Дисертація присвячена вивченню електрофізіологічних властивостей міокарда та кардіогемодинаміки, взаємозв'язку їх з нейрогуморальними механізмами при лікуванні хворих на ХНК інгібіторами АПФ. В результаті проведених досліджень запропоновано енергетичні спектральні характеристики, що дозволили сформулювати інтегральні критерії на інтервалах деполяризації та реполяризації для оцінки функціонального стану міокарда й ефективності лікування. Встановлено, що ефект впливу інгібіторів АПФ на електрофізіологічні параметри міокарда пов'язаний з їх дією на нейрогуморальні показники. Доведено, що ефективність інгібіторів АПФ, призначених з урахуванням індексу індивідуальної чутливості до лікарського препарату, при ХНК, що супроводжується значним потенціюванням дії базисної терапії, полягає в синергізмі їх впливу на показники діастолічної функції лівого шлуночка, електричної та нейрогуморальної (ПНУФ, вазопресин, ендотелін-1) активності.

  Скачати повний текст

Визначено належні морфофункціональні параметри серця та магістральних судин. Розроблено способи визначення об'єму та маси міокарда правого шлуночка (ПШ) і тиску у легеневій артерії на підставі оцінки показників діагностичної інформативності. Встановлено морфофункціональні параметри хронічного легеневого серця у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень. Запропоновано варіанти хронічного легеневого серця та методику оцінки морфофункціональних змін (МФЗ) серцево-судинної системи у випадках первинної та вторинної легеневої гіпертензії (ЛГ). Досліджено стан малого кола кровообігу, ПШ серця та фактори, які можуть впливати на розвиток ЛГ у хворих на гіпертонічну хворобу, проаналізовано морфофункціональний стан магістральних судин, серця та ускладнення у хворих на мітральний стеноз. Описано особливості МФЗ магістральних судин і серця, обгрунтовано можливість візуалізації дефектів, наведено показники, які можуть указувати на нербхідність шунтування крові у хворих з дефектами міжпередсердної перегородки.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання поліпшення віддаленого прогнозу і клінічного стану хворих із серцевою недостатністю. Виявлено, що прогресування серцевої недостатності і погіршення клінічного стану та рівня життя хворих пов'язано з надлишковою нейрогуморальною активацією, яка призводить до модифікації геометрії порожнин та порушень діастолічної й систолічної функцій серця, ремоделювання і зниження механічних властивостей артерій. Встановлено, що комбінація еналаприлу і лозартану має перевагу над ізольованим застосуванням кожного з препаратів і традиційної терапії за спроможністю поліпшувати кардіогемодинамічну продуктивність, запобігати ремоделюванню серця та артерій, знижувати інтенсивність нейрогуморальної активації, а також покращувати клінічний статус, рівень та тривалість життя хворих з серцевою недостатністю.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему кардіології - удосконалення діагностики серцевої недостатності (СН) у хворих з набутими вадами серця з використанням трансторакального ультразвукового дослідження серця. Представлено дані комплексної оцінки структурно-функціональної перебудови лівого та правого шлуночків і передсердь серця за різних стадій гемодинамічного перевантаження тиском та об'ємом і формування СН у хворих набутими вадами серця (аортальним стенозом, аортальною недстатністю, мітральним стенозом, мітральною недостатністю), після мітральної комісуротомії та протезування мітрального клапана у хворих мітральними вадами, а також після курсового, дво- та шестимісячного лікування інгібіторами АПФ у хворих мітральним стенозом і мітральною недостатністю, після двомісячного використання блокаторів бета-рецепторів у хворих мітральною недостатністю. Установлено механізми виникнення СН у хворих з різними набутими вадами серця. На підставі одержаних результатів обгрунтовано рекомендації щодо лікування СН у хворих з набутими вадами серця.

  Скачати повний текст