Запропоновано нову модель дилятаційної кардіоміопатії (ДКМП), яка індукується введенням карміноміцину щурам; продемонстровано її тотожність з відомими моделями та патоморфологічними змінами внаслідок ДКМП у людини. Встановлено, що використання аміодарону в експерименті та за клінічних умов, призводить до покращання метаболізму міокарда, показників його біоелектричної активності та морфологічної картини. Це відбувається на тлі оптимізації стану системи аденілових нуклеотидів еритроцитів периферичної крові. Виявлено, що модулюючий ефект аміодарону щодо відповідних показників, які вивчалися у людини, значно потенціюється додаванням мілдронату. Зроблено висновок щодо доцільності комбінованого використання зазначених препаратів у комплексній терапії ДКМП.

  Скачати повний текст

З використанням модельних систем in vitro та in vivo проаналізовано вплив стрептокінази на механізми регуляції активності та взаємодії компонентів системи фібринолізу. Досліджено параметри тканниного активатора плазміногена, інгібітора активаторів плазміногена I типу (ПАІ-1) та їх взаємодію. Вивчено наступні компоненти системи зсідання крові: фібриноген, розчинний фібрин, продукти деградації фібрину та тромбін. Встановлено, що активність і концентрація тканинного активатора плазмінногена значно підвищується (майже в 3,5 рази) через 1 год після введення стрептокінази у всіх модельних системах in vitro, а в подальшому даний показник наближається до норми. На підставі одержаних даних виявлено активацію системи фібринолізу, пов'язану зі зростанням концентрації тканинного активатора плазміногена в руслі крові та відповідно компенсаторним підсиленням його інгібування. Показано здатність стрептокінази впливати на судинно-тромбоцитарну ланку системи гемостазу без участі плазміногена, внаслідок якої відбувається значне вивільнення тканинного активатора плазміногена та інгібітора активаторів ПАІ-1.

  Скачати повний текст

На основі клініко-діагностичного комплексу (визначення регіонарної скоротливості всіх камер серця, стрес-ехокардіографії (ЕхоКГ)) у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) об'єктизовано зміни функціонального стану міокарда, коронарного резерву, прояви ремоделювання та визначено детермінанти перебігу захворювання залежно від ступеня ураження міокарда з оцінкою центральної гемодинаміки та регіонарної скоротливості всіх камер серця. На основі проведеного антиортостатичного навантаження на фоні ЕхоКГ виявлено характерні зміни регіонарної скоротливості всіх камер серця та визначено, зважаючи на прояви ремоделювання, адекватність медикаментозної терапії. Під час проведення порівняльного аналізу ефективності застосування різних груп антиішемічних препаратів використано визначення регіонарної скоротливості всіх камер серця з оцінкою їх впливу на гемодинаміку. Досліджено вплив еналаприлу малеату та ніфедипінуретарду на показники регіонарної скоротливості міокарда всіх камер серця.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст