Розглянуто питання підвищення ефективності лікування хворих на алкогольну хворобу печінки шляхом застосування глутаргіну та його комбінацій з традиційними гепатопротекторними засобами. Встановлено, що глутаргін виявляє виражений детоксикаційниий та білковосинтетичний ефекти, позитивний вплив на обмін колагену, підвищує резистентність гепатоцитів і сприяє досягненню клініко-біохімічної ремісії захворюваня. Вперше у порівняльному аспекті досліджено ефективність глутаргіну та гепатопротекторів на основі есенціальних фосфоліпідів та силімарину, а також його комбінації з препаратом есенціальних фосфоліпідів та з силімариновмістким гепатопротектором. На підставі одержаних даних обгрунтовано доцільність застосування глутаргіну у комплексній терапії алкогольної хвороби печінки.

  Скачати повний текст

На підставі результатів клінічних і біохімічних досліджень, доведено значну роль дисферментопатії у системі антиоксидантного захисту та надмірної активації ПОЛ у патогенезі хронічних уражень печінки вірусного й алкогольного генезу з мінімальною активністю. Визначення показників про- та антиоксидантної систем є більш чутливими тестами для діагностики рецидиву хвороби й оцінки ефективності проведеної терапії. Використано багатофакторний регресійно-дисперсійний аналіз, який показав високий рівень детермінованості цитолізу від інтенсифікації ПОЛ та дисфункції антиоксидантного захисту (АОЗ). Обгрунтовано доцільність застосування гепатопротекторів у терапії хронічних гепатитів і цирозів печінки мінімальної активності алкогольної та вірусної етіології. Диференційоване застосування есенціале та гептралу покращує клінічний перебіг хвороби, відновлює функціональний стан печінки, зменшує пошкоджувальну дію ПОЛ та нормалізує стан АОЗ, що сповільнює подальше прогресування захворювання.

  Скачати повний текст

Доповнено наукову концепцію ураження різних органів та систем організму у хворих з портальною гіпертензією за наявності цирозу печінки. Встановлено, що підвищення внутрішньочеревного тиску за асциту викликає погіршення функції зовнішнього дихання, результатом якого є зниження насичення киснем артеріальної крові пацієнта, що призводить до загальної гіпоксії усіх органів і систем організму. Обгрунтовано оптимальну методику проведення екстракорпоральної сорбції та ультрафільтрації асцитичної рідини, з'ясовано її ранній і віддалений вплив на систему органів зовнішнього дихання й обгрунтовано можливі шляхи усунення зафіксованих ускладнень. Вперше проведено порівняльний аналіз впливу антагоністів кальцієвих канальців, інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту та блокаторів <$Ebeta>-адренорецепторів на функцію системи органів зовнішнього дихання, центральну гемодинаміку, спланхнічний кровообіг. Визначено показання та протипоказання щодо застосування даних препаратів для лікування хворих з портальною гіпертензією за наявності цирозу печінки.

  Скачати повний текст