Експериментально вивчено дію диметоату та карбофурану на організм, зокрема, на репродуктивну систему тварин. Встановлено залежність чутливості їх репродуктивної системи до токсичної дії даних препаратів від віку, а саме: у самці пубертатного періоду виявлено підвищену чутливість до токсичного впливу диметоату та карбофурану у порівнянні зі статевозрілими тваринами. У самок таку залежність не було виявлено. Показано, що найбільш чутливим до токсичного впливу на репродуктивну систему вивчених пестицидів є статевозрілі щури чоловічої статі. На цій підставі обгрунтовано доцільність їх використання для вивчення гонадотоксичності ксенобіотиків для найбільш вірогідного встановлення впливу пестицидів на репродуктивну систему. За результатами проведених експериментальних досліджень науково обгрунтовано необхідність перегляду існуючих в Україні величин ДДД діючих речовин пестицидів диметоату та карбофурану з урахуванням токсичної дії на репродуктивну систему молодого організму.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив пестициду 2,4-Д на печінку та можливості його корекції глутаргіном з використанням комп'ютерного, морфометричного, гістохімічного, ультрамікроскопічного, біохімічного методів (основні параметри крові, стан процесів перекисного окиснення ліпідів і антиоксидантної системи). Встановлено, що у печінці під дією пестициду 2,4-Д на тлі оксидативного стресу виникають реактивні, альтернативні та компенсаторно-пристосувальні процеси (14 діб). Після припинення введення пестициду 2,4-Д (21 - 30-ти діб) у гепатоцитах виявлено відновлювальні процеси, а саме: гіпертрофію ядер, появу двоядерних клітин. Від 30-ї доби відбувався зрив адаптаційних процесів. Установлено, що одночасне введення глутаргіну та пестициду 2,4-Д внутрішньошлунково позитивно впливає на морфометричний стан печінки, але не досягає завершеності. Визначено позитивні ефекти глутаргіну та недоліки у разі його внутрішньошлункового та внутрішньоочеревинного введення.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз теоретичних і практичних аспектів стосовно впливу гострого отруєння гербіцидами на стан нервової системи. Вивчено особливості клінічних проявів токсичної енцефалопатії, астено-вегетативного синдрому та токсичної полінейропатії за гострих отруєнь гербіцидами на основі 2,4-Д. Установлено значущість підвищення реактивності alpha-адренорецепторів периферичних судин у розвитку вегетативно-сенсорної полінейропатії у випадку гострих отруєнь. Обгрунтовано методи об'єктивного раннього діагностування вегетативно-сенсорних полінейропатій, які передбачають використання функціональних проб. Для лікування наявних неврологічних порушень запропоновано та впроваджено у практику роботи медичних установ комплексну методику лікування з застосуванням ентеросорбентів і ноотропних лікарських засобів.

  Скачати повний текст

На підставі результатів вивчення структурно-функціональних змін синусно-передсердного вузла та скоротливих кардіоцитів за умов інтоксикації доведено, що пейсмекерні клітини синусно-передсердного вузла є досить стійкими до токсичної дії симазину. Серед усіх ультраструктур клітини найбільше страждають мітохондрії та міофібрили. Однак, виявлені зміни не порушують функцію клітини завдяки інтенсивному розвитку компенсаторно-пристосувальних процесів на різних етапах пестицидної інтоксикації. Встанволено, що скоротливі кардіоцити більш чутливі до токсичної дії симазину, ніж пейсмекерні клітини, в яких метаболічна компенсація внаслідок підвищення гліколізу зростає тільки до трьохмісячного терміну, до шости місяців виникає зрив енергозабезпечення, що поєднується з розвитком глибоких незворотніх некродистрофічних змін на клітинному й ультраструктурному рівнях.

  Скачати повний текст