Теоретично обгрунтовано й експериментально підтверджено необхідність лікування гастропатій, спричинених ліками, та у порівняльному аспекті вивчено ефективність різних фармакокоректорів ульцерогенної дії ліків. Експериментально досліджено противиразкову активність корвітину, вісмуту субцитрату, актовегіну, гастрофіту, олії обліпихи, фамотидину на різних моделях виразкового ураження шлунка лікарськими засобами за адекватних та ідентичних умов експерименту. Встановлено, що вивчені препарати здійснюють противиразковий вплив різної інтенсивності під час проведення лікування виразкових уражень шлунку. У порівняльному аспекті досліджено вплив корвітину, вісмуту субцитрату, актовегіну, олії обліпихи, фамотидину та функціональні показники шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Експериментально доведено, що всі досліджені препарати вірогідно покращують результати лікування хронічного виразкового процесу у разі їх поєднаного застосування. Визначено найефективніші препарати для кожної експериментальної виразки шлунку, спровокованої ульцерогенними лікарськими засобами, а також препарати, що можуть впливати на секреторну та моторну функції ШКТ, а також перспективні щодо гастропротекції їх комбінації. Сформульовано рекомендації щодо раціонального вибору даних фармакокоректорів та/або їх комбінацій для індивідуальної фармакотерапії гастропатій, спричинених різними ліками.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості морфометричних показників еритроцитів (ЕР) та функціонального стану їх мембран у хворих на лікарську хворобу (ЛХ). Розроблено біофізичний метод специфічної експрес-діагностики ЛХ на підставі встановлення патогенетичної ролі ЕР. У хворих з гострими та латентними формами ЛХ виявлено підсилення неоднорідності популяцій циркулюючих ЕР з перевагою їх макроформ, зміни електричних характеристик, іонтранспортної функції еритроцитарних мембран, що свідчить про участь системи еритрону в механізмах розвитку ЛХ. Порушення мікров'язкості та інтегральної щільності мембран ЕР спостерігалось переважно в хворих з гострими проявами ЛХ, про що свідчили показники питомого опору та відносної провідності, а також зростання величини струму електромагнітного пробою в 1,2 рази. Встановлено залежність фізико-хімічних властивостей ЕР від типу проявів алергічної реакції в хворих на ЛХ і виду основного захворювання. Розроблено спосіб етіологічної експрес-діагностики ЛХ за рівнем поглинання ультразвуку ЕР крові пацієнтів, навантажених медикаментозним алергеном, сконструйовано установку для його здійснення. Чутливість способу становить 80 % за латентних форм ЛХ і 91,5 % - за гострих у разі значного скорочення часу одержання результатів (до 20 - 30 хвилин замість 5 - 6 годин за умов традиційних імунологічних тестів).

  Скачати повний текст

Визначено критерії ефективності фармакологічної корекції нейро- та кардіотоксичних ефектів у хворих різного віку з гострим отруєнням клонідином. Встановлено особливості розвитку гемодинамічних і неврологічних розладів у пацієнтів різних вікових груп з гострими отруєннями клонідином. Надано оцінку ефективності детоксикації на підставі оцінки важкості токсикозу. Запропоновано використання диференційованого підходу щодо застосування засобів детоксикації та фармакологічної корекції у хворих старшого віку з отруєннями клонідином, на підставі критеріїв оцінки важкості стану пацієнта. Розроблено лікувально-профілактичну схему для зниження ризику виникнення ускладнень і підвищення ефективності лікування.

  Скачати повний текст

Містяться дані клінічного, імунологічного, алергологічного та біофізичного обстеження хворих на медикаментозну алергію, яка виникла під час проведення наркозу. Були проаналізовані частота, структура, фактори ризику, клініко-імунологічні особливості медикаментозної алергії під час проведення різних видів анестезії та можливість її прогнозування. Встановлено, що серед застосованих під час хірургічного лікування різних видів анестезії (2063 випадки) розвиток медикаментозної алергії спостерігався частіше під час проведення ендотрахеального наркозу (9.77%), в основному, у формі анафілактичного шоку. Посиндромний аналіз даних імунологічного обстеження показав, що розвиток медикаментозної алергії під час наркозу супроводжувався гострою комбінованою імунною недостатністю з ознаками алергії. Виявлено, що серед антигенних чинників медикаментозної переважали медикаментозні засоби для премедикації, анестетики, атарактики, антистресорні засоби. За допомогою секвенціального статистичного аналізу доведена можливість прогнозування ризику виникнення медикаментозної алергії під час проведення наркозу.

  Скачати повний текст