Скачати повний текст

Визначено структурно-функціональні показники (СФП), асоційовані з тромбоутворенням (ТУ) у вушці лівого передсердя (ВЛП) і рецидивом фібриляції передсердь (ФП) впродовж шести місяців після кардіоверсії. Розроблено моделі індивідуального прогнозування перебігу аритмії у разі шестимісячного спостереження після кардіоверсії, що базується на клініко-ехокардіографічних показниках (КЕП) у пацієнтів з персистуючою формою ФП неклапанної етіології. Проведено однофакторний аналіз, який дозволив виявити СФП, асоційовані з ТУ у ВЛП і встановити порогові рівні їх значень. Проведено порівняльний аналіз початкових СФП міокарда за даними черезстравохідної ехокардіографії та виявлено гірші результати в групі пацієнтів, у яких ФП рецидивувала впродовж шести місяців після кардіоверсії аміодароном. Проведено прямий покроковий дискримінантний аналіз основного масиву данних, який виділив незалежні КЕП, асоційовані з рецидивом ФП впродовж шести місяців після кардіоверсії. Розроблено в програмному модулі багатофакторну модель прогнозування, що передбачає імовірність рецидиву ФП у даному періоді.

  Скачати повний текст

Доведено можливість скорочення тривалості антикоагулянтної терапії (АКТ) перед кардіоверсією за використання черезстравохідної ехокардіографії та виявлено частоту ознак тромбоутворення, атеросклерозу аорти та сонних артерій у хворих з персистувальною формою фібриляції-тріпотіння передсердь (ФП-ТП) неклапанного походження. Досліджено взаємозв'язок між ознаками тромбоутворення та морфофункціональними характеристиками міокарда, атеросклерозом аорти та сонних артерій. Встановлено взаємозв'язок між показниками тромбоутворення, атеросклерозом сонних артерій та аорти з попередніми серцево-судинними подіями. Уточнено виділеня хворих високого ризику для довготривалого прийому АКТ. Вперше використано способи віднесення до груп ризику порушення механічної функції вушка лівого передсердя у хворих з пароксизмом ФП-ТП та мозкового кровообігу у хворих з персистувальною формою фібриляції та тріпотіння передсердь.

  Скачати повний текст

З метою підвищення ефективності діагностики функціональних порушень лівого шлуночка, особливо на ранніх етапах їх розвитку, у хворих з коронарогенною і некоронарогенною патологією міокарда шляхом використання розробленої системи променевого дослідження було обстежено 659 пацієнтів: 569 хворих на ішемічну хворобу серця і 90 - з некоронарогенною патологією міокарда. Дослідження містило: рентгенографію органів грудної порожнини, комп'ютерну томографію органів грудної порожнини, ліву вентрикулографію і коронарографію, ехокардіографію, радіонуклідну вентрикулографію і сцинтиграфію, електронну комп'ютерну томографію серця. На підставі результатів обстеження систематизовано рентгенологічну, ультразвукову, радіонуклідно-вентрикулографічну семіотику лівошлуночкової недостатності у хворих з патологією міокарда у залежності від характеру і поширеності процесу. На базі верифікації результатів дослідження з даними вимірювання тиску в лівих порожнинах серця визначена діагностична цінність рентгенологічної оцінки ступеня венозної гіпертонії малого кола кровообігу, ехокардіографічних і радіонуклідно-вентрикулографічних параметрів систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка для виявлення його функціональних порушень у хворих з патологією міокарда. Розроблено комп'ютерно-томографічні критерії диференційної діагностики III ступеня венозної гіпертонії малого кола кровообігу, що виявляється інтерстиційним набряком легенів, та легеневої патології з дифузним підсиленням легеневого малюнку за рахунок інтерстиційного компоненту. Встановлено можливості рентгенографії органів грудної порожнини і радіонуклідної вентрикулографії в діагностиці ранньої стадії лівошлуночкової недостатності у вивчаємого контингенту осіб. На основі зіставлення даних рентгенографії і ехокардіографії визначено рентгенологічні критерії оцінки перебігу лівошлуночкової недостатності у хворих інфарктом міокарда і в цілому з патологією міокарда; встановлено залежність між ступенем венозної гіпертонії малого кола кровообігу і ехокардіографічними показниками геометрії і функціонального стану лівого шлуночка. Доведено, що вираженість функціональних порушень лівого шлуночка у пацієнтів з патологією міокарда детермінована поширеність процесу у серцевому м'язі і не залежить від нозологічної форми. За даними електронної комп'ютерної томографії серця підтверджена залежність функціонального стану лівого шлуночка у хворих ішемічною хворобою серця від рівня міокардіальної перфузії. Визначені показники рентгенологічного, ультразвукового досліджень серця, радіонуклідної вентрикулографії, найбільш значущі у діагностиці функціональних порушень лівого шлуночка у хворих з коронарогенною і некоронарогенною патологією міокарда; розроблена тактика променевого обстеження даного контингенту осіб з метою виявлення лівошлуночкової недостатності.

  Скачати повний текст

Уперше розроблено метод аналізу ЕКГ для виявлення пізніх потенціалів передсердь (ППП) з використанням методу власних підпросторів, що дає змогу розширити діапазон низькоамплітудних складових електрокардіосигналів, які є системами ЕКГ високого розрізнення (ВР). Розвинуто засади розпізнавання образів ППП у складі електрокардіосигналів у координатному базисі головних власних векторів, що дозволяє автоматизувати процес ранньої діагностики передсердних тахіаритмій. Створено алгоритм спектрального оцінювання низькоамплітудних компонент ЕКГ сигналів у базисі власних векторів шумового підпростору, який забезпечує більш високу спектральну роздільну здатність, ніж класичні методи. Удосконалено процедури ідентифікації моделей електричної активності серця з застосуванням кореляційних методів, що дає змогу відображати тонкі механізми серцевої активності.

  Скачати повний текст

Установлено, що за відмінностей поциклової діяльності серця у разі фібриляції передсердь, статистичні розподіли геометричних і біомеханічних показників його лівих відділів подібні до цих розподілів за синусового ритму. З'ясовано, що геометричні та біомеханічні показники лівих відділів серця за умов фібриляції передсердь у осіб чоловічої статі більші, ніж жіночої та співвідносяться таким самим чином, як за синусового ритму. Показано, що ступінь їх порушень з віком, зі збільшенням функціонального класу серцевої недостатності та за наявності артеріальної гіпертензії за умов фібриляції передсердь підвищуються скоріше, ніж за синусового ритму. Відзначено, що фібриляція передсердь у разі синусового ритму відрізняється більшими лінійними (об'ємними) розмірами лівого шлуночка (ЛШ), ухиленням законів розподілу товщин його стінок без істотних розбіжностей у розмірах, більшим розміром лівого передсердя, за цього закон його розподілу зберігається та збільшується варіювання діаметра аорти з більш важкими порушеннями серцевої гемодинаміки та низькою фракцією викиду за більшого діапазону коливань діастолічних і одночасно більших систолічних товщин стінок ЛШ. За умов фібриляції передсердь статистичні показники лінійної швидкості раннього діастолічного наповнення ЛШ за однакових з характерними для синусового ритму порядком значень та кореляційними зв'язками з його лінійними геометричними характеристиками відрізняються її більшою варіабельністю. Показано необхідність використання ультразвукового дослідження та об'єктивність його результатів за умов фібриляції передсердь шляхом вимірювань послідовних трьох - п'яти серцевих циклів з урахуванням сукупності її клінічних показників.

  Скачати повний текст