлення про механізми розвитку цереброваскулярних розладів на фоні АГ за даними ультразвукової допплерографії та ехокардіографії. Виявлено, що у хворих, які перенесли ішемічний інсульт на фоні АГ зміни церебральної гемодинаміки, шляхи компенсаторно-колатерального кровообігу визначаються віком і локалізацією вогнища ішемії. Встановлено вікові особливості структури кореляційних зв'язків між показниками церебральної та системної, інтракардіальної гемодинаміки у хворих на ішемічний інсульт на фоні АГ, які залежать від локалізації вогнища ішемії. Показано необхідність комплексного обстеження хворих з цереброваскулярною патологією на фоні АГ з метою оптимізації лікування та профілактики інсульту.

  Скачати повний текст