Розроблено та впроваджено диференційовану патогенетично обгрунтовану періопераційну терапію та раціональне знеболювання. Обгрунтовано та впроваджено протокол профілактики серцевих ускладнень з використанням у періопераційному періоді препаратів -адреноблокуючої дії. Надано протокол періопераційного ведення хворих з аневризмою черевної частини аорти. Використання даних методів анестезіологічного забезпечення попереджає виникнення системних ускладнень, зменшує летальність в плановій та невідкладній хірургії хворих з аневризмою черевної частини аорти.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми діагностики та хірургічного лікування різних форм аномалії Ебштейна (АЕ) з використанням ехокардіографії, ангіокардіографії та рентгенографії. Досліджено клінічні, гемодинамічні і морфологічні особливості різних типів АЕ, наведено результати різних методів їх хірургічного лікування (протезування трикуспідального клапана, пластичних операцій на клапані, відновлення конфігурації правого шлуночка). Розроблено алгоритм діагностики та хірургічного лікування АЕ. На підставі вивчення симптоматики захворювання розроблено та впроваджено в клінічну практику комплексну систему діагностики аритмій з використанням електрофізіологічного дослідження, що дозволяє виявити пацієнтів із супутнім синдромом перезбудження та визначити показання до переривання додаткових провідних шляхів на доопераційному етапі. Проведено порівняльний аналіз безпосередніх та віддалених результатів хірургічного лікування у пацієнтів з АЕ та встановлено переваги пластичних операцій у порівнянні з протезуванням трикуспідального клапана.

  Скачати повний текст

Вивчено проблеми діагностики та лікування хворих з серцево-судинними ускладненнями (ССУ) синдрому Марфана (СМ), розроблено й обгрунтовано найбільш ефективні методики лікування хворих з даною аномалією. Проаналізовано досвід хірургічної корекції ССУ на СМ, безпосередні та віддалені результати кардіохірургічного лікування, якість життя оперованих пацієнтів, проведено оцінку природнього перебігу захворювання. Розкрито значимість своєчасної діагностики та хірургічного лікування хворих на СМ. Доведено ефективність операції Bentall De Bono у порівнянні з іншими хірургічними методиками.

  Скачати повний текст

Досліджено покращання результатів лікування хворих з післяопіковими стриктурами стравохідно-шлункового переходу на підставі комплексної клінічної розробки, індивідуальної тактики лікування з урахуванням власних розробок. Виявлено, що вібраційне бужування, окрім механічного розширення стриктури, посилює регіонарний кровотік і покращує трофіку ушкоджених тканин стравоходу. Роль гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у формуванні післяопікових стриктур стравохідно-шлункового переходу свідчить, що зміни, які відбуваються в клітинах на рівні субмікроскопічних є зворотними з використанням вібраційного бужування. Представлено ефективність методики вібраційного бужування стравохідно-шлункового переходу з розташуванням джерела вібрації в дистальному відділі пристрою, що дозволяє покращити результати лікування з 74,8 % до 92,4 %.

  Скачати повний текст

Досліджено питання вдосконалення діагностики, тактики та методики хірургічного лікування пацієнтів з високими опіковими та протяжними доброякісними рубцевими стриктурами стравоходу та глотково-стравохідного переходу. Проведено лікування 85-ти хворих з використанням розроблених діагностичних способів, передопераційної підготовки, яким виконано субтотальну (58-ми пацієнтам) і тотальну (27-ми пацієнтам) колоезофагопластики. Вивчено виникаючі причинно-наслідкові зв'язки та морфофункціонально зв'язані стани в асоційованій системі природний - штучний стравохід, їх безпосередній вплив на розвиток післяопераційних ускладнень і невдач, функціонально-реабілітаційні показники езофагопластики. Розроблено діагностичні й оперативно-тактичні алгоритми курації хворих. Визначено прогностично значущі фактори щодо одержання певних результатів реконструктивно-пластичних операцій. Післяопераційна летальність становила 5,88 %. Розглянуто результати лікування, одержані внаслідок спостережень хворих протягом 5-ти та 15-ти років після проведення операції відповідно у 59-ти (69,5 %) пацієнтів.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що недостатня експозиція є причиною технічних помилок і хірургічних ускладнень у разі операцій на мітральному клапані (МК). За допомогою геометричних критеріїв на трупах проведено порівняльну оцінку якості експозиції МК за умов використання різних оперативних доступів та виявлено значні переваги вехньо-септального доступу (ВСД). На підставі аналізу клінічного матеріалу вивчено переваги та обгрунтовано використання ВСД у випадках затрудненої експозиції МК, зокрема доведено ефективність ВСД у порівнянні з лівопередсердним і транссептальним доступами у разі повторних операцій на МК. Запропоновано хірургічну методику розширення оперативного доступу з метою покращення умови оперативного втручання у випадках затрудненої експозиції МК.

  Скачати повний текст

Запропоновано технологію передопераційного резервування компонентів аутокрові як етапу передопераційної підготовки хворих, яка передбачає диференційований вибір виду гемодилюції та складу інфузійних середовищ з урахуванням толерантності до гіпоксії-анемії. Після проведення передопераційного резервування компонентів аутокрові у хворих завдяки диференційованому вибору гемодилюції відзначено покращання показників центральної гемодинаміки та гемограми. Внаслідок проведення "антигіпоксичної" гемодилюції відзначено відновлення показників доставки, споживання кисню та показника транскапілярного обміну завдяки імуноорієнтованій терапії, що передбачає плазмаферез, виявлено стабілізацію показників клітинної ланки імунітету, що характеризує усунення імуносупресії. Відзначено, що впровадження технології передопераційного резервування компонентів аутокрові дозволило зменшити не менше, ніж на 45 % час післяопераційної ШВЛ, більше, ніж удвічі зменшити частоту розвитку гепатонефропатії, компартмент-синдрому, респіраторного дистрес-синдрому, зменшити або виключити розвиток гемолізу, виключити додаткове проведення гемотрансфузії, зменшити час перебування у відділенні інтенсивної терапії не менше, ніж на 50 %.

  Скачати повний текст

Проаналізовано найближчі та віддалені результати хірургічного втручання, доведено, що лапароскопічна фундоплікація є високоефективним методом лікування гастроезофагеально рефлюксної хвороби (ГЕРХ). Вперше одержано дані про частоту інтра- та післяопераційних специфічних ускладнень, які виникають в результаті застосування різних методик фундоплікації. Доведено, що лапароскопічна фундоплікація дозволяє знизити кількість ускладнень у порівнянні з лапаротомною фундоплікацією у 1,5 рази, та у 1,8 рази у порівнянні з торакотомною фундоплікацією. Вперше для вивчення віддалених результатів антирефлюксних операцій застосовано комплекс сучасних високоінформативних методів, що дозволяє об'єктивно виявити переваги та недоліки традиційних методів оперативного втручання. Вперше виявлено чинники, що призводять до рецидиву ГЕРХ або ускладнень фундоплікації. Розроблено новий метод лапароскопічної фундоплікації.

  Скачати повний текст

На підставі даних ехокардіоскопії виділено чинники серцевої недостатності (СН) в пацієнтів, що лікувались хронічним гемодіалізом (ХГ). Розроблено стадії та робочу класифікацію функціонального стану артеріовенозної фістули (АВФ), що грає вирішальну роль у визначенні обсягу передопераційного обстеження та виборі методу реконструкції АВФ. Запропоновано ізольований та комбінований методи реконструкції АВФ у разі її дисфункції. Визначено роль перфорантної вени "ліктьової ямки" у розвитку дисфункції АВФ. Наведено спосіб екстравазальної корекції аневризми судинного доступу за допомогою спіралі О.М. Віденського. Розроблено техніку формування аутовенозного артеріо-артеріального шунта як судинного доступу для ХГ та способи реконструкції у разі його дисфункції та спосіб створення судинного доступу для ХГ у пацієнтів з застійною серцевою недостатністю. Запропоновано новий спосіб створення судинного співустя, що дає змогу покращити гемодинамічні характеристики анастомозу. Вивчено центральну гемодинаміку у хворих, що лікувались ХГ з аутовенозним артеріо-артеріальним шунтом. З метою оптимізації методу розроблено різні варіанти операцій та технічні прийоми їх виконання. Вивчено морфологічні зміни стінки шунта в процесі його експлуатації в різні терміни після операції, а також безпосередні та віддалені результати операцій з формування судинного доступу в хворих з СН.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості атеросклеротичного ураження аутоартеріальних трансплантатів у хворих на ішемічну хворобу серця та визначено оптимальний аутоартеріальний трансплантат для прямої реваскуляризації міокарда, використання якого сприяє покращанню результатів лікування. Доведено, що найбільш перспективним аутоартеріальним трансплантатом є внутрішня грудна артерія, оскільки пошкодження її стенозувальним атеросклерозом складає 16,7 % випадків. Дане захворювання у правій шлунково-сальниковій артерії виявлено у 63,6 % випадків, у променевій артерії - у 58,1 %. Запропоновано два способи виділення внутрішньої грудної артерії у прошарку з прилеглих тканин - електротермічний та ультразвуковий. Розроблено параметри оптимальної потужності енергії, що подається на тканини під час їх розсічення та коагуляції. Встановлено оптимальну товщину прилеглого прошарку з паравазальної клітковини, м'язів, які супроводжують вени та лімфатичних протоків. Доведено, що у найближчому післяопераційному періоді додатковою ознакою задовільного функціонування мамарокоронарного анастомозу є парадоксальне скорочення міжшлуночкової перегородки, зареєстроване у 92 % пацієнтів. Через рік після проведення оперативного втручання I - II функціональний клас зафіксовано у 83,3 % хворих, через два роки більшість пацієнтів мали II функціональний клас, через три роки і більше - 28,8 % осіб мали I функціональний клас стенокардії. На підставі результатів повторного ангіографічного дослідження виявлено, що у терміни до 10-ти років після операції прохідним мамарокоронарний анастомоз був у 90 % хворих. Доведено, що віддалені результати хірургічного лікування ішемічної хвороби серця суттєво залежать від прогресування атеросклерозу в нативному коронарному руслі.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання лікування та профілактики бронхіальних нориць і емпієми після операцій на легенях з використанням тканини великого сальника. В експерименті на тваринах досліджено ефективність оментопластики кукси бронха, прцеси регенерації бронхіальної стінки за участю тканини сальника вивчено на гістологічному рівні. За допомогою топографо-анатомічних досліджень розв'язано проблему вибору оптимального шляху проведення сформованого шматка в плевральну порожнину. Доведено можливість викроювання шматка зі збереженням лівої та правої шлунково-сальникових судинних ніжок. На підставі проведених спостережень за 82 хворими зроблено висновок, що найоптимальнішим шляхом є використання штучних діафрагмових отворів.

  Скачати повний текст

Експериментально вивчено особливості морфологічних змін плевральних зрощень в залежності від терміну захворювання та можливість використання протеолізу, спрямованого на зменшення фіброзуючих спайкових процесів у плевральній порожнині, та використання сублевральної антибактеріальної терапії у хворих з гострою емпіємою плеври. Удосконалено діагностичні засоби у хворих з гострою емпіємою плеври шляхом впровадження ультразвукового дослідження (УЗД) органів грудної порожнини. Розроблено та застосовано в клінічній практиці методику дозованої коагуляції плевральних зрощень, що зменшило кількість ускладнень, пов'язаних з ушкоджувальною дією електрокоагуляції на поряд розташовані тканини у хворих з гострою та хронічною емпіємою плеври. Впроваджено етапне лікування хворих з хронічною емпіємою плеври з використанням етапної часткової таракоскопічної декортикації легені та методики дренування "порожнини через порожнину".

  Скачати повний текст

Вивчено особливості перебігу віддаленого періоду у хворих з розшаровуючою аневризмою аорти (РАА) типу А та патологією аортального клапану (АК), оперованих за різними методиками. Проаналізовано причини ускладнень у віддаленому періоді та причини летальних наслідків. Вивчено показники виживання оперованих хворих з РАА типу А та патологією АК. Одержано дані, які свідчать, що клапанзберігаючі операції з приводу патології АК при РАА типу А характеризуються добрими віддаленими результатами та дозволяють покращити виживання хворих та якість їх життя. Розглянуто проблему хірургічного лікування патології АК при РАА типу А. Визначено можливість покращення результатів операцій з приводу патології АК за проксимального розшарування шляхом застосування клапанзберігаючих методик операцій.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу найближчих і віддалених результатів показано переваги лапароскопічних втручань під час лікування кил стравохідного отвору діафрагми у порівнянні з операціями з торакотомного та лапаротомного доступів. Вперше доведено можливість ефективного застосування методики лапароскопічної пластики за допомогою ушивання ніжок діафрагми у випадку невеликих гриж стравохідного отвору. Доведено необхідність застосування методики лапароскопічної герніопластики за допомогою сітчастого поліпропіленового аллотрансплантанту у разі великих розмірів грижового дефекту стравохідного отвору діафрагми (гриж II - III ступеня). Одержано дані про частоту інтра- та післяопераційних специфічних ускладнень у разі герніопластики стравохідного отвору діафрагми з використанням поліпропіленових сітчастих аллотрансплантантів. Вперше визначено причини та частота виникнення рецидивів лапароскопічної герніопластики та розроблено оригінальний метод виконання пластики грижі стравохідного отвору діафрагми великих розмірів, що відрізняється від існуючих методик простотою виконання, достатньою ефективністю та відсутністю ускладнень, пов'язаних з впливом сітчастого протеза на стравохід (Деклараційний патент України N4034, А61В17/00). Розроблено показання щодо використання різних методів пластики залежно від площі грижового дефекту стравохідного отвору діафрагми під час виконання лапароскопічних операцій.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано нові принципи застосування відеоторакоскопії в діагностиці плевритів неясної етіології, дисемінованих процесів у легенях, емпієми плеври. Запропоновано методики відеоасистованих біопсій плеври для діагностики дисемінованих процесів неясної етіології в легенях. Розроблено методики використання АІГ-лазера під час проведення відеоторакоскопії для плевродеза у пацієнтів з ексудативними плевритами й емпіємою плеври. Обгрунтовано спосіб дадаткової інфільтраційної анестезії місця біопсії парієтальної плеври. Проведено порівняльне оцінювання ефективності відеоторакоскопії та традиційних методів (плевральная пункція, дренування плевральної порожнини, торакотомія) у диференціальній діагностиці та лікуванні ексудативних плевритів, емпієми плеври. Розроблено алгоритм диференціальної діагностики плевритів неясної етіології.

  Скачати повний текст

Наведено клініко-епідеміологічну характеристику відкритої торакальної травми з пошкодженням серця. На підставі обстеження 137-ми пацієнтів з даною патологією визначено особливості її клінічного перебігу залежно від характеру ушкодження. Проаналізовано ефективність сучасних методів діагностики та лікування потерпілих з відкритою торакальною травмою з пошкодженням серця. Обгрунтовано нові підходи щодо діагностики та лікування даної категорії хворих. Розроблено й апробовано схему надання допомоги постраждалим з відкритою торакальною травмою з пораненням серця, впровадження якої сприяє зниженню летальності з 25,8 до 14,7 %.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Висвітлено питання покращання ефективності лікування тяжкої сполученої торакальної травми шляхом удосконалення системної та регіонарної аналгезії у післятравматичному періоді. Визначено стан газообміну, легеневої вентиляції та механіки дихання, регуляторних систем на фоні системної аналгезії за тяжкої сполученої торакальної травми. Розглянуто особливості перебігу післятравматичного періоду тяжкої сполученої торакальної травми на фоні аналгезії трамадолом і метамізолом. Доведено, що торакальна паравертеральна блокада покращує загальну та зміцнює вегетативну регуляцію із збереженням рівня парасимпатичної активності на 14-ту добу після тяжкої сполученої торакальної травми.

  Скачати повний текст

Уперше проспективно досліджено частоту розвитку та ступінь тяжкості синдрому гострого пошкодження легень (СГПЛ) у хворих з тяжкою черепно-мозковою травмою (ЧМТ). Уперше встановлено вплив різних режимів штучної вентиляції легень на розвиток СГПЛ у хворих з тяжкою ЧМТ. Оцінено безпечність та ефективність визначення показників механіки легень у моніторуванні перебігу СГПЛ у зазначених хворих, а також методу аналізу кривої тиск-об'єм та методу найвищого комплайнсу для визначення оптимального позитивного тиску у кінці видиху. Здійснено дослідження щодо використання кетаміну для синхронізації з респіратором, а також його впливу на внутрішньочерепний тиск та церебральний перфузійний тиск.

  Скачати повний текст

Доведено, що проведення стентування коронарних артерій у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, підтвердженою коронарографічно, дозволяє підвищити толерантність до фізичного навантаження, покращити систолічну функцію лівого шлуночка та підвищити якість життя, без суттєвого впливу на функціональний стан нирок. Досліджуване втручання дозволяє на тривалий час підвищити прихильність хворих до лікування. Встановлено, що у пацієнтів з факторами ризику ішемічної хвороби серця (дисліпідемія, артеріальна гіпертензія, постінфарктний кардіосклероз) стентування коронарних артерій сприяє суттєвому покращанню перебігу захворювання. Виявлені за ультраструктурного дослідження зміни міокарда підтвердили потребу забезпечити його своєчасну реваскуляризацію.

  Скачати повний текст