Встановлено, що за роки запровадження специфічної профілактики (2000 - 2008 рр.) поступово знизився рівень захворюваності в усіх вікових групах населення, відбулося згладжування циклічності, зменшилася чисельність випадків краснухи, пов'язаних з дією сезонних факторів і змінився віковий розподіл у структурі захворюваності. Проаналізовано, що за сучасних умов виникають нові вікові групи ризику, зокрема, діти 7 - 14-ти років, підлітки та дорослі. Визначено, що коефіцієнт кореляції між кількістю імунізованих осіб і рівнем захворюваності на краснуху дорівнює -0,76, що свідчить про наявність сильного зв'язку. Обгрунтовано, що коефіцієнт регресії, що визначав залежність зміни рівня захворюваності на краснуху населення України від зміни рівня охоплення профілактичними щепленнями, становить 1,84, а дані, одержані за проведення регресійного аналізу, вказують на необхіднісь охоплення декретованих груп населення України протикраснушними щепленнями на рівні вище 95,0 %. Розкрито, що коефіцієнт ефективності й індекс ефективності застосування специфічної профілактики краснухи серед ревакцинованих осіб були вищими, порівняно з вакцинованими дітьми і складали 95,84 % і 24,06 % та 88,77 % і 8,0. Для удосконалення існуючої системи моніторингу вакцинопрофілактики краснухи запропоновано ввести окремий облік захворюваності серед дітей до 1 року й у віці 1 - 2-х років за офіційних форм звітності. У нещеплених пацієнтів визначено більш важкі клінічні формах та частіші ускладнення. Вивчення стану протикраснушного імунітету у дітей з різними термінами після щеплення (1 - 5 років) виявило високий рівень напруженості протикраснушного імунітету, що свідчить про імунологічну ефективнісь проведення вакцинопрофілактики.

  Скачати повний текст