Проведено морфологічне дослідження адаптаційних процесів, які виникають у тканинах низведеної кишки та клапанного анастомозу у різні стоки післяопераційного періоду після черевно-анальної резекції прямої кишки. На ранніх етапах (7 - 14 діб) у слизовій оболонці (СО) у ділянці клапану виникають розлади гемодинаміки, дистрофічні та поверхневі запальні зміни, що мають прояв у формуванні дрібних ерозій. Від 14-ї до 90-ї діб активізуються проліферативні зміни, що призводять до розростання сполучної тканини у власній та м'язовій пластинках. Від 90-а до 180-ти діб установлено явища склерозу, який поширюється на підслизовий шар. У період 180 - 360-ти діб виявлено поступову атрофію новоутвореного клапану та перебудову СО товстої кишки. З'ясовано, що після операції відбувається збільшення відстані від правого та лівого сечоводів до відділів прямої кишки. Одержано дані щодо топографо-анатомічних змін положення прямої кишки у післяопераційному періоді.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи поліпшення функціональних результатів сфинктерозберігальної резекції з приводу раку дистального відділу прямої кишки. Визначено клінічні, манометричні та рентгенологічні особливості функціонування неоректуму у 135-ти хворих у різні строки після низької резекції прямої кишки. На підставі одержаних даних та вивчення якості життя хворих показано переваги формування резервуарних колоректальних і колоанальних анастомозів після виконання низької резекції у хворих на рак дистального відділу прямої кишки. Запропоновано новий тип резервуарного стаплерного анастомозу - латеро-термінальний анастомоз, доведено доцільність його використання. Обгрунтовано необхідність проведення додаткового лікування синдрому передньої низької резекції у хворих, яким накладено терміно-термінальні колоректальні анастомози, з використанням біофідбек-тренінгу, доведено його ефективність.

  Скачати повний текст