З метою покращання результатів лікування хворих на цироз печіни (ЦП) розроблено та клінічно впроваджено новий малоінвазивний спосіб, призначений для стимуляції регенерації печінки за допомогою аргоноплазмової коагуляції. Встановлено, що після моделювання ЦП на дослідних тваринах 40,0 %-вим розчином чотирьоххлористого вуглеця, відбуваються патологічні морфофункціональні зміни у печінці з розвитком цирозу. Після проведення стимуляції регенерації печінки з використанням запропонованого способу у режимі 50 Вт у дослідних тварин виявлено позитивні морфологічні результати протягом 360 діб. У 38-ми (58,4 %) хворих на ЦП класу A та B за Child-Turcotte-Pugh установлено добрий клінічний результат й обгрунтовано доцільність та доведено ефективність запропонованого способу, який передбачає проведення ендовідеохірургічної стимуляції регенерації печінки за допомогою аргоноплазмової посегментної коагуляції, що дозволило покращити клінічний перебіг захворювання, білково-синтетичну, пігментну функцію печінки, виконати корекцію цитолітичного, мезенхімально-запального, холестатичного синдромів, покращити нагромадження радіофармпрепарату у печінці, кровопостачання у її судинах, зменшити прояви портального запалення, некрозів та фіброзу печінки. Це дозволило подовжити тривалість життя та його якість і знизити летальність з 21,4 % до 10,5 %.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням діагностики та хірургічного лікування цирозу печінки (ЦП). На основі клінічного аналізу 68 хворих вивчені запальні зміни з боку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ШКТ)та порушення моторної функції, які супроводжують ЦП і залежать від ступеню варикозного розширення вен (ВРВ) стравоходу та шлунка, кількості кровотеч з ВРВ в анамнезі, ступеня печінкової недостатності. Ендоскопічна характеристика змін верхніх відділів ШКТ у хворих показала, що у 72% пацієнтів спостерігається езофагіт різного ступеню важкості, у 84% - гастрит. Моторні порушення у вигляді ГЕР спостерігаються у 74%, ДГР - у 17,6% хворих. У 23 (35,4%) хворих після сплено-декомпресивних операцій, не дивлячись на функціонуючий сплено-декомпресивний шутн, ВРВ стравоходу не спадаються. В зв'язку з чим у 2-х хворих на висоті кровотечі, а у 15 - в плановому порядку виконана ендоскопічна склеротерапія ВРВ стравоходу ІІІ ст. Кумулятивний аналіз стабільності хірургічного лікування по трьох основних параметрах - рецидив кровотечі, летальності до 5 років та портосистемної енцефалопатії показав, що задовільний результат лікування спостерігається у 92% хворих.

  Скачати повний текст

Уточнено наукову концепцію розвитку полісиндромності у хворих на цироз печінки, ускладнений асцитом. Встановлено, що підвищення внутрішньочеревного тиску за даної патології викликає погіршення функції зовнішнього дихання, призводить до відносної гіповолемії, порушення центральної гемодинаміки та погіршення кровопостачання печінки внаслідок зменшення об'ємної перфузії. Доведено, що суттєвою умовою ефектиного лікування хворих є нейтралізація підвищеного внутрішньочеревного тиску (асциту) за допомогою малоінвазивних хірургічних втручань (від простого парацентезу до судинно-шунтувальних операцій), проведених поетапно. Розроблено методику комплексного хірургічного лікування хворих з використанням різноманітних малоінвазивних технологій з патогенетично виправданими операціями, що передбачають на кожному операційному етапі корекцію переважного патологічного синдрому. Визначено критерії етапності хірургічних втручань на підставі встановлення черговості проведення малоінвазивних, синергічних операцій. Доведено, що впровадження комплексного етапного лікування хворих на ускладнений асцитом цироз печінки, обгрунтованого патогенезом домінуючого синдрому у різний період захворювання, продовжує та покращує якість життя у більшості пацієнтів протягом 5-ти років спостереження, що дозволяє підготувати їх до пересадки печінки.

  Скачати повний текст

Показано доцільність використання комплексної медикаментозної терапії (нітрогліцерин, анаприлін) в поєднанні з тампонадою зондом Блекмора або ендоскопічною склеротерапією у разі кровотеч із варикозно розширених вен (ВРВ)стравоходу у хворих на цироз печінки (ЦП). Встановлено, що серед типів центральної гемодинаміки, характерних для хворих на ЦП, контрактильна функція міокарда збережена тільки у разі гіперкінетичного, нормокінетичний тип характеризується явищами прихованої серцевої недостатності, гіпокінетичний - явними ознаками серцевої недостатності. Доведено, що існує прямий кореляційний зв'язок між параметрами системної гемодинаміки і портопечінкового кровообігу, зниження серцевого індексу супроводжується зменшенням величини показників портопечінкового кровообігу. Здійснення ендоскопічної склеротерапії (ЕС) ВРВ стравоходу на фоні медикаментозної корекції портального тиску нітрогліцерином або анаприліном у 84 % випадків сприяє зупинці кровотечі у хворих на ЦП.

  Скачати повний текст

За результатами клінічного обстеження 221 хворого на цироз печінки з синдромом портальної гіпертензії у стадіях "A", "B" і "C" печінкової недостатності, згідно з класифікацією Chld-Turkotte-Pugh, досліджено зміни показників центральної та ворітно-печінкової гемодинаміки, їх зв'язок зі змінами розмірів печінки, селезінки та ступенем гіперспленізму та взаємозв'язок ворітнопечінкової гемодинаміки з розвитком портсистемної енцефалопатії, вивчено радіосцинтиграфічні зміни печінки та селезінки залежно від ступеня печінкової недостатності, досліджено ендоскопічні зміни верхніх відділів травного каналу з метою визначення чинників ризику у разі проведення хірургічного лікування ускладнень портальної гіпертензії. На підставі зіставлення результатів обстеження з результатами планового та екстреного лікування хворих на цироз печінки проведено аналіз ефективності судинно-шунтувальних операцій, операцій деваскуляризації гастроезофагальної зони, роз'єднувальних хірургічних втручань та ендоскопічної склеротерапії у разі цирозу печінки, визначено показання та протипоказання до того чи іншого методу хірургічного лікування. На підставі програмного забезпечення Microsoft Excel складено математичний алгоритм визначення прогностичних критеріїв для вибору методу корекції портальної гіпертензії у випадку цирозу печінки. Стверджено, що судинно-шунтувальні операції у 82,2 % випадків дають задовільні результати та є ефективним методом профілактики кровотеч з варикозно розширених вен стравоходу та шлунка в хворих на компенсований та у частини хворих - субкомпенсований цироз печінки. Виявлено, що найбільше помилок виникає у разі лікування пацієнтів з субкомпенсованим цирозом, у яких є допустимим проведення планових судинно-декомпресійних втручань великого обсягу тільки у 21,3 % випадків, мезентерикокавальних автовенозних шунтувань - у 54,1 %, планових операцій деваскуляризації або екстерних роз'єднувальних операцій - у 24,6 %. Установлено, що хірургічні втручання деваскуляризації у 89,2 % випадків дають задовільні результати, роз'єднувальні операції у 65 % випадків сприяли зупинці кровотеч, а ендоскопічна склеротерапія є найбільш придатним способом зупинки кровотеч з варикозно розширених вен стравоходу та є ефективною у 84 % пацієнтів.

  Скачати повний текст

Вперше визначено кількісні характеристики структурних змін печінки у хворих на цироз в стадії компенсації, які дозволяють більш точно оцінити її функціональні резерви. Розроблено спосіб визначення показань до хірургічного лікування хворих на цироз печінки (ЦП). Встановлено, що стан судин портальної системи та портальної гемодинаміки взаємопов'язаний з характером морфологічних змін у печінці хворих на ЦП. Розроблено новий спосіб визначення показань до їх хірургічного лікування. Доведено, що операція екстраперитонізації правої долі печінки з інтраопераційним лазерним опромінюванням (ЕППДП з ЛО) поліпшує функціональний стан печінки та якість життя, а операція перев'язки лівої шлуночкової артерії та вени, селезінкової артерії (ПЛШАВ, СА) призводить до зниження вираженості ознак ПГ у хворих на ЦП у стадії компенсації. Визначено нові фактори ризику несприятливого виходу оперативного втручання у хворих на ЦП в стадії компенсації. Запропоновано спосіб прогнозування результатів оперативного втручання у стадії компенсації, що дозволяє поліпшити результати хірургічного лікування.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання лікування синдрому портальної гіпертензії, обумовленої цирозом печінки та його ускладнень, з урахуванням патогенетичних механізмів її розвитку. На підставі результатів вивчення особливостей кровотоку, функціонального стану печінки, імунної реактивності за різноманітних видів печінкової недостатності розроблено тактику та головні напрямки лікувальних заходів. Наведено діагностичний та лікувальний алгоритми у разі кровотечі з варикозно-розширених вен стравоходу та шлунку. Запропоновано малоінвазивну методику кровотамування з створенням екстраанатомічного портокавального шунта та контрольованої гіпотонії. Розроблено методику внутрішньопечінкового портокавального шунта з використанням катетера. Здійснено порівняльну оцінку різноманітних методик ендоскопічного гемостазу для лікування портальних кровотеч. Наведено нову методику ендоскопічного гемостазу з використанням НВЧ-випромінювання. Розглянуто індивідуальний підхід щодо лікування хворих даної категорії з урахуванням рівня блоку портального кровотоку. Запропоновано хірургічну тактику з урахуванням стану хворого, ступеня тяжкості операційного ризику. Розроблено підхід щодо лікування хворих залежно від етіологічних особливостей захворювання. На підставі результатів аналізу виявлено перевагу даного комплексного підходу до хворих основної групи ( летальність знизилась на 33,8 %, позитивні результати збільшилися на 6,4 %).

  Скачати повний текст

Проведено порівняльне оцінювання ефективності виконання рентгенендоваскулярного хірургічного втручання (РХВ) у поєднанні з трансумбілікальною катетеризацією ворітної вени під час лікування хворих з ускладненнями портальної гіпертензії (ПГ) у разі цирозу печінки. Впроваджено до клінічної практики методику емболізації лівої шлункової вени з трансумбілікального доступу. На підставі результатів вивчення характеру порушень кровотоку в судинах гепатолієнального басейну та ускладнень ПГ визначено показання та послідовність виконання РХВ у разі лікування зазначених хворих. Розроблено нові способи рентгенохірургічного лікування ускладнень ПГ: портокавальне шунтування та спосіб лікування хворих на ПГ, ускладнену кровотечею.

  Скачати повний текст

Вивчено зміни показників центральної та портопечінкової гемодинаміки, ендоскопічні зміни верхніх відділів травного каналу, взаємозв'язок величини печінки з портосистемною гемодинамікою та зв'язок цих змін з портосистемною енцефалопатією перед і після проведених судинно-шунтуючих операцій на підставі клінічного обстеження 82 хворих на цироз печінки з синдромом портальної гіпертензії в стадії "А" та "В" згідно класифікації Чайлда - Туркотта. На великій кількості клінічних спостережень проаналізовано ефективність судинно-шунтуючих операцій у випадку цирозу печінки для профілактики кровотеч із варикозно розширених вен стравоходу. У 82 % випадків вони забезпечують стійкий гемостатичний ефект і дають добрі та задовільні результати. Виявлено, що незважаючи на функціонуючий шунт, у 37,8 % хворих не спостерігалося повного спадання варикозно розширених вен стравоходу. Встановлено, що портосистемна енцефалопатія є комплексом відносно стабільних нервово-психічних розладів внаслідок погіршення перфузії печінки та включення портосистемних анастомозів, ознакою чого може вважатися спленомегалія та зменшення розмірів печінки. У 70-90 % хворих на цироз печінки виявлено запальні зміни верхніх відділів травного каналу, які частково зменшуються після проведення судинно-шунтуючих операцій, а відсоток моторних у вигляді дуодено-гастрального рефлюксу, навпаки, збільшується.

  Скачати повний текст

Здійснено дослідження з метою поліпшення результатів оперативного лікування хворих на цироз печінки (ЦП) на підставі виявлення факторів ризику та прогнозування розвитку печінкової недостатності (ПН) під час вибору методу оперативного втручання. Установлено, що ПН виникає у 33,9 % хворих на ЦП і є причиною смерті у 63,6 % випадків. Ризик її розвитку найбільш високий після шунтувальних операцій, за наявності асциту, поєднання асциту та кровотечі з ВРВ стравоходу та шлунка. Виявлено, що ПН супроводжується гіпопротеїнонемією, гіпоальбумінемією, підвищенням рівнів білірубіну, сечовини, креатиніну, активності ферментів АсАТ, АлАТ, ЛФ, зростанням анемії, лейкоцитозу, лімфопенії. Морфологічні зміни печінки у разі ПН відображають її функціональні резерви, а ризик розвитку ПН є найбільший у разі цирозу C-типу. Зазначено, що зниження печінкового кровотоку, лінійної швидкості портального кровотоку, збільшення діаметрів ворітної та селезінкової вен указують на погіршення функціональних резервів печінки. З'ясовано, що математична оцінка порушень функції печінки на підставі визначення маркерів малої недостатності печінки не дозволяє прогнозувати розвиток ПН, а оцінка тяжкості цирозу за Child-Turcotte-Pugh може бути використана для комплексного прогнозування ПН у хворих на цироз та вибору тактики лікування. Відзначено, що можливим є прогноз ПН, який базується на математичному аналізі клініко-лабораторних, морфологічних та інструментальних показників.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання патогенезу, діагностики та хірургічного лікування ускладнень цирозу печінки. Досліджено зміни гепатоспланхнічного кровообігу у випадку цирозу, їх взаємозв'язок з порушенням функцій печінки, портосистемною енцефалопатією, локалізацією та вираженістю варикознорозширених вен. Обгрунтовано чіткі показання до виконання різних оперативних втручань залежно від стану регіонарної гемодинаміки. На підставі результатів досліджень розроблено раціональну тактику хірургічного лікування хворих на цироз печінки, що включає поєднання портодекомпресивних, лімфодренувальних і роз'єднувальних операцій, спрямованого на корекцію ускладнень, стабілізацію перебігу захворювання. Застосування запропонованих методів операції та хірургічної тактики дозволило попередити виникнення та прогресування портосистемної енцефалопатії, портальної гастропатії, отже, істотно поліпшити якість життя хворих. Впровадження розробленої тактики сприяло зменшенню летальності з 24 % (у разі застосування загальноприйнятих способів) до 16,4 %, частоти рецидивів кровотечі - з 30,3 до 12,5 %, портосистемної енцефалопатії - з 48,3 до 21,5 %, збільшенню показників виживання протягом 3 років - з 40 до 53 %.

  Скачати повний текст