Вперше експериментально обгрунтовано склад і проведено фармакологічне дослідження композиції диклофенаку натрію з глюкозаміну гідрохлоридом. Показано потенціюючий вплив глюкозаміну гідрохлориду на протизапальні властивості диклофенаку натрію, що дозволяє знизити його ефективну дозу за збереження високого рівня активності та модифікувати токсикологічні характеристики. Вперше досліджено мембранотропні властивості композиції диклофенаку натрію з глюкозаміну гідрохлоридом і підтверджено ефект потенціювання складових компонентів препарату. Встановлено, що застосування композиції диклофенаку натрію з глюкозаміну гідрохлоридом під час лікування експериментального остеоартрозу та "ад'ювантного" артриту ефективно впливає на показники обміну хрящової та кісткової тканин, виявом яких є зниження запально-деструктивних процесів у суглобах, що підтверджено даними біохімічних та морфологічних досліджень. Композицію диклофенаку натрію з глюкозаміну гідрохлоридом класифіковано як лікарський засіб з протизапальними та хондропротекторними властивостями.

  Скачати повний текст

Визначено особливості вмісту маркерів кісткового метаболізму та рівня кальційрегулювальних гормонів у хворих жінок за наявності та відсутності остеопоротичних переломів. Показано, що для пацієнток з переломами характерні вищі рівні маркерів кісткового метаболізму та більш виражене зниження вмісту кальцитоніну і паратиреоїдного гормону та більш висока швидкість втрати кісткової тканини. За умови відсутності переломів виявлено зниження рівня естрадіолу та незначне підвищення рівня маркерів кісткової резорбції, що свідчить про збільшення інтенсивності втрати кісткової тканини за нормальної або зниженої швидкості кісткоутворення. Вперше вивчено вплив використання терапії електромагнітними хвилями надвисокої частоти (НВЧ), електрофорезу сульфату міді та їх комплексного застосування на клінічну картину, рівень маркерів кісткового метаболізму та кальційрегулювальних гормонів у жінок, хворих на постменопаузальний остеопороз (ПМОП) за наявності та відсутності в анамнезі остеопоротичних переломів. Встановлено, що застосування НВЧ-терапії та електрофорезу сульфату міді більш позитивно впливає на клінічну картину захворювання, знижує інтенсивність резорбції кісткової тканини і зменшує ризик розвитку нових переломів. Розроблено концепцію необхідності тривалого лікування (3 - 4 курси) через кожні півроку для попередження втрати кісткової маси у даної категорії хворих за даними остеоденситометрії. Ефективність комплексного застосування процедур перевищує тактику їх окремого застосування, що дозволяє зменшити інтенсивність втрати кісткової маси у жінок, хворих на ПМОП у перші роки після настання менопаузи і зменшити ризик переломів кісток у майбутньому.

  Скачати повний текст

Вперше виявлено різноспрямовані якісні та кількісні зміни мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) у поєднанні з остеоартрозом (ОА), доведено можливість використання параметрів МЩКТ як критерію важкості перебігу мікст-патології та резистентності до терапії. Встановлено, що вираженість клінічних проявів АГ, ОА та ступінь демінералізації осьового скелету взаємопов'язані з порушенням периферичної гемомікроциркуляції та розладами процесів вільнорадикального окиснення ліпідів і знаходяться у прямопропорційній залежності від біологічного віку пацієнтів, тяжкості перебігу АГ, ступеня гіпертрофії лівого шлуночка та його систоло-діастолічної дисфункції, наявності супутніх реактивного синовіту та аліментарно-конституційного ожиріння. Виявлено, що порушення периферичної гемомікроциркуляції, кисневого режиму у тканинах нижніх кінцівок, зокрема у кістковій, підвищення активності перекисного окиснення ліпідів у разі зниження функціональної здатності антиоксидантних систем, супроводжується розвитком синдрому капіляротрофічної недостатності та є спільними і взаємообтяжуючими факторами прогресування АГ та ОА у даної категорії хворих. Вперше встановлено, що тривале комплексне застосування інгібітора ангіотензинперетворюючого ферменту моексиприлу та синтетичного антиоксиданту емоксипіну у хворих на АГ у поєднанні з ОА, забезпечує позитивний гемодинамічний та метаболічний ефекти та відсутність прогресування демінералізації кісткової тканини.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив системної ензимотерапії (СЕТ) на основні механізми розвитку запального процесу в суглобах на ранніх етапах розвитку експериментального остеоартрозу (ЕОА) й ад'ювантного артриту Пірсона (ААП). Визначено динаміку змін вмісту цитокінів у сироватці крові та основних клініко-біохімічних параметрів у хворих на ОА та ревматоїдний артрит (РА) за курсової та довготривалої СЕТ. Проаналізовано її вплив на метаболізм сполучної тканини та інтенсивність протеолізу у хворих на ОА та РА, а також на динаміку змін мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на ОА та РА. Визначено механізми клінічної ефективності курсової та довготривалої СЕТ у процесі лікування хворих на ОА та РА. Запропоновано концепцію протизапального впливу курсової та довготривалої СЕТ на цитокінову регуляцію імунологічної реактивності у хворих на ОА та РА.

  Скачати повний текст

Вивчено розповсюдженість остеопорозу за умов великого міста України залежно від віку та статі, визначено потребу в остеопротекторних препаратах серед хворих спеціалізованого стаціонару та жителів великого промислового центру України. Проаналізовано ефективність різних антиостеопоротичних препаратів у хворих старших вікових груп із системним остеопорозом та остеопенією. Установлено можливості та доведено ефективність у лікуванні хворих з постменопаузальним і сенильним остеопорозом та остеопенією нового біологічно активного препарату "Біокосмовіт". Показано ефективність застосування в комплексній терапії остеопорозу ентеросорбентів, зокрема ентеросгель. Уперше в Україні проведено довготривале спостереження за хворими з системним остеопорозом, які приймали фосамакс, і запропоновано ефективні, економічно вигідні схеми його призначення. Розглянуто можливості використання різних методів лікування постменопаузального та сенильного остеопорозу та розроблено диференційний підхід щодо лікування пацієнтів препаратами різних груп залежно від віку, статі, вираженості больового синдрому.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження стану мінеральної щільності кісткової тканини в жінок у постменопаузі, хворих на первинний остеоартроз, за методом двофотонної рентгенівської денситометрії. Виявлено різнонаправлені зміни кісткової тканини, а саме: остеосклероз, остеопенію, остеопороз. Проаналізовано залежність глибини остеопоротичних змін у жінок стосовно типу та тривалості постменопаузи, віку настання менопаузи, індексу маси тіла, ступеня функціональної недостатності суглобів. Досліджено порушення кальцій-фосфорного обміну, метаболізму кісткової та хрящевої тканини, дисбалансу статевих гормонів, їх участь у формуванні остеопенічного синдрому й остеопорозу. Запропоновано програми комплексної терапії первинного остеопорозу з урахуванням стану кісткової тканини з використанням алфлутону й остеїну. Розроблено конкретні практичні рекомендації.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного аналізу клініко-лабораторних і денситометричних досліджень вперше встановлено гетерогенність структури стану мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) за системного червоного вовчаку (СЧВ) та її взаємозв'язок з клінічними характеристиками хворих і особливостями перебігу захворювання, методами лікування, показниками імунної системи та ендогенної інтоксикації. Показано мультифакторну залежність структури остеопенічних та остеопоротичних уражень кісткової тканини у хворих на СЧВ від віку, стану менструальної функції, тривалості захворювання та ступеня його активності, імунного статусу та рівня ендогенної інтоксикації, а також схем призначення глюкокортикостероїдів (ГКС) та їх добових доз.

  Скачати повний текст

Розроблено та впроваджено АРМ "Остеолог" для скринінгу, моніторингу структурно-функціонального стану кісткової тканини в людей різного віку та статі. Створено референтну базу щодо нормативних рентгеностеоденситометричних показників для представників української популяції. Визначено антропометричні показники, які впливають на даний стан, а також з'ясовано "антропометричний портрет" хворого з остеопорозом та його ускладненнями. Запропоновано діагностичний алгоритм оцінки структурно-функціонального стану кісткової тканини та виділення груп ризику щодо остеопорозу з використанням методів рентгеноденситометрії та антропометрії, який є одним з альтернативних варіантів діагностики порушень дослідженого стану кісткової тканини, прогнозування остеопоротичних переломів.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження поширення та особливостей формувань остеопоротичних та остеопенічних уражень кісткової тканини (КТ) у випадку гострого лімфобластного лейкозу, мієломної хвороби, хронічних лімфо- та мієлолейкозів, хронічного сублейкемічного мієлозу, анемій різного генезу виникнення, автоімунних тромбоцитопеній та гемофілії А. На підставі комплексного клініко-експериментального дослідження взаємозв'язків між клініко-морфологічними, імунологічними, ендотоксемічними та денситометричними показниками методами статистичного моделювання визначено основні фактори впливу, що призводять до формувань уражень КТ та їх подальшого прогресування. За результатами динамічного спостереження встановлено темпи та напрямки змін стану КТ і виявлено ступінь ризику виникнення хребцевих деформацій у групах обстежених хворих. Запропоновано та апробовано чотири профілактично-лікувальні комплекси, спрямовані на відновлення структурно-функціонального стану кісткової тканини у хворих з найбільшим ризиком виникнення хребцевих деформацій. Розроблено та впроваджено у практику медичних закладів комп'ютеризовану систему профілактичного денситометричного прогнозу стану КТ у хворих з гемобластозами.

  Скачати повний текст

Розроблено методику діагностики та патогенетично обгрунтованої гормональної корекції у хворих на частковий андрогенний дефіцит чоловіків, які старіють, з урахуванням стану уродинаміки нижніх сечовивідних шляхів та мінеральної щільності кісткової тканини (за даними урофлоуметрії та рентгеноденситометрії відповідно). Виявлено п'ять типів урофлоуметричних графічних показників, патогномонічних для хронічного простатиту, що не супроводжується ознаками бактеріального запалення.

  Скачати повний текст