На базі результатів багаторічного спостереження проведено підбір та систематизацію показників, що найбільш інформативно відображають залежність частоти інфекційних ускладнень від зниження кількості нейтрофілів, їх функціонального резерву та ступеня активності запального процесу і дозволяють використати їх для попередження та своєчасної діагностики інфекційних ускладнень шляхом формування груп підвищеного ризику та проведення адекватного диференційованого лікування. Практичне значення має виявлення серед загальної маси хворих осіб з низьким показником функціонального резерву нейтрофілів, що є загрозливим фактором щодо ранньої появи гнійно-запальних ускладнень. Спостережено виникнення важких бактеріальних ускладнень у 29,85 % випадків у разі ревматизму, у 33,3 % - ревматоїдного артриту та у 67,16 % - системного червоного вовчака, які значно обтяжують перебіг основного процесу та стають безпосередньою причиною летальних наслідків.

  Скачати повний текст

Удосконалено діагностику ревматизму у ході проведення міжфазної тензіореометрії крові та вологи видихуваного повітря (ВП). На підставі різних клінічних варіантів перебігу ревматизму досліджено динамічний поверхневий натяг крові, встановлено фізико-хімічні параметри відображення характеру позасерцевих ознак хвороби, частоти та вираженості вад серця, порушення кровообігу. Визначено білки та ліпіди крові, наділені сурфактантними та поверхнево-інактивними властивостями у хворих на ревматизм, а також їх вплив на окремі показники адсорбіційної тензіометрії. Досліджено поверхневий натяг, в'язкоеластичність і релаксацію конденсату ВП у хворих з різним клінічним перебігом хвороби, порівняно дані показників з параметрами гемодинаміки малого кола кровообігу, встановлено фізико-хімічні критерії, що запобігають розвитку легеневої гіпертензії, зумовленої серцевими вадами. З використанням окремих груп препаратів проаналізовано наслідки лікування хворих на ревматизм, а також клінічні, електрофізіологічні, гемодинамічні та фізико-хімічним показники біологічних рідин (крові та конденсату ВП), що впливають на ефективність терапевтичних заходів.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню особливостей гемореології крові та мікроциркуляції залежно від клінічного перебігу, тривалості ревматологічного захворювання з аутоімунним та імунокомплексним механізмами розвитку, а також встановленню інформативних критеріїв гемокоагуляційних порушень з урахуванням маркерів пошкодження судинного ендотелію. При цьому встановлено, що інформативними показниками гемокоагуляції у хворих на СЧВ, ССД, РА є динамічна функція тромбоцитів та еритроцитів, ристоцетинова активність, активність антитромбіну ІІІ; у хворих на СВ: Хагеман-залежний фібриноліз, рівень розчинених фібрин-мономірних комплексів, ристоцетинового кофактору, антитромбіну ІІІ. Встановлено, що комплексна терапія базисними препаратами у поєднанні з дезагрегантами, антикоагулянтами, ензимопрепаратами (вобензим), екстракорпоральними засобами (плазмаферез) впливає на регрес клініко-лабораторної симптоматики, усуває розвиток ускладнень, які характерні для СЗСТ. Застосування вобензиму на етапі підтримуючої терапії виключає необхідність призначення дезагрегантної та антикоагулянтної терапії. Використання гемокорегуючої терапії сприяє поліпшенню якості життя хворих на СЗСТ.

  Скачати повний текст