Обгрунтовано доцільність застосування протизапального препарату "Фенспірид" в комплексному лікуванні хворих з хронічним легеневим серцем. Встановлено його виражену антиагрегаційну дію in vitro та в клінічних умовах. Показано, що застосування фенспіриду у базисній методиці лікування хворих на хронічні обструктивні захворювання легень тяжкого перебігу (по 160 мг на добу протягом 2 місяців) зумовлює позитивну динаміку клінічного перебігу захворювання, вірогідне збільшення швидкісних показників форсованого видиху, зростання життєвої ємності легень, покращення часових параметрів дихального циклу, зменшення ступеня легеневої недостатності, обсягу підтримуючої діуритичної терапії, величини легенево-артеріального опору та ступеня дилатації правого шлуночка серця. Встановлено антиагрегаційні властивості фенспіриду, а також його протизапальна, бронхо- та вазодилатуюча дія, клінічна ефективність і позитивний вплив на функціональний стан кардіо-респіраторної системи, на підставі яких даний препарат рекомендовано використовувати як багатофункціональний засіб у комплексному лікуванні хворих з хронічним легеневим серцем.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

В роботі наведено результати вивчення впливу на показники гемостазу при захворюваннях легень нового лікарського препарату Теком, який представляє собою суміш з високим вмістом омега-3 поліненасичених жирних кислот. Дослідження проведені на експериментальній моделі запального процесу в легенях, в пробах in vitro і в клінічних умовах. В результаті встановлена гіпокоагуляційна та антиагрегатна дія Текому, що дозволяє рекомендувати його застосування в комплексному лікуванні хворих на захворювання легень з синдромом гіперкоагуляції крові.

  Скачати повний текст

Визначено ступінь сумісного впливу похідних четвертинного амонію та антибіотиків на штами мікроорганізмів з генетичною та набутою стійкістю до хіміопрепаратів. Доведено, що антисептики групи четвертинного амонію за низких концентрацій інгібують процес елімінації R-, Ent- і Hly-плазмід і суттєво перешкоджають їх передачі за умов генетичних рекомбінацій у мікробній популяції. Визначено параметри впливу антисептиків у комбінаціях з антибіотиками на імуносупресивні властивості (протиімуноглобулінову, антилізоцимну та фібринолітичну дію) деяких збудників гнійно-запальних захворювань. Доведено синергідну дію суббактеристатичних доз похідних четвертинного амонію та антибіотиків у випадку генералізованої інфекції тварин, обумовлених St.aureus і Ps.aurginosa.

  Скачати повний текст

Вивчено фармакодинамічні ефекти препаратів "Сорбілакт" і "Реосорбілакт" у пацієнтів з легеневою недостатністю та хронічним легеневим серцем. Досліджено ефективність і безпеку їх застосування за комплексного лікування хворих. На підставі діуретичної властивості сорбілакту, а також його гемодилюційного, антиагрегантного і реологічного ефектів та результатів вивчення ефективності застосування за клінічних умов показано доцільність використання даного препарату за умов комплексної терапії хворих з хронічними запальними захворюваннями легень, ускладненими набряковим синдромом. З урахуванням характеру фармакодинамічних властивостей реосорбілакту (реологічного ефекту внаслідок гемодиційної й антиагрегантної дії, зниження в'язкості крові), позитивних результатів його застосування за комплексної терапії хворих з тяжким перебігом хронічного обструктивного захворювання легень запропоновано інфузійну терапію реосорбілактом у лікуванні хворих з легеневою недостатністю та поліцитемією. У хворих з гіпокапнією та дихальним алкалозом реосорбілакт спричинює зменшення ступеня гіпокапнії та поліпшення кислотно-основного стану крові, що дозволяє рекомендувати його застосування у пацієнтів з інтерстиціальними хворобами легень у період загострень зі збільшенням ступеня гіпокапнії та дихального алкалозу.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми розробки тактики лікування та вибору терміну оперативного втручання щодо хворих з гастродуоденальними кровотечами, зважаючи на ризик виникнення післяопераційної пневмонії на грунті розладів сурфактантної системи легень. На засадах використання замісної терапії з застосуванням екзогенного сурфактанту розроблено новий напрямок лікування дихальних розладів, пов'язаних з гастродуоденальними кровотечами. Встановлено, що у випадку таких кровотеч у хворих відбуваються значні порушення стану сурфактантної системи легень, які проявляються у вигляді збільшення статичного поверхневого натягу конденсату вологи видихуваного повітря. Доведено ефективність інгаляційного застосування препарату сурфактанта "Сукрим" з метою створення достатньої концентарції екзогенного аналогу до відновлення кількісного та якісного складу ендогенного сурфактанту. Запропоновано спосіб прогнозування розладів сурфактантної системи легень у випадку гастродуоденальних кровотеч.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено застосуванню адресного лімфотропного введення (ЛВ) препаратів протеолітичних ферментів (ППФ) в комплексі інтенсивної терапії (ІТ) респіраторного дистрес-синдрому дорослих (РДСД). Обгрунтовано спосіб адресного ЛВ ППФ під час РДСД. Описано динаміку клінічних і лабораторних даних у хворих на тлі включення в ІТ запропонованого способу лікування, наведені критерії його призначення і контролю ефективності. Виявлено значний контингент хворих в критичних станах з патологічними змінами легень, спорідненими за механізмом РДСД. Доведено вплив адресного ПВ ППФ на виживання хворих з РДСД. Застосування адресного ЛВ ППФ в комплексі ІТ дозволило знизити смертність з 69,70 до 7,69% у хворих з РДСД без клінічно визначеної недостатності інших органів систем.

  Скачати повний текст

Доповнено наукову концепцію ураження різних органів та систем організму у хворих з портальною гіпертензією за наявності цирозу печінки. Встановлено, що підвищення внутрішньочеревного тиску за асциту викликає погіршення функції зовнішнього дихання, результатом якого є зниження насичення киснем артеріальної крові пацієнта, що призводить до загальної гіпоксії усіх органів і систем організму. Обгрунтовано оптимальну методику проведення екстракорпоральної сорбції та ультрафільтрації асцитичної рідини, з'ясовано її ранній і віддалений вплив на систему органів зовнішнього дихання й обгрунтовано можливі шляхи усунення зафіксованих ускладнень. Вперше проведено порівняльний аналіз впливу антагоністів кальцієвих канальців, інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту та блокаторів <$Ebeta>-адренорецепторів на функцію системи органів зовнішнього дихання, центральну гемодинаміку, спланхнічний кровообіг. Визначено показання та протипоказання щодо застосування даних препаратів для лікування хворих з портальною гіпертензією за наявності цирозу печінки.

  Скачати повний текст

На підставі досліджень інтенсивної терапії синдрому гострого легеневого ушкодження застосовано вітчизняний препарат природного сурфактанту "Сукрим". Розглянуто вплив "Сукриму" на систему сурфактанту легень (СЛ), функцію зовнішнього дихання, рентгенологічні прояви синдрому та ультраструктури аерогематичного бар'єру у хворих. Досліджено поверхнево-активні властивості та ліпідну сполуку конденсату видихуваного повітря. Встановлено характер порушень у системі СЛ і патогенетично обгрунтовано замісну сурфактантну терапію синдрому.

  Скачати повний текст

Уперше визначено респіраторне вологовиділення, фізико-хімічні властивості експіратів, легеневий синтез і дихальне виведення небілкових азотистих сполук, ліпідів, ліпопротеїдів, продуктів перекисного окиснння ліпідів і антиоксидантного захисту за системних захворювань сполучної тканини, установлено їх значення у ранній діагностиці пневмопатій і зв'язок з функцією бронхолегеневої системи. Уперше доведено порушення сурфактантної системи легенів у випадку системного червоного вовчака (СЧВ), системної склеродермії, ревматоїдного артриту й обгрунтовано використання у комплексній терапії пульмональної патології стимулянтів синтезу легеневого сурфактанта і синглетно-кисневої терапії. Уперше у такої категорії хворих установлено розвиток легеневої інтоксикації. Уперше у разі СЧВ продемонстровано взаємозв'язок змін окремих морфологічних структур респіраторної системи з особливостями клініко-лабораторного перебігу захворювання. Уперше на експериментальній моделі аутоімунного захворювання у тварин визначено морфологічні зміни альвеол, бронхів і легеневих судин, патогенетичний вплив на них порушень системи імунітету і NO, патоморфоз за дії глюкокортикоїдних гормонів і цитостатиків. Доведено роль дисбалансу про- й антиоксидантної систем, клітинного та гуморального імунітету з розвитком гіперчутливості сповільненого типу, а також пульмонального синтезу прозапальних і регуляторних цитокінів у патогенезі уражень легенів за умов ситемних захворювань сполучної тканини.

  Скачати повний текст

Досліджено дозування, комбінування й ефективність різних шляхів введення фенотеролу, атровенту та теофіліну за умов лікування хворих на хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ). Установлено недоцільність перевищення разової дози препарату "Фенотерол" понад 0,5 мг, оскільки за цього його бронхолітична активність не посилюється, а кардіотоксична - зростає на фоні зростання кардіотоксичності даного препарату. Показано, що бронхолітична активність фенотеролу й іпратропіуму бромід за умов інгаляційного введення через спейсер великого об'єму не поступається такій у разі використання небулайцзеру. Доведено, що бронхолітичні властивості іпратропіума броміду в дозі 0,5 мг у разі введення через небулайзер не поступаються такими у фенотеролу за такої дози та аналогічного шляху введення. За цього кардіотоксичні властивості іпратропіуму броміду менші, ніж у фенотеролу. Установлено, що пероральне застосування теофіліну у добовій дозі 9,5 мг/кг не дає достовірного бронхолітичного ефекту. Охарактеризовано ускладенння ХОЗЛ, обумовлені порушеннями кальцієвого обміну, доставки та споживання кисню, обміну вуглекислого газу, зміною біофізичних властивостей харкотиння, які спричинюють зниження ефективності фенотеролу, атровенту та теофіліну. Доведено, що для підвищення ефективності бронхолітичні засоби необхідно використовувати у поєднанні з верапамілом, перфтораном, баралгіном залежно від виду ускладнень основного захворювання. Уперше показано, що фенотерол та іпратропіуму бромід неефективні у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень з супутнім остеопорозом, на відміну від теофіліну, введеного внутрішньовенно. Установлено, що проведення "керованого дихання" у разі ускладнення ХОЛЗ гіпервентиляційним синдромом підсилює ефективність бронхолітичних засобів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст