Уперше встановлено особливості змін показників клітинного та гуморального імунітету у хворих на гострий деструктивний панкреатит та гнійно-септичну інфекцію. Наведено дані про характер впливу імунологічної реактивності на результати комплексного лікування хворих. Визначено три типи імунограм, які відображають тяжкість перебігу захворювання та дають змогу прогнозувати подальший його розвиток. Уперше доведено високу імуностимулювальну, загальностимулювальну та адаптогенну дію препарату "Кріокорд-С"за дослідженої патології. Запропоновано метод імунокоригувальної терапії, яка передбачає застосування даного препарату, та вивчено її ефективність.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз патологічних змін у системі коагуляції за гнійно-септичних ускладненнях в абдомінальній хірургії залежно від тяжкості захворювання. Доведено, що гемокоагуляція тісно пов'язана зі синдромом системної запальної відповіді та гнійно-септичними ускладненнями. Вивчено та проаналізовано вміст активованого протеїну C (АПС) та молекули міжклітинної адгезії-1 (ІСАМ-1). Вперше доведено зворотну кореляційну залежність між АПС та ІСАМ-1. Встановлено, що зі зниженням вмісту АПС і наростанням ІСАМ-1 у сироватці крові з'являється ризик виникнення ПОД і можливого летального висліду. Результати статистичного опрацювання даних аналізів крові доводять пряму кореляційну залежність між АПС та абсолютною кількістю тромбоцитів та ІСАМ-1 і гематокритним числом. Доведено, що за тяжкого перебігу захворювання кількість тромбоцитів знижується, а гематокритне число зростає. На підставі співставлення прижиттєвих рівнів АПС, ІСАМ-1 та результатів автопсії встановлено порушення мікроциркуляції у життєво важливих внутрішніх органах, що свідчить про посилення коагуляції паралельно з прогресуванням запальної реакції. Вперше з'ясовано основні ланки взаємозв'язку між системою коагуляції-фібринолізу та запаленням.

  Скачати повний текст

Вперше на підставі клінічно-лабораторних досліджень обгрунтовано взаємозв'язок між виникненням післяопераційних гнійно-септичних ускладнень (ГСУ) та функціональним станом нирок у хворих на гостру непрохідність кишок і гострий апендицит (ГА), ускладнених перитонітом. Встановлено алгоритм діагностики прихованих і початкових проявів порушень парціальних функцій нирок як критеріїв ранньої діагностики післяопераційних ГСУ. Запропоновано спосіб ранньої діагностики післяопераційних ГСУ та прогнозування їх перебігу на підставі підвищення діагностичної інформаційності біохімічних досліджень крові та сечі на вміст продуктів обміну з середньомолекулярною масою в динаміці з вирахуванням концентраційних індексів молекули середньої маси.

  Скачати повний текст