Вивчено анатомо-функціональні особливості реконструйованих сечовивідних шляхів у хворих, яким виконано радикальну цистектомію з безперервним відведенням сечі (ілеонеоцистопластикою). Проведено аналіз комплексного обстеження хворих у різні післяопераційні строки. Проаналізовано ускладнення післяопераційного періоду та розроблено заходи їх профілактики. Розглянуто процес відновлення акту сечовипускання та доведено функціональну спроможність сформованого за методом Double U ілеального сечового міхура, який сприяє відновленню або покращанню роботи нирок і верхніх сечовивідник каналів. Зазначено, що метод передбачає відновлення цілісності сечового тракту та природного акту сечовипускання, що створює благоприємні фізичні, психологічні та соціальні умови життя хворих. Розроблено схему диспансерного спостереження за хворими, яким виконано радикальну цистектомію з ілеонеоцистопластикою, запропоновано критерії оцінки їх віддалених результатів.

  Скачати повний текст

Здійснено вивчення біохімічної регуляції апоптозу у процесі онтогенезу на рівні сигнальних шляхів регуляції клітинних процесів - нейроендокринного, сфінгомієлинового, гліцерофосфоліпідного, а також оксиду азоту. Установлено, що ДНК-фрагментація та клітинна проліферація у пухлинних тканинах у хворих на рак нирок (РН) вірогідно відрізнялися між стадіями пухлинного процесу: від T1 до T4. ДНК-фрагментація найбільш виражена у хворих з початковими стадіями пухлинного процесу та знижувалася за прогресування пухлини. Активність клітинної проліферації зі стадією пухлинного процесу зростала. За цього виявлене вірогідне підвищення вмісту рівня сфінгозину у нирковій тканині залежно від стадії РН, а також підвищення рівня стабільних метаболітів оксиду азоту на всіх стадіях РН, тобто ці сигнальні шляхи були задіяні у регуляції апоптозу за умов онкогенезу нирок. Доведено, що ендогенні простаноїди відіграють роль тканинного фактора позаклітинного оточення пухлинних клітин, що створює сигнальний шлях дезадаптації у процесі проліферації та апоптозу у пухлинних клітках, сприяючи їх росту і прогресуванню. Установлено, що рівень досліджених класів простаноїдів за пухлинного ураження з метастазуванням удвічі вище, ніж у випадку РН без метастазування. У хворих на РН розвивається гіперренінемічний гіпоальдостеронізм, що вказує на патогенетичну роль ренін-альдостеронової системи у розвитку та прогресуванні онкопроцесу. Ріст клітинної проліферації та зниження швидкості апоптозу у пухлинній тканині супроводжується зниженням енкефалинеричної активності за зміни стадії РН. Концентрація АКТГ, АДГ і пролактину у плазмі крові у хворих на РН підвищена.

  Скачати повний текст

Встановлено кореляційний зв'язок між ступенем ризику несприятливих результатів хірургічного лікування хворих на рак сечового міхура та клінічними проявами захворювання, функціональним станом нирки, глибиною інвазії пухлини та радикальністю лікувальної методики. Обгрунтовано диференційований підхід щодо медичної реабілітації хворих на рак сечового міхура, на підставі якого виділено три групи ризику щодо перебігу захворювання за показниками клініко-лабораторних, топографічних і морфологічних даних. Створено евристичну модель ефективності діагностично-лікувальних заходів післяопераційної медичної реабілітації хворих на рак сечового міхура, що дозволяє об'єктивно оцінювати зміни визначених критеріїв їх результатів. Досліджено особливості захворюваності та поширеності раку сечового міхура серед населення України. Встановлено зростання даних показників серед обох статей з перевагою жіночої, різну інтенсивність збільшення їх рівнів за регіонами й областями з випередженням темпу приросту поширеності, а також збереження виявленого характеру змін за даними прогнозу.

  Скачати повний текст

Уперше застосовано методику катетеризації внутрішніх клубових артерій для довготривалої ад'ювантної внутрішньоартеріальної суперселективної поліхіміотерапії. Клінічно досліджено протипухлинну активність та токсичність цисплатину, доксорубіцину та 5-фторурацилу за умов їх внутрішньоартеріального суперселективного введення. Обгрунтовано найбільш ефективну схему комбінованого методу лікування хворих на папілярний уротеліальний рак сечового міхура - видалення пухлини та внутрішньоартеріальну суперселективну поліхіміотерапію (ВАСПХТ). Проведено аналіз традиційного лікування зазначених хворих у порівнянні з новим методом - ад'ювантною ВАСПХТ залежно від гістологічного типу пухлини, віку хворих, рівня протеїну гену p53 та функціонального стану верхніх сечових шляхів. Доведено можливість застосування органозберігаючих трансуретральних резекцій пухлин сечового міхура з ад'ювантною ВАСПХТ у хворих похилого віку та з важкими захворюваннями. Установлено, що проведення ад'ювантної ВАСПХТ сприяє підвищенню безрецидивного та канцерспецифічного виживання хворих на рак сечового міхура з прогностично несприятливим фактором - позитивною імунореактивністю протеїну гену p53.

  Скачати повний текст

На підставі ультразвукового моніторингу інфекційного запального процесу визначено доплерографічні маркери запальної тканинної деструкції та гнійного розплавлення ниркової паренхіми від помірного збіднення до відсутності судинного малюнку. Виявлено періфокальне посилення кровотоку під час формування піогенної капсули. Доведено, що гострий фокальний бактеріальний нефрит, гострий мультифокальний бактеріальний нефрит і абсцес нирки є послідовними етапами розвитку єдиного інфекційно-запального процесу. Визначено доплерографічні маркери неопластичного судиноутворення, а саме: дефект дифузійного судинного малюнку паренхіми нирки у вигляді "озер" і "калюжок", "обривання" та розсування судин інтактної ниркової паренхіми, наявність множинних дезорганізованих сигналів кровотоку всередині об'ємного утворення, низький індекс резистентності судин утворення. Установлено, що прогресування інфекційного запального процесу супроводжується зменшенням хвилинного об'єму ниркового кровотоку та підвищенням індексу резистентності ниркової артерії, а онкогенез нирки - збільшенням хвилинного об'єму ниркового кровотоку та зниженням цього індексу.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено морфологічні та імуногістохімічні особливості нирковоклітинного раку (НКР) і перитуморальної тканини нирки у хворих, які мешкають на забруднених радіонуклідами регіонів України (ЗРРУ) та в Києві у порівнянні з хворими з "чистих" регонів України та Валенсії (Іспанія). Встановлено, що екологічний патоморфоз НКР, на який страждають мешканці ЗРРУ та Києва, характеризується морфологічними та імуногістохімічними ознакам, які свідчать про зростання злоякісності фенотипу НКР. Запропоновано вважати зазначених пацієнтів хворими з підвищеним ризиком щодо розвитку генералізованого НКР. Показано, що особливостями морфогенезу НКР у хворих із ЗРРУ та Києва є зростання частоти осередків передраку в перитуморальній тканині нирки з високою експресією в них PCNA та онкопротеїнів K-ras і c-erbB-2. На підставі виявленої гетерогенності характеру експресії IFNR-I в пухлинних клітинах НКР визнано доцільними подальші дослідження імуногістохімічної експресії цього маркера у первинній пухлині хворих на НКР з аналізом віддалених ефектів інтерферонотерапії, результати яких доповнюють існуючі клінічні критерії відбору хворих імуноморфологічними та сприяють підвищенню ефективності інтерферонотерапії генералізованого НКР.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність розробки більш ефективного методу профілактики рецидиву пухлин сечового міхура вакциною БЦЖ. Удосконалено метод профілактики рецидиву поверхневих епітеліальних пухлин сечового міхура вакциною БЦЖ. Підтверджено позитивний вплив удосконаленого способу введення даної вакцини на ключові імунологічні, гістологічні та гістохімічні показники протипухлинної резистентності у хворих на рак сечового міхура на стадіях T1-2aN0M0G1-3. Доведено відсутність негативного впливу удосконаленого способу введення зазначеної вакцини БЦЖ на органи сечової та статевої систем, а також на організм у цілому.

  Скачати повний текст

Зроблено оцінку ефективності ультрасонографії, рентгенівської комп'ютерної та магніторезонансної томографій у діагностиці ангіоміоліпоми (АМЛ) нирки, різних типів хірургічного втручання у разі даної патології залежно від її клінічних стадій. Викладено результати дослідження 132 хворих з різними об'ємними новоутвореннями нирок, з них 92 - АМЛ нирок, 40 - нирково-клітинним раком та іншою патологією. На основі простеженого матеріалу запропоновано власну клініко-діагностичну класифікацію АМЛ нирки на підставі розмірів, локалізації, мультифокальності та білатеральності пухлини. Більшість пацієнтів з АМЛ нирки перебували у групі динамічного спостереження (63 %), що об'єднало хворих з одно- та двобічними пухлинами, які не демонстрували симптомів та не перевищували у розмірах 5 см. Головним лікувальним підходом до АМЛ нирки визначено динамічне спостереження та органоощадну хірургію. Радикальне хірургічне лікування необхідно використовувати, якщо консервативна тактика недоцільна, пухлина заміщає більш ніж 2/3 нирки та за екстреним показанням. На підставі проведеної роботи вперше у вітчизняній практиці проведено інтегральну оцінку діагностичних спроможностей комплексу неінвазивних методів променевої діагностики. Виявлено, що фактично всі жировмісні пухлини мають доброякісний характер, тривалий період росту та не мають метастатичного потенціалу, що виправдовує тривале динамічне спостереження та органоощадну хірургічну тактику.

  Скачати повний текст

Вперше розроблено показання до ендолімфатичної хіміотерапії за уротеліальних пухлинах нирки, у тому числі у сполученні з іншими методами лікування. Вперше запропоновано оригінальну методику ендолімфатичної поліхіміотерапії як ад'ювантного лікування. Вперше вивчено найближчі та віддалені результати комбінованого лікування хворих з уротеліальними пухлинами нирки залежно від варіантів введення хіміопрепаратів. Вперше досліджено якість життя хворих за системного й ендолімфатичного варіантів введення хіміопрепаратів. На основі досліджень визначено нові підходи у лікуванні даної категорії пацієнтів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан імунного та цитокінового статусу у хворих на поверхневий рак сечового міхура в передопераційному та післяопераційному періоді у випадку трьох видів лікування: виключно трансуретральна резекція пухлини, трансуретральна резекція з післяопераційною внутрішньоміхуровою хіміотерапією доскорубіцином; передопераційна парентеральна інтерферонотерапія, трансуретральна резекція пухлини з післяопераційною внутрішньоміхуровою хіміотерапією доксорубіцином. Показано, що у хворих, яким після операції проводилась ендовезикальна хіміотерапія доксорубіцином, у післяопераційному періоді констатовано зміни імунітету, аналогічні змінам у хворих без введення доксорубіцину, зменшення кількості рецидивів через рік у першої групи хворих (38,9 %) у порівнянні з другою (54,8 %) вказує на місцевий вплив доксорубіцину та відсутність його загальної дії на імунну систему.

  Скачати повний текст

Роботу присвячено підвищенню ефективності діагностики злоякісних пухлин нирок шляхом застосування комплексного ультразвукового дослідження (УЗД), що поєднує традиційну ехографію, кольорове допплерівське картування (КДК), енергетичне допплерівське картування (ЕДК) та імпульсну допплерографію (ІД). Досліджено 467 хворих з пухлинами і доброякісними утвореннями нирок і 220 здорових осіб різних вікових груп. Вивлено вікові особливості ниркової ангіоархітектоніки та гемодинаміки за даними КДК, ЕДК та ІД. Розроблено комплексну ехосеміотику нирково-клітинного раку (НРК) та доброякісних утворень. Доведено високу ефективність комплексних УЗД в діагностиці та диференціальній діагностиці НРК з більшістю ниркових утворень. Чутливість методу складає 97,7 %, специфічність - 97,5 %, точність - 97,6 %. Таким чином, встановлено, що для обстеження хворих з підозрою на НРК до складу УЗД мають бути включені КДК, ЕДК та ІД.

  Скачати повний текст

Вивчено роль магнітно-резонансного дослідження (МРД) у диференціальній діагностиці нирково-клітинного раку, також у плануванні різних видів хірургічних втручань. Наведено результати дослідження 138 пацієнтів і виявлено 166 випадків пухлин нирки (78 % нирково-клітинний рак) і 48 пацієнтів з іншою об'ємною патологією нирки. Точність, специфічність і чутливість методу відносно диференціації нирково-клітинного раку становили 90 %, 89 % та 90 % відповідно. Продемонстровано високу ефективність МРТ у плануванні органоощадних операцій у разі нирково-клітинного раку на підставі визначення дійснх розмірів, локалізації, мультифокальності на стадії пухлини. Найбільшу інформативність МРТ відзначено у діагностиці венозного тромбу НПВ і виявленні його дистального кінця (точність, чутливість і специфічність методу - 100 %). Застосування МРТ доцільне за невизначених результатів інших методів дослідження, а також у пацієнтів, яким планується органоощадна хірургія, венакаватромбектомія, розширена лімфаденектомія та радикальна нефректомія, яка не включає іпсілатеральну адреналектомію.

  Скачати повний текст

Установлено критерії консервативного лікування хворих на кісти нирок: розмір кісти нирки до 5 см; відсутність скарг хворого, збереження уродинаміки. Відзначено, що такі хворі потребують динамічного спостереження уролога з обов'язковим УЗ-контролем 1 раз на рік. Зауважено, що найбільш доступним та інформативним методом діагностики кіст нирок є ультразвукове досліження. Зазначено, що перед пункцією кісти нирки необхідним є рентгенологічне дослідження: екскреторна урографія та комп'ютерна томографія. Визначено, що показаннями до проведення лікувальних заходів з приводу простої кісти нирки є: наявність клінічних проявів, порушення уро- або гемодинаміки, діаметр кісти більше 5 см у разі напівінтрапаренхіматозного розташування, у випадку поєднання простої кісти з каменем чашково-мискової системи, ускладнення кісти - нагноєння, крововилив, підозра на злоякісний характер кісти. Показано, що аспірація вмісту кісти без дренування та склеротерапії є недостатньою, через 3 місяці рецидив кісти виявляється у 100 % випадків. Доведено, що неприпустимим є виконання дренування кіст нирок, якщо пункційний канал проходить через ниркову паренхіму або будь-які сусідні органи чи порожини. Цим хворим необхідно виконувати традиційне відкрите хірургічне втручання. З діагностичною метою є можливою пункція кістозної порожнини через паренхіму нирки з аспірацією вмісту та цитологічним дослідженням, у цьому випадку проведення склеротерапії неприпустиме. Обов'язковими етапами лікування шляхом пункційного дренування є цитологічне дослідження, кістографія та склерозування порожнини кісти. Зазначено, що відкрита операція з приводу простої кісти нирки показана для лікування парапельвікальних кіст з наявністю глибокого кратероподібного дефекту паренхіми нирки (інтрапаренхіматозне розташування), хворим з моножинними кістами, кістами з нагноєннями, кістами з супутньої патологією (сечокам'яна хвороба, нефроптоз), а хворим з кістами у верхньому полюсі або передньої поверхні, локалізація кісти не дозволяла виконати пункцію та дренування кісти. Лапароскопічна резекція простої кісти нирки може бути методом вибору у разі локалізації кісти на її передній поверхні.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності виявлення пухлин сечового міхура шляхом використання віртуальної спіральної комп'ютерної томографії (СКТ)-цистектомії у діагностичному алгоритмі. Наведено результати обстеження 106-ти пацієнтів з різною патологією сечового міхура, зокрема хворих на рак сечового міхура - 65 (61,9 %). Загальна кількість пухлин дорівнювала 100. Дослідження проведено з використанням одношарового спірального комп'ютерного томографа SeleCT SP (Marconi) з урахуванням технічних параметрів, а саме: товщини зрізу 3,3 мм; інкрименту - 1,5 - 1,9 (перевагу було віддано більшим показникам), пітчу - 1,5; 120 kV; 84 mAs. Контрастування порожнини сечового міхура здійснено за допомогою методик, а саме: ретроградного введення кімнатного повітря (88-ми пацієнтам) або 10 %-го розчину меглюмінової солі діатризоатної кислоти (14-ти пацієнтам) та внутрішньовенного введення 76 % розчину меглюмінової солі діатризоатної (чотирьом пацієнтам). Інтерактивну інтралюмінальну навігацію здійснено за допомогою комерційної програми Voyager. Оптичну цистектоскопію застосовано у 95-ти хворих. На підставі одержаних даних розроблено алгоритм вибору оптимального способу контрастування сечового міхура. Описано віртуальне зображення його внутрішньої поверхні у нормі та у випадку різноманітної патології. Наведено характеристики пухлин сечового міхура залежно від виду поверхні, T-стадії. Помилково-негативні результати мали місце у 8-ми випадках (пухлини розташовані у шийці чи трикутнику Льєто з висотою менше 5 мм). На підставі порівняння оптичної та віртуальної СКТ-цистоскопії виявлено переваги та недоліки останньої та розроблено алгоритм її оптимального використання у діагностичномму алгоритмі. Найбільш ефективним є застосування методу на етапі виявлення у пацієнтів з клінічними проявами захворювання.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Виявлено особливості комплексного лікування хворих на конвенційний нирково клітинний рак, яке передбачає призначення у післяопераційному періоді різних видів біотерапії залежно від експресії ІФНР-I типу. Обгрунтовано та розроблено принципи індивідуалізованого вибору методів біотерапії конвенційного нирковоклітинного раку залежно від прогностичних критеріїв (клінічної стадії, ступеня злоякісності за Фурманом, експресії ІФНР-I, індексу Карнофського). Установлено позитивний кореляційний взаємозв'язок між показниками імуногістохімічної експресії онкомаркерів (PCNA, K-ras, c-erb-b-2, p53) у пухлинній тканині й осередках ренальної інтратубулярної неоплазії, що доводить наявність у останньому передракового стану.

  Скачати повний текст

Розроблено концептуальну модель вибору оптимального методу лікування раку сечового міхура (РСМ). Проаналізовано результати лікування базової (1 185-ти осіб) та іспитової (304-х пацієнтів) груп хворих на РСМ. У першому випадку діагностика та лікування захворювання здійснювались за традиційною схемою, а в другому - за новою, в якій у процесі діагностування враховано стадію захворювання (TNN), ступінь злоякісності пухлини (G), характер, розміри, локалізацію, а під час вибору методу лікування використано розроблену концептуальну модель з урахуванням віку хворих, статі, загального стану, наявності супутніх захворювань і функціонального стану верхніх сечових шляхів. В обох групах хворі були розподілені на 3 групи за методом лікування: оперативного (I група), комбінованого (операція + системна хіміотерапія (СХТ)/імунотерапія (ІТ)/променева терапія (ПТ)) (II група), комплексного (операція + СХТ (ІТ) + ПТ) (III група). На підставі всебічного аналізу результатів лікування хворих у базовій групі розроблено концептуальну модель вибору лікування раку сечового міхура.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему удосконалення діагностики та лікування хворих з простими кістами нирок з використанням методу черезшкірної пункції з подальшою поетапною склеротерапією (118 пацієнтів) шляхом підвищення інформативності, об'єктивності та фізіологічної адекватності критеріїв оцінки функціонального стану нирок. На підставі комплексного клініко-інструментального обстеження, а саме - динамічної ультрасонографії (напередодні, через 1, 3, і 12 місяців після пункції) та динамічної нефросцинтиграфії (напередодні лікування - 47-ми пацієнтів і через 6 місяців - 38-ми пацієнтів) визначено показання до пункційної склеротерапії неускладненої кісти нирки, дозволяючи уніфікувати та оптимізувати алгоритм перед- і післяопераційного обстеження пацієнтів. Визначено прогностичні критерії ефективності пункційної склеротерапії у разі простих кіст нирок, що підвищують інформативність моніторингу пацієнтів на реабілітаційному етапі завдяки об'єктивізації критеріїв адекватності функціональної репарації нирки.

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію індивідуального вибору раціонального способу ортотопічної неоцистопластики після радикальної цистектомії у хворих, що потребують видалення сечового міхура. Вивчено багатофакторні взаємозв'язки між видом використаного пластичного матеріалу під час реконструктивної операції та технікою її виконання, частотою і структурою післяопераційних ускладнень, термінами гістоморфологічної адаптації слизової оболонки неоцисту, особливостями мікробіоценозу, резервуарної та сечоспорожнюючої функції неоцисту, функціонального стану нирок. На основі аналізу дослідження хворих на рак сечового міхура, що перенесли радикальну цистектомію з ортотопічною неоцистопластикою визначено критерії вибору пластичного матеріалу, що враховують морфофункціональні передумови і технічно-реконструктивні особливості операції та їх ризики. Обгрунтовано концепцію індивідуалізованого вибору раціонального способу ортотопічної неоцистопластики, яка базується на виявлених різноаспектних перевагах та вадах хворих, застосування її забезпечує покращення кількісних та якісних показників результатів надання спеціалізованої допомоги хворим на рак сечового міхура.

  Скачати повний текст