Встановлено характер помилок у діагностиці гострого апендициту (ГА) та лікувально-діагностичні етапи, на яких вони виникають. Визначено чинники, що спричиняють гіпердіагностику ГА. Розглянуто негативні наслідки необгрунтованих апендектомій. Вивчено цінність класичного та модифікованого у процесі дослідження варіантів діагностичної шкали Alvarado, ефективність ультрасонографії для діагностики ГА, а також поєднання цих двох методів. На підставі результатів вивчення залежності різних патоморфологічних форм ГА від тривалості захворювання та патоморфозу цих форм протягом 10-ти років обгрунтовано можливість збільшення терміну спостереження за пацієнтами з підозрінням на ГА у клінічно сумнівному випадку з використанням повторних клінічних, лабораторних та ультразвукових методів дослідження. Наведено практичні рекомендації щодо застосування формалізованого методу діагностики за допомогою шкали Alvarado та ультрасонографії у пацієнтів з підозрінням на ГА. Розроблено алгоритм обстеження та спостереження протягом певного часу пацієнтів, в яких діагноз ГА є сумнівним.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена розробці методичних підходів та вивченню теплового балансу органів черевної порожнини, удосконаленню діагностики гострих запальних захворювань органів черевної порожнини (апендицит, холецистит, панкреатит), оцінці перебігу післяопераційного періоду і запального процесу у рані методом дистаційної радіаційної динамічної теплометрії (ДРДТ). Вивчено густину теплового потоку із глибоких структур органів черевної порожнини на передню черевну стінку в залежності від конституції, статі, віку, сезонів року, часу доби, вживання їжі, професії, географічної довготи, широти, хвилювання океану у практично здорових людей-працівників морського транспорту і жителів берегової зони; у хворих з грижами передньої черевної стінки; при гострих запальних захворюваннях органів черевної порожнини (апендицит, холецистит, панкреатит) з метою діагностики і контроля за перебігом післяопераційного періоду, оцінки регенерації і ступеня виразності запального процесу в операційній рані. Визначено можливості ДРДТ у фізіологічних дослідженнях у морській медицині та діагностичному алгоритмі при гострих запальних захворюваннях органів черевної порожнини.

  Скачати повний текст

Шляхом методу лазерної кореляційної спектроскопії (ЛКС) проведено порівняльне зіставлення плазми крові 50 донорів та 102 хворих з діагнозом "гострий апендицит". Встановлено, що ЛКС дозволяє з високим ступенем достовірності диференціювати плазму крові хворих гострим апендицитом від плазми крові донорів та хворих з іншими захворюваннями, що протікають з ознаками гострого апендициту, а плазму крові хворих з деструктивним апендицитом - від плазми крові хворих з недеструктивним апендицитом.

  Скачати повний текст

Проаналізовано результати лікування 2 001-го хворого, оперованого внаслідок наявності підозри на гострий апендицит (ГА). З'ясовано, що найбільшу кількість діагностичних помилок припущено в жінок, у 21,1 % яких інтраопераційно діагностовано гостру гінекологічну патологію, у структурі якої найбільшу кількість становлять випадки апоплексії яєчника (АЯ) (61,4 %). Встановлено значення лейкоцитозу та нейтрофільного зсуву для диференціальної діагностики ГА та АЯ. На підставі результатів вивчення клітинного складу лейкоцитарної формули виявлено значущість лейкоцитарних індексів інтоксикації та клітинних співвідношень у диференціальній діагностиці зазначених нозологій. Впроваджено методику визначення рівня сорбційної здатності еритроцитів для диференціальної діагностики ГА та АЯ. Розроблено алгоритм ультразвукового обстеження хворих з підозрою на ГА, використання якого дозволило підвищити специфічність і чутливість методу. Визначено показання до діагностичної лапароскопії у цієї групи хворих. На підставі результатів досліджень опрацьовано диференціально-діагностичний алгоритм у пацієнток з підозрою на ГА, використання якого сприяло зменшенню кількості діагностичних помилок до 2 % і покращанню безпосередніх і віддалених результатів їх лікування.

  Скачати повний текст

З використанням методу електрометрії шкіри розроблено комплексну систему діагностики гострого апендициту. Досліджено питання додаткової об'єктивізації показань до його раннього оперативного лікування, динамічної оцінки загального стану організму та перебігу ранового процесу в післяопераційному періоді. Встановлено, що діагностичними ознаками зрушень загального стану у випадку гострого апендициту є гіпертермія з розвитком терморегуляторно неадаптивного та дизрегуляторного стану, а також незбалансованість стану в основних системах та органах. Діагностичними проявами гострого апендициту визначено зростання шкірного кровотоку по зонах, що відповідають апендикулярним больовим точкам Кюмеля, Мак-Бурнея, з правобічною асиметрією по вказаних зонах і по зоні, яка відповідає точці Ланца. Діагностичними ознаками ускладнень ранового процесу визначено порушення фазових співвідношень між збалансованим станом, гіперемічною та ішемічною складовими мікроциркуляторного профілю рани.

  Скачати повний текст

Досліджено клініко-морфологічні зіставлення у випадку гострого апендициту у хворих на шизофренію з урахуванням впливу на них ряду генетичних та середовищних факторів. Виділено найбільш інформативні клінічні симптоми деструктивного апендициту, а також фактори ризику його розвитку у цих пацієнтів. Імунологічні зрушення, які виявлено у хворих на шизофренію у разі розвитку у них деструктивного апендициту, зумовлюють необхідність активної діагностичної тактики та застосування імуномодуляторів у післяопераційному періоді. Урахування особливостей гострого апендициту та використання додаткових клініко-лабораторних та інструментальних методів дослідження дозволяють знизити кількість діагностичних помилок у випадку гострого апендициту у хворих на шизофренію.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше проведено корекцію голотопії сліпої кишки у дорослих, на основі якої розроблено малоінвазійний доступ для апендектомії, що відрізняється від аналогів меншою травматичністю, більшою косметичністю, скорочує час операції й число післяопераційних ускладнень. На підставі анатомічних, експериментальних, біохімічних і клінічних досліджень проведено порівняльне оцінювання ефективності, ступеня травматичності відомих і нового способів апендектомії, обгрунтовано доцільність практичного використання запропонованих операцій. Вивчено особливості загоєння ран і морфологічні зміни тканин під час виконання нового й удосконалених малоінвазійних доступів до черевоподібного відростка. Вперше на підставі вивчення у динаміці у крові хворих рівня С-реактивного білка та прозапальних цитокінів (IL-6, фактора некрозу пухлин-alpha) оцінено ступінь травматичності досліжуваних способів апендектомії. Розроблено комплексний метод кількісного оцінювання травматичності операцій.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано застосування лапароскопічної техніки за розповсюджених форм апендикулярного перитоніту. Запропоновано певні вдосконалення стосовно більш безпечного та надійного здійснення лапароскопічного втручання за розповсюджених форм апендикулярного перитоніту. Проведено імунобіохімічні дослідження хворих і показано, що характер відповідної реакції на інтенсивність запальної відповіді прямо залежать від обсягу, тривалості та характеру ушкоджувальної дії. Вивчено рівень кортизолу у крові пацієнтів з перитонітом і доведено наявність впливу на нього інтенсивності запального процесу у черевній порожнині й операційної травми, а також ступеня хірургічної агресії. За результатами дослідження з'ясовано, що у першу добу після оперативного втручання відбувається різке підвищення рівня кортизолу у крові хворих на перитоніт. Установлено, що лапаротомічне втручання призводить до більш вираженого підйому рівня кортизолу, ніж використання лапароскопічних технологій. Особливо виражені зміни виявлено у хворих з розповсюдженими формами перитоніту, оперованих лапаротомним доступом. Вивчено показники запальної відповіді - СРБ, альбумін, імунологічні показники (МУЛ-1, МУЛ-6, ФНО). За цього не виявлено вірогідних відмінностей у хворих основної та контрольної груп та відзначено незначне перевищення рівня СРБ, МУЛ-1, МУЛ-6 і ФНО у хворих на ГА, оперованих лапаротомно. Вивчено моторику товстої кишки (механоголографію) у передопераційному періоді, а також у першу, другу, третю, п'яту та сьому добу після оперативних втручань. На підставі аналізу даних механоголограм, виконаних у післяопераційному періоді, показано, що перебіг цього періоду значною мірою залежить від чинників - ступеня запальних змін у черевній порожнині та характеру оперативного втручання. За результатами досліджень підтверджено переваги лапароскопічної апендектомії та необхідність застосування мініінвазивної технології у лікуванні дослідженої патології, зокрема, у хворих з розлитим перитонітом.

  Скачати повний текст

Обстежено 530 хворих на гострий апендицит та досліджено випадки його ускладнення. У 112-ти хворих вивчено спектр фракцій сироваткового білка методом диск-електрофорезу у поліакриламідному гелі, вміст Ig G, Ig A, Ig M в його фракціях, зміни T- і B-лімфоцитів та їх популяцій, активність окремих ферментів (каталази та карбоангідрази) та характер патогенної мікрофлори. Доведено, що цілеспрямоване комплексне післяопераційне лікування 57-ми хворих з прогностичними критеріями у 97 % дозволяє попередити розвиток ускладнень.

  Скачати повний текст