Вивчено взаємозв'язок морфогенезу кісткового скелета з органами імунної системи на різних етапах онтогенезу за неоднакових станів імунного статусу. Під час проведення наукового дослідження використано анатомічні, морфометричні, гістологічні, біомеханічні, біохімічні, імунологічні, електронно-мікроскопічні методи, а також рентгеноструктурний і кореляційний аналіз. Встановлено, що ступінь вираженості реактивності кісткової системи залежить від морфологічного стану тимуса, селезінки, пахових лімфатичних вузлів, імунного статусу та вікового чинника. Виявлено, що використання тимектомії та циклофосфану, які викликають імуносупресію, призводить до зміни ультраструктури кристалів гідроксіапатиту, що негативно впливає на процеси мінералізації, знижує міцність кісток і гальмує темпи їх приросту. Зазначено, що у статевозрілих і репродуктивних щурів дефіцит тимічних гормонів та введення циклофосфану супроводжуються пригніченням кісковотвірної функції епіфізарних хрящів.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень впливу низького функціонального навантаження на біоелектричні властивості кістки, які одержано за методом відведення потенціалу навантаження (ПН) з поверхні стегнової кістки щурів лінії Вістар та її мультичастотного імпедансометричного тестування за умов дозованого механічного навантаження та жорсткого 28- та 45-добового обмеження рухливості. Установлено, що гіпокінезія вірогідно зменшує ПН, особливо у діапазоні навантажень фізіологічного рівня. Розвиток гіпокінетичної остеопенії супроводжується зменшенням імпедансу, активного та реактивного опорів і значним збільшенням ємності кістки. Жорстка тривала гіпокінезія зменшує напруження кисню у ненавантажених м'язах і швидкість споживання кисню кістковою тканиною. Використання переривчастої нормобаричної гіпоксії (ПНГ) дозволяє зменшити порушення кисневого метаболізму й активувати анаболічні процеси у кістковому матриксі, що зумовлює покращання пасивних електричних властивостей кістки. Найбільший остеопротекторний ефект виявлено за умов використання ПНГ на етапі преадаптації та всього періоду обмеження рухливості. Одержані результати про закономірності змін активних і пасивних електричних властивостей кістки за умов гіпокінезії можуть бути використані для розробки нових методів діагностики та корекції патології кісткової системи.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження впливу тимектомії мишей лінії CBA/Ca у різні вікові періоди (3, 20 та 45 діб), а також трансплантації тимусів від 5-ти добових (молоді) та 24-х місячних (старих) донорів тваринам, яким видалено тимус у віці 3-х діб, на проліферативний потенціал стромальних, гемопоетичних клітин-попередників кісткового мозку та щільність стегнової кістки. Показано, що через 3,5 місяці тільки за умов тимектомії у віці 3-х діб, у тварин обох статей відбувається зниження щільності стегнової кістки, підвищення відносної й абсолютної кількості колонієтвірних клітин фібробластів (КУК-Ф) і остеокластів (КУК-ГМ), а також зменшення співвідношення КУК-Ф і КУК-ГМ. Встановлено, що у даних тварин знижується маса тіла, матки, тестикул, рівень статевих гормонів, кількість і співвідношення CD4+, CD8+ Т-лімфоцитів у кістковому мозку, збільшується маса наднирників. Виявлено, що у колонієтвірних клітинах остеобластів (КУК-ОБ) знижується рівень експресії гену остеокальцину та цитохімічна активність лужної фосфатази (ЛФ). З'ясовано, що цитохімічна активність кислої фосфатази (КФ) у колонієтвірних клітинах остеокластів (КУК-ОК) збільшується. Показано, що трансплантація тимуса від донорів різного віку призводить до нормалізації показників у мишей, що зазнали видалення тимусу у віці 3-х діб. Встановлено, що відновлювальна здатність тимусу зменшується з віком донора. Доведено, що на ранніх етапах розвитку тимус відіграє важливу роль у формуванні кісткової тканини у зрілому віці.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного клінічного дослідження з застосуванням методик EDSS, MSFC, МРТ-дослідження головного мозку й автоматизованої системи одержано детальні дані стосовно структури неврологічних розладів та їх динаміки в популяційній когорті хворих з множинним склерозом на амбулаторних стадіях, рівня когнітивних порушень, структури розладів ходьби та їх динаміки в період 1 - 3-х років спостереження. Встановлено, що формується три основних патерни динаміки в коротко- та середньостроковій перспективі - покращання функцій, їх погіршення та стабільний перебіг (без наочних змін). Уточнено предиктори напрямку подальшого перебігу (сприятливий чи несприятливий), до яких відносяться кількість загострень захворювання та їх частота в перший рік клінічних маніфестацій, вік початку захворювання та характер перших проявів (моно- чи мультисистемний). Досліджено взаємозв'язки між окремими семіологічними ознаками під час МРТ-дослідження головного мозку у разі множинного склерозу, встановлено їх комплексну предикторну роль у визначенні стадії захворювання. Уточнено дані про ранні та дифузні атрофічні зміни мозку, які вірогідно відображають нейродегенеративну складову процесу та клінічно можуть виявлятися значно пізніше. Обгрунтовано твердження про субклінічний розвиток вторинного прогресування у хворих з кваліфікованим ремітивним перебігом.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Установлено, що емоційний стрес порушує структурну організацію кісткової тканини, а його дія на тлі недостатності гонад підсилює резорбтивні зміни у кістковій тканині, про це свідчить підсилений розпад неколагенових білків органічного матрикса кісткової тканини різних відділів скелету (нижньої щелепи, стегнової кістки та хребців). Кісткова тканина нижньої щелепи є найбільш чутливою до патогенної дії зазначених чинників. Органічний матрикс кісткової танини є більш вразливим до дії емоційного стресу та недостатності гонад у порівнянні з мінеральною фазою. Статеві гормони відіграють провідну роль у регуляції метаболізму кісткової тканини за умов емоційного стресу. Установлено, що попереднє введення статевих гормонів і кальцитоніну призводить до нормалізації стану органічного матриксу та мінеральної фази кісткової тканин, що дозволило обгрунтувати положення про виражений антирезорбтивний вплив кальцитоніну за умов емоційного стресу та недостатності гонад.

  Скачати повний текст

Вивчено зональну гетерогенність і реактивність властивостей сполучних тканин суглобів на підставі результатів дослідження морфогенезу їх адаптаційних і компенсаторних реакцій у тварин з різними типами індивідуальної реактивності організму. Установлено, що у разі порушень гомеостазу організму адаптаційні морфологічні реакції синовіальної оболонки, суглобового хряща та підхрящевої кісткової пластинки проявляються змінами морфометричних показників, які залежать від адренореактивності організму. Під час проведення дослідження виявлено, що компенсаторні реакції характеризуються змінами співвідношення структурних елементів у гладенькій і ворсинчастій частинах синовіальної оболонки, у периферійних і центральних ділянках суглобового хряща та підхрящевої кісткової пластинки. Установлено різний ступінь адаптаційних резервів морфогенетичних реакцій тканин у тварин різних груп. Зроблено висновок, що перехід адаптаційних реакцій сполучних тканин суглобів у компенсаторні зумовлений взаємодією внутрішньоклітинних сигнальних систем та дисбалансом локальних тканинних модуляторів.

  Скачати повний текст