Вивчено біохімічні умови реалізації апоптозу та клітинної проліферації за рівнем енергозабезпечення, вмісту маркерних цитокінів IL-10, sCD30 та часу релаксації протонів водню у процесі пухлинної трансформації лімфоцитів у разі лімфопроліферативних захворювань (ЛПЗ). Для проведення дослідження були відібрані зразки сироватки та плазми від 74-х хворих на лімфоми. Проведено визначення у лімфоцитах рівня апоптозу за ДНК-фрагментацією з морфологічною детекцією з застосуванням Хехст 33342 за умов флуоресцентної мікроскопії, вивчено проліферативні процеси за активністю мітохондріальної дегідрогенази за результатами МТТ-тестування, проаналізовано енергетичний обмін за рівнем аденілових нуклеотидів, у сироватці крові проведено оцінювання показників загальної лактатдегідрогенази, рівнів IL-10 і sCD30, показників релаксометрії з використанням ядерно-магнітного резонансу. Хворі на ходжкінські лімфоми та неходжкінські лімфоми (НХЛ) були поділені на 3 групи відповідно до стадії прогресування. За результатами проведеного дослідження встановлено, що проліферативна активність лімфоцитів, залучених до патогенезу лімфом, значно зростає у разі прогресування цих хвороб, а кількість клітин, що гинуть шляхом апоптозу, зменшується. У трансформованих клітинах створюються несприятливі енергетичні умови для завершення апоптотичної загибелі. Протягом прогресування відбувалось зниження кількості аденозинтрифосфату (АТФ), аденозиндифосфату (АДФ) та збільшення аденозинмонофосфату (АМФ). Кількість загальної лактатдегідрогенази значно перевищувала верхню межу норми тільки у хворих на НХЛ на останніх стадіях. Збільшення пулу проліферуючих клітин відбувається на тлі експресії IL-10 та sCD30 та залежить від стадії та нозології лімфом.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено дослідження імунологічного фенотипу лімфоїдних клітин периферичної крові хворих на хронічні лімфопроліферативні захворювання (ХЛПЗ) з імунними цитопеніями в процесі різних методів лікування. Виявлені зміни імунологічного фенотипу лімфоцитів периферичної крові хворих на хронічну лімфоїдну лейкемію (ХЛЛ) з імунними ускладненнями неоднакові в процесі різних методів лікування. Між ефективністю окремих методів лікування імунних ускладнень ХЛПЗ та змінами імунофенотипу лімфоцитів периферичної крові існує певна залежність. Найбільш значні зміни в експресії В-клітинних антигенів, суттєве зростання експресії молекули апоптозу CD95 і найтриваліша ремісія імунного процесу спостерігається після спленектомії, проведення курсу СОР та після лікування вінкристином з преднізолоном. Виявлені відмінності імунофенотипу лімфоцитів у процесі лікування хворих ХЛПЗ з імунними ускладненнями можуть слугувати основою для розуміння дії окремих лікувальних заходів та обгрунтування вибору терапії.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню механізмів набутої резистентності злоякісних клітин лінії L1210 лейкемії миші до дії протипухлинного препарату цисплатину. Встановлено, що клітини цієї лінії, які проявляють підвищену стійкісь до дії цисплатину, є резистентними до впливу трансформуючого фактора росту типу beta (ТФР beta). ТФР beta пригнічує ріст і індукує апоптоз у клітинах лінії L1210, але не в клітинах сублінії, резистентних до дії цисплатину. Причинами стійкості до впливу ТФР beta можуть бути знижена експресія в клітинах даної сублінії рецептора I типу ТФР beta та підвищена експресія білка Smad6 - внутрішньоклітинного інгібітора передачі сигналу цього цитокіна. Поява резистентності клітин лінії L1210 до дії цисплатину супроводжується змінами у складі глікопротеїнів клітинних мембран, підвищенням чутливості клітин до гіпертермії, а також підвищеною продукцією ТФР beta 1. Клітини лінії L1210 з підвищеною резистентністю до цисплатину зберігають чутливість до дії деяких рослинних лектинів, зокрема - аглютиніну 1 з омели.

  Скачати повний текст

Представлено результати цитохімічного та імунологічного дослідження бластних клітин у хворих гострою мієлоїдною лейкемією (ГМЛ). Показано значення активності пероксидази та хлорацетатестерази у бластних клітинах для диференційної діагностики FAB-підваріантів ГМЛ. Виявлено особливості імунологічного фенотипу лейкемічних клітин при FAB-підваріантах ГМЛ. Запропоновано імунологічну класифікацію ГМЛ, яка відображає імунофенотипічні ознаки лінійної належності та ступеня зрілості бластних клітин. Проведено аналіз співвідношення між FAB-підваріантами та імунофенотипічними підгрупами ГМЛ. Встановлено, що експресія антигену CD 15 є прогностично сприятливою ознакою щодо досягнення хворими ГМЛ повної ремісії.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено поглибленому вивченню показників захворюваності на гемобластози (лейкемії та лімфоми) та смертності від них протягом 1981-1994 років на теренах Івано-Франківської, а також Рівненської області, шість північних районів якої зазнали ураження радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Населення постраждалих районів зазнає впливу, переважно, внутрішнього іонізуючого опромінення. Виявлено зростання показників захворюваності та смертності у двох областях, переважно, в часовому інтеравлі1987-1994 рр. незалежно від забруднення теренів радіонуклідами. Зростання захворюваності констатовано серед населення старших вікових груп, а серед окремих нозологічних форм зростає захворюваність на негоджкінську лімфому, хронічну лімфоїдну лейкемію та мієломну хворобу. Не виявлено основного (базисного) фактору, котрий впливав би на захворюваність гемобластозами та смертність від них протягом досліджуваного періоду на теренах двох областей. Результати роботи використані для створення бази даних онкогематологічних захворювань і для раціонального планування гематологічної служби.

  Скачати повний текст

Надано комплексну клініко-фізіологічну характеристику анемічного та гіпоксичного синдромів, активності й адекватності продукції ендогенного еритропоетину (ЕПО) та їх взаємодії у хворих на гостру мієлоїдну лейкемію. Описано анемічний синдром шляхом встановлення змін і взаємозв'язків головних показників периферичного еритрону й еритроїдного паростка кісткового мозку, обміну заліза та біохімічних показників крові. Проаналізовано вплив анемічного синдрому на якість життя хворих і формування гіпоксичного синдрому. Визначено, що гіпоксичний синдром за показниками киснево-транспортної функції крові відповідає гіпоксії гемічного та змішаного типів. Досліджено активність ендогенного ЕПО у плазмі крові, оцінено динаміку ендогенного ЕПО на фоні хіміотерапії. Визначено дефіцит продукції ЕПО стосовно належного у відповідь на гіпоксію. Встановлено значення неадекватного вироблення ЕПО в розвитку анемії, виявлено зв'язок дефіциту ЕПО з порушенням метаболізму заліза.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему діагностики гострих лейкемій (ГЛ) з мінімальними ознаками диференціації бластних клітин. До складу дної гетерогенної групи захворювань включено: ГЛ мієлоїдного походження М0, М5а, М6 та М7 за франко-американо-британською (ФАБ)-класифікацією; лімфобластні ГЛ (ГЛЛ) з атиповою експресією мієлоїдних антигенів, присутністю поодиноких пероксидазопозитивних бластів та асинхронною експресією антигенів лімфобластів. Запропоновано маркери, які дозволяють встановити походження злоякісно трансформованих клітин у діагностично складних випадках. Обгрунтовано принципи диференційної діагностики. Охарактеризовано нові варіанти захворювання - ГЛ з клітин-попередників натуральних кілерів, ГЛЛ Т-клітинного походження з t(2;11).

  Скачати повний текст

Встановлено значення кількісного та видового складу мікробіоти слизових оболонок носової порожнини, зіва та кишечнику в розвитку інфекційно-запальних ускладнень (ІЗУ) у хворих на гостру та хронічну лейкемію в залежності від стадії захворювання та програм цитостатичної терапії. Виявлено найбільш значимі збудники інфекційних епізодів ІЗУ шляхом вивчення фізіолого-біохімічних властивостей контамінантів різних біотопів. Вивчено видовий склад грибів у біотопах хворих та етіологічну структуру збудників у разі мікотичних ускладнень. Проведено оцінювання системно-функціональних порушень гуморальної та клітинної ланок імунітету та визначено ступінь імунодефіцитних змін у хворих на лейкемію з інфекційними ускладненнями. Досліджено вплив сучасних антимікробних та імунокоригувальних засобів на етіологічні агенти ІЗУ, стан мікроекології біотопів та імунологічні характеристики хворих. Визначено вплив препаратів пуринових аналогів (на прикладі флударабіну) на фізіолого-біохімічні властивості мікроорганізмів. Розроблено алгоритм діагностики та прогнозу виникнення ІЗУ у хворих на лейкемію та рекомендації щодо застосування відповідної етіотропної терапії.

  Скачати повний текст

Наведено дані щодо вивчення впливу віку на клінічні особливості захворювання та патогенез анемії у хворих на В-клітинний хронічний лімфолейкоз (В-ХЛЛ). Обстежено хворих чотирьох вікових груп: молодого, зрілого, літнього та старечого. Встановлено залежність перебігу захворювання та особливостей порушення еритропоезу від віку. Доведено, що для хворих молодого та зрілого віку характерним є швидке прогресування захворювання, висока активність лейкозного процесу. Зазначено, що В-ХЛЛ у пацієнтів літнього та старечого віку відрізняється повільним розвитком хвороби. З'ясовано роль у розвитку анемії у хворих різних вікових груп порушень кістковомозкового кровотворення. Показано, що ознаки порушення еритропоезу більш виражені у пацієнтів старечого та літнього віку. Досліджено, що гемолітичні процеси, в основному аутоімунного генезу, посилюють анемічний синдром. Визначено залежність частоти виявлення аутоімунних антиеритроцитарних антитіл та їх властивостей від віку хворих. У 1/3 пацієнтів установлено ознаки прихованого гемолізу. Одержано дані про порушення проникливості мембрани еритроцитів у всіх хворих на В-ХЛЛ. Виявлено активацію процесу перекисного окислення ліпідів у мембрані еритроцитів. Установлено більш низькі показники заліза сироватки та коефіцієнту насиченості трансферину у хворих старечого віку у порівнянні з молодими та зрілими, що є однією з причин глибокого порушення еритропоезу у пацієнтів старечого віку.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості перебігу В-клітинної хронічної лімфоцитарної лейкемії (ХЛЛ) в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС 1986 - 1987 рр. після опромінення у дозах від 1 до 118 сЗв, а також резистентність до лікування. Виявлено кореляційну залежність між тривалістю захворювання та дозою іонізуючого опромінення, більшою 20 сЗв. Досліджено експресію В-клітинних антигенів. Визначено після опромінення наявність дифузного типу інфільтрації кісткового мозку (КМ) лімфоцитами з розвитком фіброзу. Розроблено спосіб підготовки трепанобіоптату КМ для гістологічного дослідження, а також критерії діагностики прогресування захворювання та резистентності до лікування за результатами цитохімічного дослідження лімфоцитів периферичної крові та гістологічного дослідження трепанобіоптатів КМ. Доведено ефективність застосування флударбіну з циклофосфамідом як первинної терапії В-ХЛЛ в УЛНА, а також у випадках нестандартного лікування.

  Скачати повний текст

За результатами дослідження хворих, які проживали на забруднених територіях внаслідок аварії на ЧАЕС характерна атипова форма В-клітинного хронічного лімфолейкозу (В-ХЛЛ), висока частота інфекційних ускладнень, високий ступінь анемії, тромбоцитопенії, виражений лейкоцитоз. У хворих з атиповою формою В-ХЛЛ установлено наявність зниженого апоптозу пухлинних клітин у порівнянні з типовою, який визначається кількістю CD95 - позитивних клітин та рівнем спонтанного апоптозу, а також високий рівень експресії CD23, CD22, атиповий морфологічний варіант пухлинного клону, низький рівень ВГЛ, експресія активаційних та мієломоноцитарних антигенів, низький рівень апоптозу з несприятливими прогностичними чинниками. Установлено, що застосування препаратів інтерферону у випадку I - II стадій В-ХЛЛ є ефективним у хворих з низьким ступенем пухлинного прогресу, що сприяє збільшенню тривалості періоду до початку призначення цитостатичної терапії.

  Скачати повний текст

Виявлено, що поліхіміотерапія (ПХТ) переважно впливає на клітинний імунітет зі зниженням загальної кількості Т-лімфоцитів, субпопуляцій Т-хелперів, Т-супресорів, збереженням зниженого співвідношення Т-хелперів/Т-супресорів, що супроводжується виникненням інфекційних ускладнень у 22 % хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію. Встановлено, що у разі імунокорекції тимогеном на тлі ПХТ досягається нормалізація кількісних (загальної кількості Т-лімфоцитів, субпопуляцій Т-хелперів, Т-супресорів) та якісних показників Т-клітинного імунітету (збільшується співвідношення Т-хелперів/Т-супресорів), а також паралельно зменшується кількість інфекційних ускладнень втричі. Визначено, що тимоген суттєво зменшує популяцію лімфоцитів з експресією антигену CD95. Доведено, що застосування лаферону після ПХТ викликає збільшення рівня Т-хелперів за умов збільшення загальної кількості Т-лімфоцитів (CD3), імунорегуляторного індексу, а також призводить до змешення в 1,5 рази інфекційних ускладнень. У деяких хворих виявлено феномен аутоеритрофагоцитозу, який є проявом ураження гуморальної ланки імунітету з підвищенням рівня ЦІК та IgA. Виявлено, що застосування лаферону та тимогену у лікуванні хворих десятиденним курсом нормалізує показники клітинного імунітету, зменшує ризик виникнення інфекційних ускладнень, покращує якість їх життя.

  Скачати повний текст

Виявлено комплекс клінічних і гематологічних порушень, що характеризують перебіг фази акселерації хронічної мієлоїдної лейкемії (ХМЛ). Встановлено, що проявом імунологічних порушень у пацієнтів із ХМЛ стадії акселерації є розвиток глибокого імунодефіциту до початку хіміотерапії (ХТ), доведено їх зв'язок з імуносупресивною дією цитостатичних препаратів. Вперше охарактеризовано клініко-імунологічні показники пацієнтів, сформовані під впливом різних видів терапії - від режимів з помірною токсичністю до інтенсивних режимів ХТ. Детально досліджено зміни клінічних та імунологічних параметрів під впливом імунохіміотерапії (ІХТ) із включенням різних доз рекомбінантного інтерферону-альфа. Вперше виявлено відсутність достовірних змін клініко-імунологічних параметрів за використання малих і середніх доз рекомбінантного інтерферону (рІФН). Зроблено висновок про більшу ефективність малих доз препарату. Виявлено особливості дії рекомбінантного інтерлейкіну-2 (pІЛ-2) на склад периферичної крові та кісткового мозку під час проведення індукійних і консолідувальних курсів ІХТ. Доведено, що за ХМЛ у стадії акселерації включення pІЛ-2 у комплексну терапію сприяє нормалізації дисбалансу Т-хелперів, Т-супресорів і збільшенню кількості природних кілерних лімфоцитів. Вперше встановлено, що частота досягнення гематологічної ремісії та її тривалість залежить від інтенсивності ХТ і включення в протоколи терапії рекомбінантних цитокінів (інтерферону й ІЛ-2).

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного дослідження клінічного перебігу та лабораторних показників периферичної крові та кісткового мозку хворих на гострі лейкози, які зазнали дії іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, порівняно з перебігом гострих лейкозів у жителів Київщини області до і після аварії. Охарактеризовано варіанти захворювання у хворих усіх груп, виділених за ФАБ-класифікацією. Обгрунтовано особливості клінічного перебігу гострих мієлобластних лейкозів і морфологічні та функціональні ознаки елементів гемопоезу в осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Показано значення активності цитохімічних реакцій в бластних клітинах периферичної крові та кісткового мозку, наявності мієлофібріозу для прогнозування перебігу гострого лейкозу. Запропоновано критерії з метою виділення груп підвищеного ризику щодо онкогематологічних захворювань серед опромінених осіб.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження лектинового фенотипу субстратних клітин периферичної крові, кісткового мозку та лімфоїдних органів у хворих на мієлоїдні та лімфоїдні пухлини. Доведено, що склад глікокон'югатів мембрани відображає походження, напрямок і ступінь диференціювання малігнізованих гемопоетичних і лімфоїдних клітин. Встановлено та систематизовано зміни лектинозв'язувальних детермінант мембрани злоякісних клітин для FAB-варіантів гострої мієлоїдної лейкемії (ГМЛ) та лімфоїдних неоплазій з клітин-попередників і зрілих лімфоцитів. Доведено діагностичне та прогностичне значення лектинового фенотипу у разі даних патологій. Показано можливість використання лектинового фенотипу для оцінки прогресування В-клітинної хронічної лімфоїдної лейкемії (ХЛЛ), виявлено кореляційний зв'язок між експресією вуглеводних компонентів та деяких CD-маркерів. Продемонстровано особливості лектинового фенотипу субстратних лімфоцитів за B- та T-клітинних (низького та високого ступеня злоякісності) та окремих варіантів (за класифікацією ВООЗ) негоджкінських лімфом (НГЛ) з лейкемізацією. Виявлено відмінності вуглеводних залишків мембрани у разі лімфоїдних лейкемій, зокрема ХЛЛ та волосистоклітинної лейкемії (ВКЛ), та лімфом з лейкемізацією. Встановлено, що лектиновий фенотип субстратних клітин з уражених лімфоїдних органів (селезінки та лімфовузлів) у разі лімфоїдних пухлин відповідає характеристиці неопластичних лімфоцитів периферичної крові, а у разі НГЛ відзначається вищим рівнем сіалізації. Розроблено методику використання лектинового фенотипу злоякісних клітин для окремих варіантів гематоонкологічних хвороб з метою їх діагностики та диференційної діагностики.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості dbl-гомологічного (DH) домену у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію (ХМЛ) та гостру лімфобластну лейкемію (ГЛЛ). Наведено результати аналізу первинної послідовності даної ділянки в складі химерного гена bcr/abl у хворих на ХМЛ та ГЛЛ на різних стадіях захворювання за допомогою зворотно-транскриптазної полімеразної ланцюгової реакції. Доведено, що у деяких хворих на ГЛЛ та ХМЛ з p210BCR/ABL мРНК на гострій стадії захворювання відбувається втрата різних за протяжністю ділянок DH домену. Описано 7 нових варіантів химерної BCR/ABL мРНК. Проаналізовано наслідки виявлених змін на характер функціонування білка. Запропоновано новий підхід до виявлення та диференційної діагностики Ph'-позитивних лейкемій, який дозволяє виявляти класичні, а також можливі неканонічні типи перебудов в bcr ділянці химерного гена bcr/abl.

  Скачати повний текст

Розглянуто морфологічні, цитохімічні та імунофенотипові особливості, рівень експресії апоптоз-асоційованих маркерів та параметрів клітинного циклу (КЦ) гемопоетичних клітин за мієлодиспластичного синдрому (МДС). Для хворих було характерним порушення морфологічних ознак клітин кісткового мозку (КМ) і периферичної крові, їх ензимохімічної організації та рівня експресії деяких поверхневих антигенів, що відображає функціональну неповноцінність гемопоетичних клітин за МДС. Відмічено високий рівень апоптозу гемопоетичних клітин у хворих на МДС, що є їх маркерною ознакою. Встановлено залежність кількості апоптотичних клітин в КМ пацієнтів від форми захворювання. Даний параметр має достовірне прогностичне значення. Отримано дані щодо високого проліферативного потенціалу гемопоетичних клітин та значної варіабельності показників їх КЦ у хворих на МДС. Параметри КЦ та наявність анеуплоїдної популяції клітин мають прогностичне значення для оцінки загального виживання хворих.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемі удосконалення імунофенотипування лімфоїдних клітин з метою підвищення ефективності диференціальної діагностики, класифікації та імунотерапії лейкозів та лімфом людини. В роботі розвивається новий напрямок в онкогематології, який грунтується на регулюванні диференціювання та апоптозу злоякісно трансформованих клітин через поверхневі рецептори. Створена перша вітчизняна панель моноклональних антитіл (МКАТ) проти антигенів диференціювання лімфоцитів людини. Виявлено новий антиген СDw150. Визначена експресія, структура та функції CDw150, показана його роль у регуляції диференціювання та апоптозу. Вперше отримані МКАТ ІПО-4 до антигену CD95. Вивчена експресія цього антигена в нормі і при лімфоїдних формах лейкозів та лімфом. Знайдено, що сигнал через CD40 модулює CD95-опосередкований апоптоз в В-клітинах в нормі та при хронічному лімфолейкозі. Показано, що МКАТ ІПО-10 розпізнають поліморфну детермінанту HLA-DR, а МКАТ ІПО-24 виявляють CD37. Визначена експресія цих антигенів при лейкозах та лімфомах. За допомогою МКАТ серії ІПО виділені підваріанти В-І гострого лімфобластного лейкозу та В-клітинного хронічного лімфолейкозу, встановлені фенотипічні особливості пухлинних клітин при волосатоклітинному лейкозі та негоджкінських злоякісних лімфомах. МКАТ серії ІПО запропоновані для використання у імунофенотипуванні, діагностиці, класифікації та імунотерапії пухлинних захворювань кровотворної тканини.

  Скачати повний текст