Наведено результати комплексного клінічного, імунологічного, біохімічного аналізу 125-ти хворих на акантолітичну пузирчатку (АП). На підставі вивчення перерозподілу рецепторів лектинів та взаємодії антитіл до антигенів епідермісу запропоновано високоінформативні методи ранньої диференційної діагностики АП. Описано формування акантолітичних клітин Тцанка шляхом апоптозу кератиноцитів. Установлено, що тяжкий проградієнтний перебіг АП корелює з високим рівнем аутоантитіл до одно- та двониткової ДНК (анти-ss-ДНК IgG і анти-ds-ДНК IgG), низьким рівнем антитіл класу IgM до ліпополісахариду кишкової палички (анти-ЛПС-IgM) та високим рівнем IgA, а також вираженим дисбалансом системи протеолізу, гемостазу, що супроводжувалось синдромом ендогенної інтоксикації. Виявлені порушення формують хибне патогенетичне коло у даної категорії хворих, створюють умови для важкого безперервно рецидивуючого перебігу захворювання та зниження ефективності традиційних схем лікування. Під час вивчення фенотипу Т-хелперів установлено можливість індивідуального підбору доз ГКС. З урахуванням виявлених патогенетичних механізмів проградієнтного перебігу дерматозу запропоновано комплексні індивідуалізовані методи терапії з використанням пара(аміометил)бензойної кислоти, свіжомороженої плазми, селективної гемоімуносорбції на ДНК-сорбентах, курантілу (дипірідамолу), які дають змогу одержати високу клінічну ефективность та ранню реабілітацію хворих.

  Скачати повний текст