Скачати повний текст

Розроблено критерії вибору способу алогерніопластики за гігантських післяопераційних грижах живота на підставі визначення ширини діастазу прямих м'язів живота та моніторингу внутрішньочеревного тиску за моделювання герніопластики під час операції. Визначено способи алопластики з поділом анатомічних компонентів черевної стінки та використанням сітчастих імплантатів у комбінації з клаптями грижового мішка. Рецидиви грижі в строки від 1 до 5 років серед 200 обстежених виявлено у трьох хворих.

  Скачати повний текст

Встановлено, що підвищення рівня церулоплазміну та трансферину залежить від тривалості клінічних проявів кишкової обструкції у хворих на гостру спайкову кишкову непрохідність. Уперше оцінено основні показники синдрому інтраабдомінальної гіпертензії в динаміці лікування хворих на гостру спайкову кишкову непрохідність, поєднану з вентральною грижею, та подано характеристику їх змін залежно від обраної хірургічної тактики за гострої кишкової непрохідності та вибору методу герніопластики. Встановлено, що у хворих на гостру спайкову кишкову непрохідність на фоні синдрому інтраабдомінальної гіпертензії спостерігаються ознаки порушення перфузії печінки, про що свідчить різке зниження кровонаповнення її судин, підвищення тонусу магістральних артерій, зниження тонусу артерій опору та венозного відтоку, які діагностуються у разі лікування пацієнта в стаціонарі і зберігаються впродовж третьої-четвертої доби післяопераційного періоду. Уперше в досліджуваних хворих відзначено ознаки гіпоксії обох нирок, яка має прямий взаємозв'язок з показниками синдрому інтраабдомінальної гіпертензії та може бути пусковим фактором розвитку репальної дисфункції в післяопераційному періоді.

  Скачати повний текст

Розкрито можливості використання полегшених композитних сітчастих алотрансплантатів і комплексної післяопераційної реабілітації з метою поліпшення результатів лікування хворих на післяопераційну вентральну грижу. Проаналізовано результати лікування 112-ти хворих, які перенесли алопластику черевної стінки й імплантацію сіток різних типів. Експериментально доведено, що застосування композитних алотрансплантатів зменшує запальні процеси у ділянці імплантації, позитивно впливає на перебіг регенераторних процесів і якість сполучнотканинного комплексу, що утворююється. Зроблено висновок, що застосування полегшених композитних алотрансплантатів у лікуванні хворих з післяопераційними вентральними грижами покращує результати лікування за рахунок зменшення тривалості больового синдрому, термінів стаціонарного лікування, частоти ранніх і віддалених післяопераційних ускладнень, зменшення частоти рецидивів гриж і кращого відновлення функції черевної стінки.

  Скачати повний текст

На підставі використання принципів індивідуалізованого вибору способу пластики черевної стінки та засобів запобігання післяопераційним ускладненням розроблено комплексний етіопатогенетичний підхід щодо лікування хворих з великими і гігантськими післяопераційними грижами (ПОВГ). В експерименті на піддослідних тваринах доведено можливість запобігання спайковому процесу між кишечником й імплантатом за допомогою плівки-протектора. Розроблено та впроваджено у медичну практику алгоритм лікувально-діагностичної тактики, а також оперативні прийоми адопластики та ефективні способи запобігання ускладненням, зокрема з застосуванням моніторингу внутрішньочеревного тиску. Доведено доцільність впровадження розробленого етіопатогенетичного підходу щодо лікування хворих з ПОВГ, зокрема виявлено покращення результатів у найбижчому та віддаленому періодах після операції, зниження кількості гнійно-септичних ускладнень з 6,7 до 3,2 %, скорочення тривалості лімфореї в 2,4 рази, зменшення випадків ускладнень з боку серцево-легеневої системи з 7,8 до 3,2 %, а кількість рецидивів знизилась на 3,3 %.

  Скачати повний текст

З використанням сучасних топографо-анатомічних методів уточнено особливості будови передньобічної стінки живота, визначено межу її присереднього фасціального вузла, особливості взаємодії даних структур ("парасольковий" механізм) та можливість безпечного використання в практиці. Наведено результати хірургічного лікування 1308 пацієнтів із абдомінальною патологією та 456 хворих на післяопераційну вентральну грижу. З метою запобігання виникненню післопераційної грижі розроблено діагностично-профілактичний алгоритм, показання до вибору оптимального оперативного доступу, технології виконання оперативного втручання або контрапертури, заходів щодо зменшення об'єму порожнистих органів черевної порожнини під час виконання певних операцій, що зменшує ризик утворення грижі до 3,5 %. Проведено порівняльний аналіз ефективності різних - традиційних і розроблених способів лікування післяопераційної вентральної грижі з індивідуальним урахуванням величини грижового дефекту, сили опору його країв, що зменшило загрозу рецидиву до 3,6 %. Визначено показання до поетапного лікування хворих на післяопераційну грижу та супутніми захворюваннями, а також численними, гігантськими, неправильної форми дефектами різної локалізації.

  Скачати повний текст

В експерименті на щурах вивчено реакцію сполучної тканини на поліпропіленову сітку. Доведено, що низькоінтенсивне магнітолазерне опромінення в оптимальних дозах знижує запальну реакцію оточуючих тканин на імплантант, сприяє оптимізації процесів дозрівання сполучної тканин, а також утворенню міцного сполучнотканинного рубця. Встановлено, що найчастішими ускладненнями у разі імплантації зазначеної сітки є гематоми та сероми у ділянці розміщення протеза.

  Скачати повний текст

Вперше науково обгрунтовано комплексний підхід до лікування хворих з рубцевими вентральними грижами (РВГ). Проаналізовано результати лікування 140-ка таких хворих. Пацієнтів було поділено на групи в залежності від локалізації грижового дефекту (M, L - SWR класифікація). Група хворих з локалізацією дефекту М1 - 33 (23,6 %), з локалізацією дефекту М2 - 42 (30 %), з локалізацією М3 - 42 (30 %), з локалізацією M4 - 13 (9,3 %), з локалізацією L - 10 (7,1 %) пацієнтів. У 124-х (88,6 %) хворих виконано різні види реконструктивних операцій. Пластикокоригувальні втручання виконано у 56-ти (40 %) випадках. Усі заходи дозволили покращити результати лікування хворих з РВГ, знизити кількість рецидивів за стандартними методиками до 4,6 % та запобігти рецидивам у хворих, прооперованих за запропонованими методиками.

  Скачати повний текст

Наведено та проаналізовано результати лікування 80-ти хворих на післяопераційні вентральні грижі (ПВГ) у початково інфікованих тканинах. Установлено, що місцеве лікування інфікованої післяопераційної рани з використанням комбінованого препарату діоксизоль у короткі терміни значно прокращується стан тканин з приживленим поліпропіленого імплантату стосовно наявності інфекції. Розроблено технологію алогернопластики у початково інфікованих тканинах. Запропоновао спосіб профілактики післяопераційних гнійних ускладнень, застосування якого суттєво покращує результати лікування. Відзначено, що впровадження в практику розробленої діагностичної програми, а також методу місцевого захисту імплантату в початково інфікованих тканинах забезпечило покращання результатів алогерніопластики завдяки профілактиці післяопераційного синдрому абдомінальної компресії та зменшенню кількості гнійно-запальних ускладнень, а саме: ранніх - з 45 до 7,21 %, пізніх - з 22,7 до 4,2 %.

  Скачати повний текст

Експериментально доведено доцільність застосування нового способу з'єднання країв післяопераційної рани, який запобігає надмірній компресії їх шовним матеріалом. Досліджено динаміку перебігу регенераторних процесів у паравульнарних тканинах у разі застосування традиційного та нового способів ушивання післяопераційної рани. Вперше створено математичну модель передньої черевної стінки з урахуванням реальної геометрії та біомеханічних властивостей досліджуваних тканинних структур, яка дозвляє розраховувати діаметр насадки пристрою залежно від товщини тканин, що зшивають, їх жорсткості й оптимальної сили затягнення вузлів. Проведено тензіометричні дослідження післяопераційних рубців в експерименті. Виявлено, що міцність рубців у разі застосування нового способу з'єднання країв післяопераційної рани значно перевищує її у порівнянні з традиційними технологіями з'єднання тканин. Наведено фізико-теоретичне обгрунтування практичного застосування дренування ендовульнарної порожнини між алотрансплантатом і відшарованим клаптем підшкірно-жирової клітковини за допомогою дренажного пристрою нової конструкції, який забезпечує рівномірний відтік ранового ексудату з усіх відділів ендовульнарної порожнини. На підставі динамічного вивчення регенераторних процесів у навкологрижових тканинах і клінічних досліджень визначено ефективність застосування запропонованих методів лікування хворих з післяопераційними вентальними грижами у порівнянні з традиційними. Доведено доцільність застосування алотрансплантату з метою запобігання утворенню післяопераційної вентральної грижі у хворих з евентрацією.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням етіопатогенезу, особливостей клінічного перебігу післяопераційних вентральних гриж великих розмірів у хворих із ожирінням і розробці на цій основі найбільш раціональної тактики їх хірургічного лікування. Особлива увага приділяється передопераційній підготовці, що починається з амбулаторного режиму, включає комплекс дієтичного харчування, вправи з лікувально-фізичного комплексу. Запропоновано новий спосіб профілактики нагноєння рани в хворих із ожирінням. Впроваджено використання розширених оперативних розрізів, що передбачають абдомінопластику. У хворих із ожирінням 2-4 ст. герніопластика поєднується з видаленням основного депо жиру (висячого "фартуха" великого сальника). Розроблено модифікований спосіб вентропластики місцевими тканинами, новий спосіб аутодермальної пластики, що дозволяють ефективно укріплювати слабкі місця апоневроза в зоні пластики, зменшують навантаження на основний шов.

  Скачати повний текст

Вперше на мікроскопічному та субмікроскопічному рівнях вивчено та співставлено особливості патоморфологічних змін тканин всіх шарів передньої черевної стінки в зоні грижових воріт. З урахуванням результатів світлової й електронної мікроскопії обгрунтовано підхід до методів герніопластики з використанням власних тканин та алопластичних матеріалів. Опрацьовано оригінальні методики операційних втручань з одночасною реалізацією принципу хірургічного й естетичного ефектів операцій. Вперше з'ясовано характер цитологічних змін ранового ексудазу у разі алогерніопластики під впливом медикаментозних засобів групи лімфовенотоніків.

  Скачати повний текст

Встановлено показання і протипоказання до ненатяжних методів герніопластики, описано способи алогерніопластики. Показано, що під час визначення показань до герніопластики необхідно враховувати структурні зміни тканин грижового дефекту. Наведено докази того, що структури порушення передньої черевної стінки у хворих на післяопераційні грижи передньої черевної стінки (ПОГПЧС) супроводжуються якісними і кількісними змінами в сполучнотканинній основі апоневроза і тканин грижових воріт. Зазначено, що параметри, які характеризують альтернативні запальні і диспластичні зміни є важливими для прогнозу та визначення глибини структурних змін передньої черевної стінки. Комплексне лікування хворих на ПОГПЧС, яке включало об'єктивну оцінку ступеня ризику виникнення рецидиву грижі, диференційоване вживання існуючих і запропонованих алопластичних способів оперативного втручання дозволило знизити число післяопераційних ускладнень до 25,5% (в 1,7 разів), рецидивів до 0,6%, підвищити соціальну і трудову реабілітацію до 86,4% проти 56,2%.

  Скачати повний текст

Проведено клінічне дослідження 106-ти хворих. У результаті дослідження визначено прогностичні критерії, які дозволили впровадити в практику спосіб визначення розміру грижових дефектів залежно від розміру черевної стінки та розробити спосіб прогнозування виникнення дихальних розладів (ДР). Ступінь ризику розвитку дихальних розладів визначено шляхом аналізу чітко встановлених параметрів: індекс дефекту черевної стінки (ІДЧС); індекс маси тіла (ІМТ); індекс фонової патології вентиляційної функції легень (ІФПВ). Використання способу прогнозування дозволило об'єктивізувати тактику вибору методу пластики, підвищує ефективність лікування хворих на вентральні грижі з ожиріння.

  Скачати повний текст

Вичено вплив способу пластики післяопераційної вентральної грижі (ПВГ) на внутішньочеревний тиск. Обгрунтовано вибір оптимального способу герніопластики. З викоритсанням сучасних методів обстеження кардіореспіраторної системи, інтраабдомінального тиску, будови передньобічної стінки живота визначено показання до виконання ауто- й алопластичних методів оперативних втручань. Наведено результати хірургчного лікування 263-х хворих на ПВГ. З метою запобігання підвищення внутрішньочеревного тиску та розвитку ускаднень запропоновано показання щодо здійснення оптимального оперативного втручання. Проведено порівняльний аналіз ефективності різних способів лікування ПВГ з ідивідульаним врахуванням величини внутрішньочеревного тиску, даних комп'ютерної томографії, ультразвкового обстеження, кардіореспіратоних змін.

  Скачати повний текст

Вивчено питання етіопатогенезу та клінічного перебігу післяопераційної вентральної грижі (ПОВГ). Визначено заходи щодо підвищення ефективності лікування ПОВГ шляхом оптимізації хірургічної тактики за рахунок визначення показань до операції, обсягу втручання та післяопераційного періоду. Передопераційну підготовку хворих з ПОВГ великого та гігантського розміру та ожирінням удосконалено шляхом її доповнення заходами стосовно зниження маси тіла та обов'язковою медикаментозною терапією, запропоновано спосіб ультразвукової діагностики дефектів передньої черевної стінки та їх меж. Розроблено та запропоновано нову методику абдомінопластики з дерматоліпектомією в хворих з ПОВГ та ожирінням. Впроваджено для використання розроблені хірургічні інструменти та маніпуляції для профілактики деяких ускладнень під час операцій та у післяопераційному періоді. Показано доцільність виконання симультанних операцій в хворих з ПОВГ завдяки виключенню відстрочених оперативних втручань та покращанню якості життя в подальшому. Розроблено спосіб профілактики рецидиву ПОВГ у післяопераційному періоді.

  Скачати повний текст

На підставі результатів вивчення морфологічних особливостей м'язово-апоневротичних тканин країв грижового дефекту показано, що основною причиною виникнення післяопераційних попереково-бокових гриж живота є розвиток сильно вираженої атрофії цих клітин внаслідок перерізання нервових волокон під час виконання хірургічного доступу. За результатами клініко-морфологічного дослідження встановлено, що основною причиною рецидивування таких гриж є фіксація допоміжного пластичного матеріалу до атрофованих м'язово-апоневротичних тканин грижового дефекту за традиційних алопластичних операцій.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання удосконалення комплексу діагностично-лікувальних заходів щодо розробки критеріїв вибору оптимального способу пластики грижових воріт на підставі вивчення стану тканин, які утворюють грижові ворота на різному віддаленні від їх краю, оцінки ступеня зрощення внутрішніх органів із грижовим мішком і грижовими воротами, а також розробки топогра-анатомічно обгрунтованого, максимально індивідуалізованого нового способу пластики грижових воріт. Наведено теоретичне обгрунтування та практичне вирішення актуального завдання - покращання якості діагностики та результатів лікування хворих на післяоперційні вентральні грижі (ПОВГ) шляхом розробки комплексу діагностичних критеріїв і методу оперативного лікування. Доведено, що даний спосіб операції забезпечує здійснення пластики за будь-якої локалізації малих і середніх гриж.

  Скачати повний текст