Розглянуто питання вдосконалення діагностики порушень функції нирок у хворих на рак молочної залози у разі хіміотерапевтичного лікування за допомогою багатоцільового сцинтиграфічного дослідження. Проаналізовано особливості змін функціонального стану нирок залежно від виду хіміотерапевтичого лікування (неоад'ювантна, ад'ювантна хіміотерапія та хіміотерапія з препаратами платини). Визначено радіонуклідну семіотику змін внутрішьониркової гемодинаміки, фільтраційно-екскреторної функції та ступеня запального процесу в нирках у разі хіміотерапії хворих на рак молочної залози. Розроблено алгоритм багатоцільового сцинтиграфічного дослідження хворих на рак молочної залози, який дозволяє об'єктивно оцінювати морфофункціональний стан нирок на фоні моніторингу стану кісткової системи у разі проведення хіміотерапевтичного лікування.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена органозберігаючому лікуванню раку молочної залози. Вивчені безпосередні та віддалені результати, а також якість життя хворих в залежності від обсягу місцево-регіонарної терапії. З'ясовано, що використання органозберігаючих методик лікування приводить до суттєвого покращання безпосередніх результатів і меншої психотравмуючої дії без погіршення локального контролю, збереженні досить високого рівня виживаємості. Розроблені показання щодо відбору хворих для органозберігаючих операцій та ад'ювантної променевої терапії з урахуванням провідних прогностичних факторів (стан менструальної функції, співвідношення "розмір пухлини / розмір молочної залози", локалізація, гістологічна структура, стан пахвових лімфатичних вузлів). Наведені дані про можливість скорочення обсягу лімфаденектомії при І стадії процесу, а також безпечність відмови від пахвової дисекції у хворих в стійкій менопаузі при клінічно інтактних лімфатичних вузлах.

  Скачати повний текст

Уперше експериментально доведено цитолітичну, цитотоксичну й антипроліферативну дію натрію гіпохлориту на злоякісні клітини у культурі. Установлено, що антипроліферативний ефект даної речовини головним чином залежить від його концентрації та проліферативного статусу злоякісних клітин. Доведено вірогідне пригнічення метастатичного потенціалу таких клітин після їх попередньої обробки натрію гіпохлоритом. Розроблено методику інтраопераційного локального застосування його розчину на етапі хірургічного лікування хворих на рак молочної залози (РМЗ). Установлено зменшення відсотку післяопераційних ускладнень у цих хворих після інтраопераційного використання натрію гіпохлориту. Шляхом безпосередніх три- та п'ятирічних спостережень доведено пригнічення прогресування пухлинного процесу у хворих на РМЗ після його місцевого ітраопераційного застосування.

  Скачати повний текст

Встановлено, що розвиток резистентності клітин лінії MCF-7 до доксорубіцину супроводжується втратою їх чутливості до ріст-інгібуючої дії та індукції апоптозу під впливом рентгенівського випромінювання.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності супровідної терапії хворих на рак грудної залози (РГЗ) шляхом проведення діагностування та корекції ранніх і пізніх серцево-судинних ускладнень променевого та комбінованого лікування. Встановлено, що у ранньому періоді після променевої терапії (ПТ) у пацієнтів стан серцево-судинної системи погіршується значною мірою в осіб з передуючою кардіологічною патологією, з лівобічною локалізацією пухлини та після ПТ у режимі А (з передопераційним концентрованим опроміненням). У пізньому періоді після ПТ серцево-судинні ускладнення спостережено у більшості хворих з лівобічною локалізацією процесу та після А і Б режимів (до- та післяопераційне опромінення) ПТ, що відповідає I - II ступеню токсичності, а в осіб з супутньою кардіологічною патологією - у межах II - III ступеня токсичності згідно з протоклом СТСАЕ. Доведено, що сучасна діагностика та медикаментозна корекція серцево-судинних ускладнень ПТ (зокрема, інгаляційним шляхом) підвищує ефективність супровідного лікування хворих на РГЗ і покращує якість їх життя.

  Скачати повний текст

Встановлено, що головною причиною незадовільних результатів хірургічного лікування даної категорії хворих є неспроможність існуючих методів цитологічної та променевої діагностики чітко установити морфологічний характер і локалізацію патологічного процесу у протоках молочної залози. Запропоновано та впроваджено у практику удосконалені способи цитологічної та ультразвукової діагностики захворювань проток молочних залоз, алгоритм комбінованого обстеження хворих, малоінвазивний метод хірургічного лікування солітарних папілом шляхом використання високоенергетичного Nd-YAG лазерного випромінювання. Зазначено, що дані методи передопераційного комплексного обстеження забезпечили збіг попереднього та гістологічного діагнозів у 98,1 % випадків. Доведено, що внутрішньопротокова лазерна вапоризація скорочувала у 2,5 рази тривалість операції, терміни тимчасової непрацездатності у 5 разів, запобігала виникненню рецидивів захворювання у 95 % випадків, а також цілком зберігала функціональну повноцінність молочної залоли.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Установлено, що за дії низьких температур у пухлинній тканині людини, хворої на рак молочної залози (РМЗ), а також у перещепленій пухлині молочної залози Ca755 мишей відбувається зміна білкового складу, зокрема - зменшення вмісту білків з м.м. 40 - 200 кДа з одночасним накопиченням глікопептидів з м.м. 12 кДа. Показано, що вакцинація тварин за допомогою кріоасоційованих глікопептидів призводить до гальмування росту перевивної пухлини. Розроблено метод комплексного лікування хворих на РМЗ, яке передбачає проведення кріодеструкції та післяопераційного введення кріоасоційованих пептидів. Установлено, що застосування розробленого методу підвищує безрецидивну виживаність хворих на РМЗ і супроводжується розвитком реакції імунітету (реакцією гіперчутливості уповільненого типу, появою у сироватці крові хворих антитіл до компонентів кріоасоційованих пептидів, зміною співвідношення популяцій імунокомпетентних клітин периферичної крові).

  Скачати повний текст

Розроблено, досліджено та впроваджено спосіб застосування локальної гіпертермії (ЛГ) за умов комплексного лікування хворих на рак молочної залози (РМЗ). Доведено, що проведення неоад'ювантної поліхіміотерапії у випадку ЛГ у хворих на РМЗ сприяє покращанню ближніх і віддалених результатів лікування. Відзначено, що запропонований метод не впливає на кількість і тривалість ранніх післяопераційних ускладнень. Установлено, що використання зазначеної методики дозволяє вірогідно збільшити частку виконаних органозберігальних операцій, покращити якість життя пацієнтів, зменшити частоту розвитку рецидивів і метастазів, збільшує тривалість безрецидивного періоду, а також показники загальної та безрецидивної трирічної виживаності.

  Скачати повний текст

У ході проведення експерименту на кролях встановлено, що полімер фібрину (ПФ) сприяє загоєнню різних м'яких тканин з незначною запальною реакцією в навколишніх тканинах і запобігає виникненню на місці пошкодження рубця. На підставі біохімічних методів проаналізовано вплив різних концентрацій метотрексату на функціональну активність основних білкових компонентів ПФ - фібриногему та тромбіну. Встановлено, що вона практично не змінюється в процесі введення до складу ПФ метотрексату в концентрації від 0,25 до 2,5 мг/мл. Розроблено методику застосування ПФ у разі хірургічного лікування хворих на рак молочної залози (РМЗ) з метою зниження кількості й інтенсивності післяопераційних ускладнень. Показано, що застосування ПФ з метотрексатом під час хірургічного втручання у хворих на РМЗ дозволяє зменшити частоту виникнення місцевих рецидивів пухлини на 8,6 %.

  Скачати повний текст

Доведено, що використання ПАВ за зазначених умов запобігає розвитку рецидивів і збільшує показники трирічної виживаності хворих. Уперше виявлено залежність змін імунологічних показників та клінічної ефективності вакцинотерапії у хворих на РМЗ від гістологічного варіанту пухлин. Доведено, що застосування ПАВ за комплексного лікування хворих на РМЗ впливає на різні ланки імунної системи, зокрема індукує специфічну реакцію Т-клітинної ланки та сприяє нормалізації активності моноцитарної ланки природнього протипухлинного захисту організму. Обгрунтовано, що у разі імунологічного моніторингу вакцинованих хворих на РМЗ найбільшу інформативність та прогностичну значимість має динаміка реакції гіперчутливості уповільненого типу на введення ПАВ та показників активності нейтрофілів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Установлено спряженість змін показників імунної, про- й антиоксидантної систем, а також деяких показників енергетичного обміну під впливом операційного стресу й променевої терапії. Уперше як антиоксидантний засіб супровідної терапії у хворих на рак грудної залози у разі комбінованого лікування застосовано препарат "Амнікор", на підставі результатів клінічних, біохімічних, імунологічних досліджень доведено ефективність його застосування.

  Скачати повний текст

Розроблено диференційований підхід щодо проведення органозберігаючих операцій (ОЗО) і одномоментної підшкірної мастектомії за оригінальною методикою. Обгрунтовано проведення індивідуалізованого ад'ювантного хіміогормонального лікування хворих на основі визначення чутливості експлантатів раку молочної залози (РМЗ) in vitro до протипухлинних препаратів. Встановлено, що ОЗО є ефективними у хворих на РМЗ в I стадії захворювання; в II стадії під час хірургічного лікування слід проводити одномоментну підшкірну мастектомію з ендопротезуванням за допомогою протезів з поліакриламідного гелю (ПААГ) для відновлення форми молочної залози. Виявлено, що для планування ад'ювантного системного лікування, доцільно визначати експресію білка p53, білка HER-2/neu, рецепторів естрогену та прогестерону в клітинах РМЗ. Визначено, що застосування індивідуалізованої ад'ювантної гормонотерапії та хіміотерапії на основі результатів культивування експлантатів РМЗ з гормональними та цитостатичними препаратами покращує дворічну безрецидивну здатність до виживання на 17 % у порівнянні з хворими, яким у післяопераційному періоді застосовували стандартні схеми ад'ювантної хіміо- та гормонотерапії.

  Скачати повний текст

Досліджено питання підвищення ефективності комплексного лікування хворих на рак молочної залози (РМЗ) шляхом розробки методу індивідуалізації лікування на підставі оцінки рівня та реакційної здатності сульфгідрильних груп (SH-груп) сироватки крові та зниження токсичності комплексного лікування новим препаратом супроводу бластеном. Виявлено, що розповсюдженість РМЗ корелює зі зменшенням рівня загальних сульфгідрильних груп сироватки крові хворих. Встановлено, що урахування чутливості до циклофосфану, доксорубіцину in vitro під час проведення хіміотерапії хворим збільшує відсоток хворих, в яких спостерігалась регресія пухлини. В цих хворих виявлено тенденцію до покращання дворічної виживаності. Показано, що рівень загальних сульфгідрильних груп сироватки крові може бути додатковим критерієм оцінки дії бластену. Доведено, що цей препарат має гемопротекторні властивості, особливо у разі введення до початку цитотоксичної терапії, та покращує показники імунної системи. Комплексне лікування хворих на РМЗ із застосуванням бластену забезпечує покращання віддалених результатів лікування хворих. Визначено, що показник загальної та безрецидивної п'ятирічної виживаності хворих, що одержували комплексне лікування бластеном, на 13 % та 10 % перевищує цей показник у хворих, які не отримували цей препарат.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено, досліджено та впроваджено в клінічну практику спосіб індивідуалізованого комплексного лікування хворих на рак молочної залози (РМЗ) T1-2N0M0 стадій з урахуванням клінічних, морфологічних і молекулярно-біологічних провісних маркерів. Проведено комплексне оцінювання та точну математичну обробку впливу клінічних, морфологічних і молекулярно-біологічних факторів на ефективність лікування хворих на ранній рак молочної залози (РРМЗ). Встановлено, що суттєвий вплив на вибір тактики лікування РРМЗ має комплекс молекулярно-біологічниї характеристик пухлини. Проаналізовано провісну значущість імуногістохімічних маркерів РМЗ, а саме: ER, PR, HER-2/neu, p53 Bcl-2 Ki-67. Визначено, що групову роль у визначенні провісних характеристик пухлин РРМЗ, окрім ER, PR, Her-2/neu, мають маркери Ki-67 та p53. Статистично не доведено прогностичну значущість Bcl-2. Вдосконалено та науково обгрунтовано діагностичний алгоритм для індвідуалізації лікування хворих на РМЗ T1-2N0M0 стадій. Обгрунтовано та показано, що запропонований спосіб лікування хворих на РРМЗ дозволяє збільшити тривалість безрецидивного періоду на 4 міс., термін трирічної безрецидивної виживаності - на 19,8 % і загальної трирічної виживаності - на 10,4 %. Доведено ефективність використання неоад'ювантної променевої терапії в лікуванні хворих на РРМЗ.

  Скачати повний текст

Досліджено питання підвищення ефективності лікування хворих на рак молочної залози шляхом вдосконалення методів профілактики та лікування ускладнень під час проведення ад'ювантної хіміотерапії (схема CMF) із застосуванням засобів неспецифічної імуномодуляції та ентеросорбції (ентеросгель).

  Скачати повний текст

Вивчено клініко-інструментальні особливості ранніх кардіальних ускладнень променевої терапії (ПТ) у хворих на рак молочної залози (РМЗ). Розроблено метод профілактики цих ускладнень з використанням біофлавоноїду кверцетину. Відзначено, що ранні кардіальні ускладнення ПТ у хворих на РМЗ представлені вторинною радіогенною кардіоміопатією та безсимптомним ексудативним перикардитом. Визначено, що радіогенна кардіоміопатія в початковий період після завершення променевої терапії зумовлює порушення ритму серця, зниження скоротливості міокарда лівого шлуночка, реполяризаційні розлади. З'ясовано, що клінічні прояви ранніх постпроменевих кардіальних ускладнень виражені незначно, тому інструментальні методи відіграють головну роль у їх діагностиці. Доведено, що призначення біофлавоноїду кверцетину хворим на РМЗ у період проведення ПТ сприяє виникненню кардіопротекторних властивостей - попереджає розвиток ранніх постпроменевих ексудативних перикардитів, зменшує виразність або повністю запобігає проявам радіогенної кардіоміопатії - погіршенню скоротливості міокарда лівого шлуночка, аритмічному синдрому, реполяризаційним порушенням.

  Скачати повний текст

Розроблено програму комбінованого лікування ранніх стадій раку грудної залози (РГЗ) за органозберігальних операцій, яка передбачає використання нових методичних підходів до проведення передопераційної променевої терапії (ПТ) з локальним опромінюванням пухлини для підвищення ефективності лікування цих хворих. Вивчено результати комплексного лікування 341-єї хворої на ранній стадії РГЗ, 246-м з яких проведено організберігальну операцію і 95-ти - радикальну мастектомію. Показано, що застосування передопераційної ПТ за сумарної очагової дози (СОД) 25 Гр на пухлину і 15 Гр на всю грудну залозу у разі проведення органозберігальної операції у хворих віком молодше 55-ти років знижує частоту місцевого рецидивування в 1,7 раза і в 3,9 - у хворих в менопаузі. Збільшення СОД локально на пухлину з 25 до 40 Гр та дози на грудну залозу з 15 до 25 Гр з подальшим виконанням органозберігальної операції, вірогідно знизило частоту локальних рецидивів у 2,6 раза у хворих віком молодше 55-ти років. У хворих віком більше 55-ти років не виявлено рецидивів. Установлено, що цей метод зумовлює регресію пухлини на тканинному рівні у 85,7 % хворих, пригнічення мітотичної активності пухлини в 6 разів у порівнянні з неопроміненими пухлинами і підвищення кількості патологічних мітозів в 1,8 раза. Ступінь радіоіндукованої гіперліпідемії був різним залежно від схем комбінованої терапії. Найменші зміни показників ліпідного стаусу виявлено в пацієнток, що одержали комбіноване лікування з проведенням органозберігальної операції.

  Скачати повний текст