На підставі аналізу найближчих і віддалених результатів показано переваги лапароскопічних втручань під час лікування кил стравохідного отвору діафрагми у порівнянні з операціями з торакотомного та лапаротомного доступів. Вперше доведено можливість ефективного застосування методики лапароскопічної пластики за допомогою ушивання ніжок діафрагми у випадку невеликих гриж стравохідного отвору. Доведено необхідність застосування методики лапароскопічної герніопластики за допомогою сітчастого поліпропіленового аллотрансплантанту у разі великих розмірів грижового дефекту стравохідного отвору діафрагми (гриж II - III ступеня). Одержано дані про частоту інтра- та післяопераційних специфічних ускладнень у разі герніопластики стравохідного отвору діафрагми з використанням поліпропіленових сітчастих аллотрансплантантів. Вперше визначено причини та частота виникнення рецидивів лапароскопічної герніопластики та розроблено оригінальний метод виконання пластики грижі стравохідного отвору діафрагми великих розмірів, що відрізняється від існуючих методик простотою виконання, достатньою ефективністю та відсутністю ускладнень, пов'язаних з впливом сітчастого протеза на стравохід (Деклараційний патент України N4034, А61В17/00). Розроблено показання щодо використання різних методів пластики залежно від площі грижового дефекту стравохідного отвору діафрагми під час виконання лапароскопічних операцій.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему діагностики та хірургічної корекції замикальних механізмів кардії у разі гастроезофагальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ). Узагальнено результати обстеження та хірургічного лікування 212-ти хворих на ГЕРХ, зокрема 7 лапароскопічних операцій з приводу ГЕРХ. Показано, що у пацієнтів з базальною гіпотонією нижнього стравохідного сфінктера (НСС) суттєво вищий ризик розвитку уражень слизової стравоходу внаслідок підвищення часу рефлюксу, а гіпотонія НСС у разі гриж стравохідного отвору діафрагми обумовлена дислокацією елементів НСС. Розроблено методику реєстрації електричної та моторної активності НСС, яка дозволяє кількісно оцінити вплив його елементів на підтримку базального тонусу та прояв функціональних реакцій. Здійснено хірургічну корекцію ГЕРХ за допомогою традиційних і модифікованих методик, що дозволяє збільшити кількість відмінних результатів на 16 %. Показано можливість зменшення вірогідності розвитку недостатності та гіперфункції кардії завдяки використанню функціонально активного замикального апарату ремодульованої кардії. Розроблено диференційований підхід щодо вибору методики оперативної корекції, в результаті застосування якого збільшено кількість відмінних результатів на 15,5 %. У разі поєднання ГЕРХ з виразковою хворобою обгрунтовано доцільність використання органозберігаючих операцій з селективною проксимальною ваготомією та виконання корекції кардії за допомогою модифікованих методик. Продемонстровано, що лапароскопічні операції дозволяють зменшити терміни лікування, покращати якість життя пацієнтів у післяопераційний період і здійснювати оперативну корекцію на ранніх стадіях захворювання.

  Скачати повний текст