Визначено ранні маркери ураження серцево-судинної системи у хворих на фіброміалгію (ФМ) - показників вегетативної регуляції та функціонального стану ендотелію, досліджено їх зв'язок з основними клінічними проявами ФМ, даними долориметрії та дисліпідемією. Вивчено ефективність корекції виявлених порушень шляхом включення до традиційної терапії ФМ beta-адреноблокатора карведилолу. Встановлено, що у хворих на ФМ має місце зміщення симпатовагального балансу в напрямку симпатикотонії та порушення функції ендотелію з підвищенням вмісту ендотеліну-1 (ЕТ-1) в плазмі крові, зниженням ендотелійзалежної вазодилятації (ЕЗВД) плечової артерії. Показано наявність кореляційних зв'язків між формуванням вегетативного дисбалансу й основними клінічними проявами ФМ (інсомнією, тривогою, депресією), а також між показниками функціонального стану ендотелію (вмістом ЕТ-1 і ступенем ЕЗВД) і рівнем загального холестерину. Доведено, що застосування карведилолу у хворих на ФМ дозволяє істотно покращати стан вегетативної регуляції та значно зменшити виразність ендотеліальної дисфункції.

  Скачати повний текст

Визначено ранні маркери ураження серцево-судинної системи у хворих на фіброміалгію (ФМ) - показників вегетативної регуляції та функціонального стану ендотелію, досліджено їх зв'язок з основними клінічними проявами ФМ, даними долориметрії та дисліпідемією. Вивчено ефективність корекції виявлених порушень шляхом включення до традиційної терапії ФМ <$Ebeta>-адреноблокатора карведилолу. Встановлено, що у хворих на ФМ має місце зміщення симпатовагального балансу в напрямку симпатикотонії та порушення функції ендотелію з підвищенням вмісту ендотеліну-1 (ЕТ-1) в плазмі крові, зниженням ендотелійзалежної вазодилатації (ЕЗВД) плечової артерії. Показано наявність кореляційних зв'язків між формуванням вегетативного дисбалансу й основними клінічними проявами ФМ (інсомнією, тривогою, депресією), а також між показниками функціонального стану ендотелію (вмістом ЕТ-1 і ступенем ЕЗВД) і рівнем загального холестерину. Доведено, що застосування карведилолу у хворих на ФМ дозволяє істотно покращити стан вегетативної регуляції та значно зменшити виразність ендотеліальної дисфункції.

  Скачати повний текст

Визначено рівні мелатоніну (МТ), прозапального інтерлейкіну-8 (ІЛ-8) та протизапального ІЛ-10. Вивчено взаємозв'язки між біохімічними показниками та клініко-психологічними проявам у хворих на фіброміалгію, а також вплив МТ, флуоксетину та їх комбінації на основні клінічні та психологічні прояви фібрміалгії (ФМ). Установлено, що у хворих на ФМ має місце порушення циркадності продукції МТ зі значним зниженням його пікових концентрацій у плазмі крові хворих о 4-й годині ранку, зростання вмісту у плазмі крові ІЛ-8 та зниження на рівні тенденції ІЛ-10 з суттєвим зсувом співвідношення між ними у бік переважання прозапального ІЛ-8. У пацієнтів з низькими піковими концентраціями МТ установлено порушення сну та поглиблення депресивних психологічних рис характеру. Доведено, що за умов застосування флуоксетину у хворих з ФМ покращуються показники психологічного статусу, зменшуються синдроми болю та втоми, за цього посилюються окремі прояви інсомії.

  Скачати повний текст

В результаті проведеного обстеження виявлено характерні типи вегетативної регуляції, зміни психоемоційного стану й імунного гомеостазу, що дозволило встановити спільні ланки та розбіжності в етіопатогенетичних механізмах розвитку фіброміалгії та міофасциального больового синдрому. Відмінності в патогенетичних механізмах фіброміалгії та міофасциального больового синдрому вимагали призначення різних видів радонотерапії й електроімпульсної терапії: хворим з фіброміалгії призначали перлинні ванни й електросон, як засоби заспокійливого впливу з переважанням центральної дії, пацієнтам з міофасциальним больовим синдромом - подводний душ масаж, як метод інтенсивної, переважно місцевої дії та електроанальгезію. На основі динаміки клініко-лабораторних і патопсихологічних показників доведено, що застосування запропонованих комплексів сприяло зменшенню інтегрального показника болю, позитивним змінам психо-емоційного стану, нормалізації вегетативного балансу, зниженню стресорного напруження, відновленню особистої та соціальної активності пацієнтів.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного обстеження 357-ми хворих із рефлекторними м'язово-тонічними синдромами різних локалізацій розроблено концепцію їх формування та взаємозв'язку з порушеннями рухового патерну та біомеханічними змінами хребта, вторинними неврологічними проявами (церві-когенний головний біль, атаксія, м'язово-коронарний синдром, плечелопатковий та коксоперіартроз), а також церебральною дисгемією, вегетативною дисфункцією й емоційними та когнітивними порушеннями. На підставі виявлених закономірностей розроблена, науково обгрунтована та клінічно апробована система відновлювального лікування рефлекторних м'язово-тонічних синдромів, їх вторинних неврологічних прояв, яка полягає в поєднанні трьох блоків лікувального процесу: мануальної терапії (для біомеханічної корекції хребта та ліквідації міофасціальних тригерних точок), акупунктури (для впливу на синдром вегетативної дисфункції та посилення анальгетичної дії) та лікувальної гімнастики (для симетризації м'язового корсета й її закріплення після завершення курсу лікування).

  Скачати повний текст