Відібрано 16 ознак, які покладені в основу бальної шкали оцінки ступені активності остеоартроза. Показано, що у хворих з мінімальним ступенем активності остеоартроза парацетамол був ефективний у відношенні болі, скутості, обмеження фізичної активності. У групі з помірною та високою активністю захворювання за умов використання парацетамолу не встановлено значимого клінічного покращання. Встановлено, що за застосування не стероїдних протизапальних препаратів у даних групах пацієнтів в 92,4 і 90,0 % випадків, було досягнуто позитивний ефект у відношенні клінічних, лабораторних і ультразвукових змін. Визначено, що з метою індивідуалізації лікувальних підходів у хворих на остеоартрит колінних суглобів, розроблено методи вибору терапії та прогнозування її ефективності.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему покращання результатів лікування хворих з остеоартрозом колінного суглоба методами, які дозволяють зберегти його анатомо-функціональну цілісність. Проаналізовано лікування 767-ми пацієнтів з таким діагнозом. На підставі результатів біохімічних досліджень показано, що лікування гонартрозу препаратами глюкозаміна сульфату та гіалуронової кислоти сприяє вірогідному покращанню показників біохімічних маркерів руйнування сполучної тканини. Розроблено "Шкалу прогнозування результату пластики дефекту хряща колінного суглоба", перевірка якої показала позитивні результати. Розглянуто питання прогнозування результатів високих коригувальних остеотомій у випадках нестабільності колінного суглоба. Аналіз монокондилярного ендопротезування та коригувальних остеотомій показав, що ці методи не є конкурентними, тому їх слід виконувати у різних груп пацієнтів. Запропоновано "Алгоритм диференційного вибору хірургічного лікування остеоартрозу колінного суглоба", перевірка якого дала позитивні результати.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості метаболічних порушень суглобового хряща залежно від стадії захворювання. Встановлено, що біохімічними маркерами прогресування остеоартрозу є збільшення концентрації глікозаміногліканів (ГАГ) і зростання вмісту вільного гідроксипроліну, що супроводжується збільшенням активності колагенази. Визначено динаміку змін біомеханіки ходи у хворих на остеоартроз колінного суглоба. Виявлено особливості перебігу остеортрозу колінного суглоба у хворих зі структурно-функціональними порушеннями кісткової тканини. Розроблено клініко-діагностичний алгоритм хірургічного лікування хворих на остеоартроз колінного суглоба, критерії та система прогнозування клінічного перебігу гонартрозу, що забезпечують диференційований підхід до лікування та дозволяють визначити оптимальний метод хірургічного втручання у хворих на остеоартроз коліннного суглоба, особливо на пізніх стадіях захворювання.

  Скачати повний текст

З метою покращання результатів лікування хворих на остеоартроз колінного суглоба розроблено патогенетично обгрунтовану систему профілактики прогресування захворювання, його ранньої діагностики та лікування. Експериментально визначено роль значної надлишкової активації системи вільнорадикального окиснення ліпідів у розвитку остеоартрозу. Обгрунтовано способи корекції даного стану. Біохімічно та морфологічно доведено можливості застосування медикаментозних препартів з антиоксидантним типом фармакологічної дії для корекції структурно-функціональних порушень у разі остеоартрозу. Визначено основні причинні фактори, що детермінують розвиток остеоартрозу колінного суглоба. На підставі дослідження чутливості, точності та специфічності сонографії, внутрішньосуглобової магнітно-резонансної артрографії й артроскопії відносно до суглобового хряща колінного суглоба з урахуванням впливу вільних радикалів на розвиток дегенеративних процесів у суглобі розроблено алгоритм діагностики та комплексного лікування ранніх стадій остеоартрозу колінного суглоба. Результати наукового досліження впроваджено у практику діяльності ортопедо-травматологічних відділень закладів охорони здоров'я міста Київ та у навчальний процес профільних кафедр Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця та Національного університету фізичного виховання та спорту України.

  Скачати повний текст

Остеартроз у структурі захворюваності населення становить 6,4 - 12 %, а гонартроз превалює у порівнянні з іншими патологіями суглобів. За цього частота захворювання підвищується, і після 60-ти років становить 97 %. На підставі результатів консервативного лікування показано, що існуючі методики малоефективні, тому у 63,8 % випадків не запобігають інвалідності. За консервативного лікування остеоартрозу колінних суглобів негативні результати становлять 25 - 50 %. Розроблено технологічний регламент щодо виготовлення біологічних замінників синовіальної рідини та вивчено їх профілактичну та лікувальну дії за остеоартрозу. Вивчено фізичні властивості нових біологічних замінників синовіальної рідини та обгрунтовано їх застосування. Запропоновані біологічні замінники синовіальної рідини за фізико-хімічними, структурними та трибологічними властивостями близькі до натуральної синовіальної рідини. На підставі результатів еспериментальних досліджень показано, що біологічний замінник синовіальної рідини на основі 10 % медичного желатину, а також на основі сироватки крові кроля за наявності в них гіалуронової кислоти має трофічні та лумбрикаційні властивості суглобового хряща. Виявлено, що біологічні замінники синовіальної рідини сприяють ковзанню суглобових поверхонь, механічному змащуванню суглобів, відповідають загальноприйнятій концепції еластогідродинамічної взаємодії синовії та хряща, здійснюють хондропротекторний ефект. Експериментально встановлено, що запропоновані замінники синовіальної рідини не спричинюють негативні процеси у суглобі, у порожнину якого їх було введено, а також у всьому організмі. Експериментально показано, що дані замінники запобігають розвитку та прогресуванню естеоартрозу після часткової меніскектомії, що є проявом їх лікувального ефекту.

  Скачати повний текст

Уточнено роль імунологічних порушень, обумовлених важкою механічною травмою, у патогенезі гонартрозу. Виявлено, що прогресування гонартрозу призводить до дисбалансу між Т-хелперами та Т-супресорами та сприяє зниженню кількості останніх. Описано механізм використання імунологічних порушень у складі реакцій системної запальної відповіді організму у разі гонартрозу. Доведено доцільність застосування найбільш інформативних імунологічних показників як критеріїв прогнозування й оцінки тяжкості гонартрозу і стану хворих.

  Скачати повний текст