Вивчено новий препарат "Альтан" на основі елаготанінів, одержаних з шишок вільхи клейкої та сірої. Встановлено, що альтан має широкий спектр фармакологічної активності: виражені антирадикальні, антиоксидантні, мембранопротекторні, антиексудативні та антимікробні властивості, що дає змогу прогнозувати лікувальний ефект використання альтану у разі виразкових колітів. Показано терапевтичну ефективність альтану в дозі 1мг/кг на експериментальних моделях ураження товстого кишечника: оцтовокислого сигмоїдиту, формалінового проктиту та радіаційного ураження кишечника в щурів. Встановлено достовірні переваги альтану у порівнянні з салазопіридазином за противиразковою дією, пригніченням запального процесу слизової оболонки кишечника, впливом на процеси перекисного окиснення ліпідів та ультраструктуру колоноцитів. Визначено, що альтан є практично нетоксичним, не проявляє місцевоподразнювальних, ульцерогенних і гепатотоксичних властивостей, не впливає на секреторну функцію шлунка, а також сприяє гальмуванню перистальтики кишечника. Зазначено, що салазопірадазин є більш токсичною речовиною, ніж альтан і належить до групи мало токсичних речовин. Даний препарат не впливає на секреторну функцію шлунка та перистальтику кишечника та проявляє ульцерогенну та гепатотоксичну дію. Зроблено висновок, що альтан можна рекомендувати для комплексної терапії запальних і виразкових захворювань товстої кишки, а також профілактики та лікування пострадіаційних уражень органів шлунково-кишкового тракту.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання вдосконалення профілактики та лікування дисбактеріозу у разі неспецифічного виразкового коліту (НВК). Встановлено ступінь впливу спороутворювальних бактерій на полірезистентні штами Staphylococcus aureus. Доведено ефективність біоспорину у порівнянні з дією інших пробіотиків в комплексному лікуванні НВК. З'ясовано кількісні показники та частоту висіву окремих мікроорганізмів, які належать до головної, супутньої та залишкової мікрофлори у хворих на НВК до та після комплексної терапії з використанням різних бактеріальних препаратів, зазначено їх вплив на показники клітинного та гуморального імунітету.

  Скачати повний текст

Досліджено результати спостережень за лікуванням 144 хворих на гостру форму неспецифічного виразкового коліту та хвороб Крона товстої кишки. Встановлено, що головною причиною незадовільних результатів хірургічного лікування даної категорії хворих є велика кількість ранніх післяопераційних ускладнень, насамперед - гнійно-септичних, що призводять до значної кількості летальних випадків. На базі даних, отриманих під час проведення імунологічних, бактеріологічних, імуноферментних, радіоімунних і морфологічних досліджень, доведено, що виникнення ранніх післяопераційних гнійно-септичних ускладнень залежить від патогенетичних механізмів, які формують розвиток прогресуючої поліорганної недостатності з вираженим ендотоксикозом. Запропоновано та впроваджено у практику охорони здоров'я заходи щодо профілактики та лікування раніх післяопераційних гнійно-септичних ускладнень на етапах передопераційної підготовки, власне оперативного втручання та післяопераційного ведення хворих. Використання розроблених і вдосконалених методів хірургічного лікування хворих на гостру форму неспецифічного виразкового коліту та хвороби Крона товстої кишки дозволило поліпшити безпосередні результати, що виявилось у зменшенні кількості післяопераційних гнійно-септичних ускладнень на 11,5 % та зниженні післяопераційної летальності на 25,1 %.

  Скачати повний текст