Уперше науково обгрунтовано диференційоване застосування й ефективність основних інтегральних функціональних показників кардіореспіраторної системи (фракції викиду, ступеня легеневої недостатності) та рівня ендогенної інтоксикації, з розподілом на компенсований і декомпенсований типи, що визначають вибір і послідовність оперативних втручань у хворих з ускладненим холелітіазом і високим операційно-анестезіологічним ризиком, особливо в осіб з декоменсацією, які вимагають усунення тільки домінувального усладнення основного захворювання. Розвинуто й удосконалено диференційоване застосування мінімального правостороннього транспектрального лапаротомного доступу для виконання холецистектомії у хворих з високим операційно-анестезіологічним ризиком як альтернативу використовуваній традиційній лапаротомії, зокрема за різних видів конверсій лапароскопічного способу видалення жовчного міхура. Обгрунтовано ефективність диференційованого підходу з використанням регіонарних методів (субплевральної аналгезії, епідуральної анастезії) за схеми інтра- та післяопераційного знеболювання у хворих з ускладненим холелітіазом і поліморбідністю, зумовленою переважно серцево-судиними захворюваннями.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення ультраструктурних і гістоморфологічних змін клітинної будови печінки експериментально доведено, що використання ультразвукового впливу (УЗВ) за холецистектомії сприяє щадливому розтину та коагуляції тканин, стимуляції репаративних процесів, забезпечує стійкий гемо- та холестаз, що дозволяє запобігти коагуляційних некрозів у зоні оперативного втручання, які виникають за електрокоагуляційного впливу (ЕКВ). Вперше проведено експериментально-клінічне дослідження стану перекисного окиснення ліпідів у результаті дії монополярного електроду та ультразвуку на тканину печінки. У разі використання ЕКВ виявлено більш виражену запальну реакцію у тканині печінки та сироватці крові у порівнянні з УЗВ на тканинному та органному рівнях. Показано ефективність і безпечність застосування ультразвукового впливу для дисекції й коагуляції тканини за лапароскопічної холецистектомії у осіб з різними формами жовчокам'яної хвороби (ЖКХ), що сприяє зниженню інтра- та післяопераційних ускладнень. Проведено порівняльний аналіз результатів хірургічного лікування хворих на ЖКХ, оперованих лапароскопічним шляхом з застосуванням електрокоагуляційного та ультразвукового гемостазу.

  Скачати повний текст

Вивчено питання клінічної значимості лапароскопічної холецистектомії під час лікування жовчнокам'яної хвороби та її ускладнень на підставі аналізу віддалених результатів. Встановлено, що серед 262 пацієнтів, які перенесли лапароскопічну холецистектомію, відмінні результати мали 123 (47 %) і гарні - 58 (22 %), посередні - 59 (23 %) і погані - 22 (8 %) пацієнтів. Посередні віддалені результати лапароскопічної холецистектомії зумовлені, в першу чергу, хронічними порушеннями моторно-евакуаторної функції шлунка та дванадцятипалої кишки, а також їх наслідками у вигляді гастродуоденостазу та дуоденогастрального рефлюкса з рефлюкс-гастритом у 51 % випадків. У 59 % пацієнтів зареєстровано погані віддалені результати лапароскопічної холецистектомії, обумовлені залишковою некоригованою та повторно виниклою після операції патологією жовчних шляхів. З'ясовано,що постлапарохолецистектомічний синдром (ПЛХС) у 74 % випадків обумовлений органічними та функціональними захворюваннями, не пов'язаними з патологією жовчного міхура та з його видаленням; у інших - некоригованою залишковою та післяопераційною патологією позапечінкових жовчних проток. Розроблено діагностичний алгоритм для профілактики ПЛХС, заснований на всебічному передопераційному та післяопераційному дослідженні органів черевної порожнини для виявлення та лікування супутніх захворювань.

  Скачати повний текст

Проведено обстеження хворих на ускладнену жовчнокам'яну хворобу, зокрема, досліджено взаємозв'язок хронічних порушень дуоденальної прохідності та патології гепатикохоледоха та великого сосочка дванадцятипалої кишки (ВСДК). Науково обгрунтовано визначення градієнта тиску між дванадцятипалою кишкою та холедохом з використанням моніторингу у хворих на холедохолітіаз і стеноз ВСДК, що підтверджує наявність хронічних порушень дуоденальної прохідності зі схильністю до дуоденохоледохеального рефлюксу. Запропоновано раціональну хірургічну тактику із застосуванням транспапілярних ендоскопічних утручань. На підставі одержаних даних клініко-біохімічних і мікробіологічних досліджень доведено доцільність застосування для лікування хворих з холангітом назобіліарного дренування за допомогою удосконаленого дренажу. Проаналізовано результати впровадження у клінічну практику показань до диференційованого вибору транспапілярних ендоскопічних втручань із застосуванням сфінктерозберігальних ендоскопічних методик.

  Скачати повний текст

Представлено патогенетичне обгрунтування та вирішення актуальної наукової задачі стосовно підвищення ефективності відновлювального лікування хворих на жовчно-кам'яну хворобу (ЖКХ) після екстракорпорально ударно-хвильової літотрипсії (ЕУХЛ) або холецистектомії. На підставі результатів комплексного клінічного, лабораторного й інструментального обстеження 566-ти хворих на холелітіаз, визначення особливостей клінічного перебігу раннього відновлювального періоду після літотрипсії, а також у віддалений термін після холецистектомії доведено ефективність створених з використанням диференційного підходу нових лікувальних комплексів з застосуванням низькоінтенсивного лазерного опромінення, надвисокочастотної терапії, мінеральних вод ("Поляна Квасова" та "Моршинська"), препарату соєвих ізофлавонів "ЕКСО", який має антиоксидантну дію, мінерального концентрату "Намацит", препарату "Мотиліум". Показано, що основною ланкою у патогенезі рецидивів каменеутворення найбільш вираженими патогенетично значущими порушеннями є: функціональні розлади кінетичної та секреторної активності біліарної та гастродуоденальної зони, запальні явища травного шляху, суттєві порушення метаболічного гомеостазу кислотно-лужного стану та прооксидантно-оксидантної систем. Розроблено алгоритм диференційованого відновлювального лікування хворих на ЖКХ після ЕУХЛ або холецистектомії.

  Скачати повний текст

Вирішено наукові завдання, які передбачають покращання результатів хірургічного лікування атипового й асимптомного холедохолітіазу на підставі вдосконалення методів діагностики та вибору методів мініінвазивного хірургічного втручання. Розроблено діагностичний алгоритм у доопераційному дослідженні у хворих з атиповими й асимптомними формами перебігу холедохолітіазу. Розроблено оптимальну хірургічну тактику у хворих з атиповими й асимптомними формами перебігу холедохолітіазу на підставі вивчення безпосередніх результатів їх хірургічного лікування. Проведено аналіз результатів одно- та двохетапного способу лікування.

  Скачати повний текст

Розроблений алгоритм послідовного раціонального застосування сучасних діагностичних методів на всіх етапах обстеження й лікування пацієнтів з приводу лолецистолітіазу та підтверджено МХЛ. Встатовлено взаємозв'язок між вираженістю клінічних проявів, результатами ехографії та мікроскопічними змінами протокової жовчі у пацієнтів у разі ЖКХ, ускладнений МХЛ, що дозволило науково обгрунтувати комплекс лікування виявлених порушень. Опрацьовані показання до виконання ЕПСТ і ендобіліарної балонної дилатації БСДК з приводу ЖКХ, ускладненої МХЛ залежно від його стадії й якісного складу протокової жовчі. Вперше у пацієнтів з МХЛ, ускладненою МХЛ, доведено ефективність інтра- та постопераційної етапної дозованої дилатації ВСДК.

  Скачати повний текст

Визначено частоту та причини хронічних порушень дуоденальної прохідності (ХПДП) у хворих на хронічний калькульозний холецистит (ХКХ) до та після холецистектомії. Установлено взаємозв'язок між функціональним станом дванадцятипалої кишки у хворих на калькульозний холецистит та характер морфологічних змін слизової оболонки шлунка. Досліджено вплив холецистектомії на величину дуоденогастрального рефлюксу (ДГР) та виникнення рефлюкс-гастриту залежно від природи та ступеня компенсації передуючих ХПДП. Розроблено методику діагностики цієї хвороби з використанням методу оптичної біопсії. Оцінено ефективність оперативних втручань, що коригують ХПДП на підставі вивчення найближчих і віддалених результатів хірургічного лікування хворих на ХКХ, що поєднується з ХПДП. Запропоновано диференційований підхід до лікування та методу вибору операції у разі ХПДП після холецистектомії.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу виявлених під час оперативного втручання анатомо-топографічних змін органів гепатобіліарної зони у хворих синдромом Міріззі виділено вісім його типів. З метою корекції виявлених порушень у 36 (51,4 %) хворих виконано відновні, у 34 (48,6 %) - реконструктивні операції. Лапароскопічне втручання з приводу синдрому Міріззі успішно здійснено у 8 (10,3 %) пацієнтів. За результатами дослідження розроблено алгоритм доопераційного обстеження та хірургічного лікування хворих з синдромом Міріззі. Проведено багатофакторний кореляційно-регресійний аналіз вихідних даних з метою визначення їх прогностичної значущості для оцінки результатів хірургічного лікування. Доведено, що формування гепатокоєюноанастомозу з метою відновлення жовчовідтоку у разі синдрому Міріззі значною мірою сприяє зменшенню частоти ускладнень та покращанню віддалених результатів хірургічного лікування хворих.

  Скачати повний текст

Визначено основні фактори ризику серцево-судинних ускладнень лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ), на підставі яких вдосконалено алгоритм обстеження, хірургічна тактика та методика виконання лапароскопічної холецистектомії, а також розроблено диференційований підхід щодо методу холецистектомії. Розроблено комплекс заходів, який дає змогу вірогідно підвищити ефективність діагностики супутньої серцево-судинної патології у хворих основної групи та знизити частоту серцево-судинних ускладнень ЛХЕ за хронічного калькульозного холециститу.

  Скачати повний текст

Наведено результати діагностування та хірургічного лікування хворих на жовчнокам'яну хворобу, ускладнену непрохідністю термінального відділу холедоха. Розроблено нові методи діагностики та способи проведення операцій з застосуванням ендоскопічних технологій, які забезпечують етапний малотравматичний характер втручань, сприяють більш швидкій ліквідації запалення у жовчовивідній системі, нормалізації основних показників літогенності жовчі. Створено тактичний алгоритм діагностування та хірургічного лікування жовчнокам'яної хвороби, ускладненої непрохідністю термінального відділу холедоха. Доведено переваги запропонованої тактики та способів діагностування та хірургічного лікування цієї хвороби у порівнянні з традиційними, зокрема, виявлено зниження загальної летальності з 22,9 до 2,5 %, післяопераційної летальності - з 23,1 до 1,9 %, післяопераційних ускладнень - з 43,5 до 24,2 %, повторних операцій - з 29,2 до 2,9 %, рецидивів - з 27,1 до 8,7 %, а також покращання якості життя, нормалізацію функції печінки.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням лікування гострих гнійних холангітів та холестатичної печінкової недостатності у хворих на жовчокам'яну хворобу в ранньому післяопераційному періоді з використанням різних методик внутрішньотканинного електрофорезу. На основі експериментальних досліджень на собаках надано мікробіологічне обгрунтування позитивної дії електричного поля постійного струму, вивчена закономірність змін питомого електричного опору та рН жовчі. Розроблено та впроваджено в практику нові методи лікування гнійного холангіту та печінкової недостатності. При проведенні аналізу клініко-лабораторних показників дана порівняльна характеристика запропонованих і загальноприйнятих методів лікування.

  Скачати повний текст

Проаналізовано характер біохімічних, імунологічних порушень, патологічних змін органів езофагогастродуоденальної зони, стану секреторної функції шлунка, мікрофлори товстої кишки у хворих, що перенесли холецистектомію з приводу жовчнокам'яної хвороби. Обстежено 155 хворих та установлено залежність частоти виявленої патології від віку, тривалості хвороби та періоду після операції. З'ясовано взаємозв'язки між станом екскреторної функції печінки, мікрофлорою товстої кишки, імунологічними показниками та продуктами перекисного окиснення ліпідів. Застосування лікувального комплексу, що містить як препарат жовчі урсодезоксихолеву кислоту, покращує колоїдальні властивості жовчі та нормалізує показники імунограми, сприяє покращанню стану мікрофлори товстої кишки, запобігає накопиченню продуктів ліпопероксидації. Для усування проявів больового та диспепсичного синдромів доцільно застосовувати метод інтрадуоденальної інфузії краплинної терапії рослинним препаратом "Панкреофіл".

  Скачати повний текст

Проаналізовано результати обстеження та лікування 400 хворих з жовчнокам'яною хворобою та 15-ти пацієнтів з виразковою хворобою. На підставі вивчення результатів оперативних втручань на органах гепатодуоденальної ділянки визначено основні фактори ризику пошкоджень позапечінкових жовчних протоків і судин під час виконання відкритої та лапароскопічної холецистектомії. Встановлено ефективність проведення інтраопераційної трансілюмінації у разі лапароскопічної холецистектомії для верифікації позапечінкових жовчних протоків і судин у випадках нетипових анатомічних варіантів і патологічних змін у гепатодуоденальній ділянці. Обгрунтовано можливість застосування інтраопераційної трансілюмінації для візуалізації позапечінкових жовчних протоків під час проведення оперативних втручань з приводу низької пенетрувальної виразки дванадцятипалої кишки. Оцінено ефективність проведення інтраопераційної трансілюмінації під час лапароскопічної холецистектомії у діагностиці холедохолітіазу, а також з метою контролю повноти холедохолітотомії. Розроблено методи й інструменти для інтраопераційної верифікації позапечінкових жовчних протоків і судин і діагностики холелітіазу, встановлено їх ефективність під час виконання оперативних втручань на органах гепатодуоденальної ділянки.

  Скачати повний текст

Встановлено причини атипових форм холедохолітіазу (АФ ХДЛ) та удосконалено їх патогенетичну класифікацію, з розподілом на 5 основних форм - больову безжовтушну, безжовтушну холангітичну, безбольову жовтушну, псевдопухлинну та кардіобіліарну. Розроблено нові алгоритми діагностичного пошуку щодо даної категорії хворих. Вивчено роль вегетативної нервової системи в патогенезі та клінічному перебігу АФ ХДЛ. Встановлено кореляції між біохімічними порушеннями крові, клінічними формами вегетативної дисфункції та варіантами перебігу післяопераційного періоду. З'ясовано значення динамічної міжфазної тензіометрії сироватки крові та жовчі у прогнозі перебігу захворювання та контролі за ефективністю лікування. Розроблено нові технічні прийоми операцій та вивчено якість життя пацієнтів у віддаленому періоді.

  Скачати повний текст

Досліджено питання діагностики та хірургічного лікування обтураційної жовтяниці як прояву постхолецистектомічного синдрому. Встановлено основні причини виникнення обтураційної жовтяниці після холецистектомії (ХЕ), виявлено особливості клініко-лабораторної діагностики обтураційної жовтяниці та печінкової недостатності після ХЕ. Запропоновано найбільш ефективну діагностичну програму для даної категорії хворих. Розроблено показання та критерії вибору найбільш раціональних засобів операцій у хворих на обтураційну жовтяницю після холецистектомії. Удосконалено та розроблено нові засоби операцій у разі холедохолітіазу, стенозу великого дуоденального соска, рубцевих стриктурах холедоху та спеціальний інструмент для зупинки кровотечі з судин гепатодуоденальної зв'язки (2 винаходи та 6 раціоналізаторських пропозицій). Визначено засоби профілактики післяопераційних ускладнень у таких хворих.

  Скачати повний текст

Розглянуто клініко-лабораторні параметри, перебіг та результати різних варіантів медикаментозної терапії у 131-го хворого на мікрохолелітіаз. У 87 % осіб була різноманітна клінічна симптоматика, за цього в 22,1 % спостерігали "біліарну" диспепсію, а в 29 % - "біліарноподібний" біль; в 67,2 % відзначено зниження скорочувальної функції жовчного міхура, в 86,3 % - біліарний сладж. У хворих на мікрохолелітіаз середні рівні основних показників поверхневого натягнення жовчі за її динамічної міжфазної тензіометрії були значно вищими за такі у здорових, а показники реометрії чітко визначалися на відміну від контрольної групи. Основними параметрами, що асоціюються з високим ризиком розвитку й прогресування мікрохолелітіазу, визнано коефіцієнт скоротності жовчного міхура менш, ніж 50 % та значення холато-холестеринового коефіцієнта порцій жовчі "В" і "С" менш, ніж 8 і 8,5 відповідно. Призначення хворим на мікрохолелітіаз урсодезоксихолевої кислоти супроводжується позитивною динамікою з боку ультрасонографічних і біохімічних проявів захворювання і тензіометрії жовчі, тоді як подібні ефекти від симптоматичної терапії були відсутні. Частота формування конкрементів у хворих на мікрохолелітіаз, яким призначали урсодезоксихолеву кислоту (1,7 %), була нижчою за таку у пацієнтів, які не одержували медикаментозну терапію або приймали тільки симптоматичне лікування (15,3 %).

  Скачати повний текст

На підставі математичного моделювання та результатів експериментальних досліджень вивчено залежність можливостей операційної техніки від геометричних параметрів операційного процесу. З використанням одержаних даних визначено критерії доступності рани, які відповідають вимогам щодо мінілапаротомних втручань. Вивчено та з'ясовано значущість особливостей топографії та скелетотопії органів біліарної системи за даними УЗД (різними типами, формами та положеннями у просторі печінки та жовчного міхура (ЖМ)) для вибору способу мініінвазивного лікувння хворих на жовчно-кам'яну хворобу. Показано, що глибина розташування шийки ЖМ і елементів трикутника Кало, тип їх проекційної анатомії та кут нахилу осі ЖМ здійснюють суттєвий вплив на сладність виконання холецистектомії (ХЕ), кількість інтра- та післяопераційних ускладнень і частоту конверсій. На підставі одержаних даних про залежність геометрії операційної рани та положення у просторі органів біліарної зони розроблено адаптований до даних умов інструментарій, що дозволяє одержати максимальні параметри доступності й освітленості мінілапаротомної рани. З використанням різних джерел світла (світлодіоду, безтіньової операційної лампи) вивчено освітленість зони оперативного втручання. З використанням даних про топографо-анатомічне положення печінки та ЖМ, ступінь розповсюдженості запальних змін у зоні втручання вдосконалено індивідуалізований алгоритм вибору мініінвазивного способу ХЕ.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обгрунтовано патогенетичні підходи до хірургічного лікування жовчнокам'яної хвороби (ЖКХ), зокрема, у разі неускладненого перебігу поодинокого холецистолітіазу (ПХЛ). Обгрунтовано способи мініінвазивної холецистолітотомії у разі ПХЛ у поєднанні з післяопераційною корекцією превалюючих ланок патогенезу ЖКХ. Досліджено деякі патогенетичні ланки розвитку ПХЛ залежно від моторно-евакуаторної функції жовчного міхура (ЖМ), стану жовчоутворення та рівня холецистокініну сироватки крові (ХЦК). Встановлено, що у хворих на ПХЛ однією з причин коменеутворення є підвищення літогенних властивостей жовчі та гіпотонія ЖМ внаслідок недостатнього рівня ХЦК. Розроблено критерії відбору хворих для виконання мініінвазивної ХЛТ, запропоновано конкретні терміни та методи післяопераційної профілактики каменеутворення.

  Скачати повний текст