Скачати повний текст

За умов обтяження стенокардією напруги хворих на виразкову хворобу (ВХ) дванадцятипалої кишки (ДПК) доведено суттєве підвищення активності симпатичного та зменшення парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи у порівнянні з пацієнтами з ішемічною хворобою серця (ІХС), ВХ ДПК та практично здоровими особами. У хворих з поєднанням цих патологій виявлено достовірно вищий плазмовий вміст адреналіну, ніж у хворих на ВХ, а також норадреналіну у порівнянні з хворими на ВХ або ІХС. Установлено, що епізоди "німої" ішемії міокарда мали максимальну частоту та тривалість у хворих з поєднанням ВХ ДПК та стенокардії напруги. Уперше визначено високу ефективність сульпірида у складі комплексної терапії щодо корекції вегетативної дисфункції й епізодів ішемії міокарда у хворих на ВХ ДПК у поєднанні зі стенокардією напруги.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уперше теоретично й експериментально обгрунтовано доцільність створення комбінації на основі похідних глюкозаміну: глюкозаміну гідрохлориду та N-ацетилглюкозаміну з кверцетином для профілактики та лікування виразкових уражень шлунка. Встановлено, що комбінація яка вивчалась, є нешкідливою, не впливає на рухову активність шлунково-кишкового тракту та на секреторну активність шлунка лабораторних тварин. Доведено значну гастропротекторну дію комбінації, яка за ступенем вираженості переважає приблизно вдвічі аналогічний ефект окремих компонентів комбінації.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив надлишку сполук фтору на захворювність, клінічний перебіг, морфологічну картину, стан перекисного окиснення ліпідів і антиоксидантного захисту, стан імунітету слизової оболонки шлунка хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки. Запропоновано удосконалення амбулаторної терапії з урахуванням корекції антиоксидантного та імунного статусів. Охарактеризовано розвиток атрофічно-гіперпластичних форм хронічного гастриту, гіперкортизолемії, Т-клітинного імунодефіциту, активації процесів перекисного окиснення ліпідів та дисбалансу у системі антиоксидантного захисту. Обгрунтовано доцільність використання вітамінного комплексу "Три-Ви-плюс" та ентеростегелю для корекції антиоксидантного й імунного статусів у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки за умов надлишку фторидів у навколишньому середовищі, доведено клінічну ефективність застосування даних препаратів.

  Скачати повний текст

На конкретних прикладах обгрунтовано доцільність застосування "Вінборону" - вітчизняного спазмолітика з політропними фармакологічними властивостями, в лікуванні та профілактиці ерозивно-виразкових ушкоджень. В клінічних умовах простежено противиразкову дію препарату. На фоні вінборону прискорено зворотній розвиток запальної реакції, рубцювання виразок та підвищення якості загоювання виразкового дефекту. Виявлено захисну дію при експериментальній індометацин-індукованій гастропатії у щурів. На підставі цього показано, що попереднє пероральне введення вінборону (40 мг тричі на добу) хворим на ревматоїдний артрит разом з послабленням ознак індометацинової гастропатії сприяє підвищенню лікувального ефекту нестероїдного антифлогістика при даній патології.

  Скачати повний текст

Встановлено високу ефективність комплексної терапії хворих на виразкову хворобу шлунка (ВХШ) і дванадцятипалої кишки (ДПК) (з використанням омезу, кларитроміцину, амоксициліну) та включення до потрійного комплексу ербісолу та етонію. Проведено ультраструктурне дослідження слизової оболонки шлунка (СОШ) у хворих на ВХШ до та після терапії етонієм. Уточнено механізм дії даного препарату у разі його внутрішнього застосування. Виявлено, що етоній сприяє нормалізації репараційної регенерації СОШ, що проявляється у відновленні покривного епітелію, повноцінної базальної мембрани, слизопродукуючої активності додаткових клітин, нормалізації функції головних і парієтальних клітин, а також посиленню транскапілярного обміну. Встановлено протизапальну, протимікробну, слизостимулювальну дію етонію під час комплексного лікування хворих на ВХШ та ДПК. На підставі результатів клінічних, лабораторних, ендоскопічних, морфологічних досліджень надано оцінку ефективності лікування хворих на ВХШ і ДПК, асоційованої з H. pylori запропонованими способами з включенням етонію та ербісолу.

  Скачати повний текст

Одержано дані про інфікованість Helicobcter pylori (HP)-інфекцією пацієнтів із симптомокомплексом диспепсії в Кримському регіоні в різних етнічних групах (кримські татари та слов'яни) та її зв'язок з гастродуоденальною патологією. Порівняно ефективність різних потрійних режимів, які складаються з інгібітора протонної помпи та двох антимікробних препаратів з різним дозуванням, щодо рубцювання виразок і ступеня ерадикації HP-інфекції у пацієнтів, хворих на виразку, які мешкають у Криму та в Києві. Встановлено наявність імунодефіциту, зумовленого застосуванням антибактеріальних препаратів хворими з виразками, що довго не рубцюються, і невдачею первинної ерадикаційної терапії. Науково обгунтовано застосування препарату дріжджового PHK-нуклеїнату натрію (НН) у схемах потрійної та квадротерапії для ерадикації HP. Установлено, що включення НН в антихелікобактерну терапію дозволяє знизити дози антибактеріальних препаратів без зменшення їх ефективності, підвищити рівень ерадикації HP-інфекції та знизити кількість несприятливих побічних ефектів.

  Скачати повний текст

Досліджено питання підвищення ефективності комплексного патогенетичного лікування хворих на хронічний генералізований пародонтит (ХГП) першого та другого степенів тяжкості на фоні виразкової хвороби дванадцятипалої кишки (ВХДК). Проаналізовано особливості порушень імунологічної реактивності, систем гемостазу, проліферативної активності епітелію зубоясенного прикріплення у хворих з різним ступенем тяжкості пародонтиту. На біологічних моделях in vitro доведено, що застосування даларгіну для лікування хворих на ХГП на фоні ВХДК є патологічно необхідним. Обгрунтовано спосіб комплексного лікування хворих на ХГП на фоні ВХДК з застосуванням ендоназального електрофорезу даларгіну, запропоновано методику оцінки його клінічної ефективності у найближчі та віддалені терміни спостережень.

  Скачати повний текст

Досліджено ефективність застосування флуренізиду в комплексному лікуванні виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, асоційованої з Helicobacter pylori. Вперше вивчено вплив даного препарату на кислототвірну функцію шлунка, зокрема, виявлено його кислотопригнічувальні властивості. Доведено клінічну ефективність флуренізиду в лікуванні Hp-асоційованої виразкової хвороби дванадцятипалої кишки. Удосконалено комплексну методику діагностики даної нозології шляхом використання методу дослідження варіабельності серцевого ритму. Експериментально підтверджено, що впровадження основних результатів наукового дослідження дає змогу підвищити ефективність діагностики та лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, асоційованої з Helicobacter pylori.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено вплив комплексної терапії з використанням настоянки арніки гірської на перебіг виразкової хвороби. За умов норми та експериментального ерозивно-виразкового ураження гастродуоденальної слизової облонки у білих щурів шляхом визначення продуктів пероксидного окиснення ліпідів, окиснювально-модифікованих білків, показників антиоксидантної системи обгрунтовано доцільність застосування препарату хворими на виразкову хворобу, його разову та добову дозу. Вивчено вплив настоянки арніки гірської на кислотоутворювальну функцію шлунка та моторику жовчного міхура у випадку вживання подвійної дози. Досліджено особливості впливу курсового застосування препарату та доведено позитивні ефекти настоянки арніки гірської на клінічні прояви виразкової хвороби, захисні протирадикальні системи, функціонально-морфологічний стан слизової оболонки шлунка та ступінь її обсіювання Helicobacter pylori, супутні помірні ураження з боку гепатобіліарної та серцево-судинної систем. Обгрунтовано, розроблено й апробовано методику диференційованого лікування хворих на виразкову хворобу настоянкою арніки гірської.

  Скачати повний текст

Розроблено спосіб стерилізації кутикули шляхом інкубації в розчині соляної кислоти, який зберігає її ферментативну та антимікробну активність.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи підвищення якості діагностики та лікування хворих на Helicobacter pylori-асоційоані дуоденальні виразки у поєднанні з гіпертонічною хворобою (ГХ), вивчено спільні риси патогенезу захворювань. Виявлено, що за поєднання пептичних дуоденальних виразок з ГХ спостерігається нашарування клінічних проявів захворювань, що є наслідком взаємодії патогенетичних ланок. У обстежених хворих виявлено зміни у фізико-хімічних властивостях крові та шлункового соку. Визначено кореляційні зв'язки між показниками міжфазної тензіометрії та реометрії крові, шлунковгоо соку, а також морфофункціональним станом слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, рівнем нітритемії, станом системи ПОЛ та антиоксидантного захисту (АОЗ), клітинною та цитокіновою ланкою імунітету, що дозволяє використовувати їх як критерії діагностики та оцінки якості терапії у хворих на пептичну дуоденальну виразку у поєднанні з ГХ. Встановлено ефективність комплексного лікування даного контингенту хворих з використанням глутаргіну. Показано позитивний вплив запропонованої терапії на показники фізико-хімічних властивостей крові та шлункового соку, комплексу ПОЛ - антиоксидантна система, а також системи оксиду азоту та імунного спектра крові.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уперше у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки (ВХДПК) та хронічний гастрит (ХГ), асоційованих з Helicobacter pylori (Hp) за наявності гіпертонічної хвороби (ГХ) у слизовій оболонці (СО) шлунка визначено морфологічні та мікроциркуляторні зміни, стан NO-системи і рівень сечовини, а також кореляційні взаємозв'язки між ними. За гастродуоденальної патології виявлено ремоделювання мікросудин, а саме: збільшення концентрації колагену IV типу в їх базальних мембранах, ступінь вираженості якого зростала за поєднання ВХДПК і ГХ. Установлено, що незалежно від наявності ГХ у разі захворювань гастродуоденальної зони (ГДЗ) у СО шлунка концентрація стабільних метаболітів NO і сечовини значно перевищує ці показники у здорових осіб. Виявлено кореляційні взаємозв'язки показників нітриту та нітрату з гістологічними ознаками запалення, активності за умов хелікобактерної контамінації СО шлунка. Уперше визначено розходження значень сечовини в антральному відділі та тілі шлунка, які залежали від ступеня Hp-обсіменіння. Визначено пріоритет застосування антихелібактерної терапії у комбінації з ділтіаземом у порівнянні з атенололом під час лікування ВХДПК і ХГ, асоційованих з Hp, у хворих на ГХ шляхом вивчення клінічних і гемодинамічних показників, морфологічного стану СО шлунка, активності NO-системи та рівня сечовини. Обгрунтовано необхідність врахування гістологічних показників СО шлунка та рівня сечовини як маркерів оцінки ефективності антихелікобактерної та антигіпертензивної терапії під час лікування зазначеного контингенту хворих.

  Скачати повний текст

Обстежено 150 хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки (ВХ ДПК). Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності лікування хворих з даною патологією з застосуванням гастро-норму, езомепразолу та тривіту-Se-КВ на підставі вивчення клініки та патогенезу захворювання з урахуванням пероксидації ліпідів-антиоксидантного захисту (ПОЛ - АОЗ), цитокінового профілю крові та синдрому метаболічної інтоксикації. Визначено особливості перебігу ВХ ДПК залежно від віку хворих. Розроблено схеми лікування ВХ ДПК з застосуванням гастро-норму, езомепразолу та ривіту-Se-КВ, що підвищує ефективність терапії.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження фармакопрофілактичної та лікувальної ефективності та механізму дії тіотриазоліну - нового вітчизняного препарату з політропними фармакологічними властивостями на різних моделях ерозивно-виразкових уражень гастродуоденальної зони. В експериментах на щурах доведено, що тіотриазолін зменшує прояви ульцерогенності індометацину та ортофену, співставляючись з фамотидином та омепрозолом за величиною зазначеного ефекту. Відзначено, що гастропротекторна дія тіотриазоліну досить чітко проявилась і на моделі етанол-преднізолонового ушкодження слизової оболонки шлунка, в якій за величиною коефіцієнта противиразкової активності препарат перевершував фамотидин. Виявлено, що лікування експериментальних "ацетатних" виразок тіотриазоліном подібно до фамотидину призводило до вірогідного зменшення їх площі. За даними морфологічного дослідження структури слизової оболонки шлунка встановлено, що під впливом тіотриазоліну рубцювання "ацетатної" виразки, на відміну від фамотидину, відбувається більш якісно та завершується шляхом повної реституції слизової оболонки без ознак запальної реакції в кінці лікування. Встановлено, що поєднане застосування тіотриазоліну з фамотидином сприяє нівелюванню негативного впливу останнього на регенерацію слизової оболонки шлунка. З'ясовано, що механізм гастропротекторної дії тіотриазоліну обумовлений антиоксидантними та мембранопротекторними властивостями препарата, що проявляється нормалізацією в ушкодженій слизовій оболонці вмісту білка, ліпідів (зокрема, фосфоліпідів) та показників оксидантно-антиоксидантної системи.

  Скачати повний текст

Вивчено частоту та характер моторно-евакуаторних порушень гастродуоденальної зони у пацієнтів з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки (ВХ ДПК) та фактори, що визначають тип і тяжкість цих порушень. Розроблено диференційовані схеми їх корекції. За результатами комплексного обстеження встановлено, що ВХ ДПК характеризується різноманітністю клініко-інструментальних проявів залежно від типу моторно-евакуаторної дисфункції (ЕД). Уточнено патогенетичні взаємозв'язки між кислототвірною та моторно-евакуаторною функцією (МЕФ) шлунка. Вивчено кореляційні взаємозв'язки між клінічними й інструментальними даними за різних типів МЕД. З'ясовано частоту морфотипів шлунка у хворих на ВХ ДПК з різними типами МЕФ. Запропоновано нові способи клінічної оцінки тяжкості МЕД, морфотипу шлунка людини та клінічної ефективності лікування зазначених хворих. За результатами дослідження виявлено, що диференційоване застосування препаратів "Дротаверин" та "Домперидон" у комплексі з ампліпульстерапією дозволяє забезпечити патогенетичну корекцію МЕД і збільшити ефективність класичних схем терапії.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано підхід до патогенетичного лікування хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки у поєднанні з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, хронічним холециститом і хронічним токсичним гепатитом, синдромом подразненого кишечнику з обстипацією. На підставі результатів клініко-експериментальних досліджень установлено системний характер змін метаболічних процесів за пептичної виразки, які зумовлені супутніми органоспецифічними структурно-функціональними розладами в підшлунковій залозі та печінці. Установлено, що диференційоване призначення хворим на пептичну виразку лікарських засобів сприяє більш ранньому усуненню клінічних проявів основного та супутніх захворювань, забезпечує рубцювання виразки й ерадикацію гелікобактерної інфекції.

  Скачати повний текст