Досліджено проблему вдосконалення діагностики ураження серцево-судинної системи у хворих на системну склеродермію (ССД). Проведено комплексну оцінку функціонального стану центральної та периферичної ланок серцево-судинної системи у 80-ти хворих на ССД. Виявлено, що для таких хворих за збереженої систолічної функції правого (ПШ) та лівого шлуночків (ЛШ) серця, є характерною наявність діастолічної дисфункції переважно за гіпертрофічним типом. Установлено, що у хворих на ССД ремодулювання ЛШ характеризується помірною гіпертрофією міокарда без дилатації, а ПШ - поєднанням помірних дилатації та гіпертрофії. Установлений кореляційний взаємозв'язок між змінами мікроциркуляції нігтьового ложа та бульбарної кон'юнктиви доводить генералізований характер ураження судинного русла. З'ясовано значущість дисфункції ендотелію у розвитку широкого спектра патологічних процесів у разі ССД. Виявлено ознаки, які дозволяються прогнозувати позитивний ефект лікування альпростадилом. Запропоновано об'єктивний спосіб визначення ураження шкіри за умов ССД. Обстеження хворих на ССД з використанням сучасних інструментальних методів дослідження дозволяє виконувати динамічний контроль за функціональним станом серцево-судинної системи. За цього забезпечуються сприятливі умови для об'єктивізації наявності початкових проявів захворювання та своєчасного призначення адекватної терапії.

  Скачати повний текст

Вивчено клініко-синдромологічні особливості системної склеродермії (ССД) за сучасних умов. Оцінено роль окремих чинників (активності патологічного процесу, стадії та форми хвороби, її тривалості, віку хворих) у прогресуванні недуги та виникненні ускладнень із боку внутрішніх органів. Встановлено особливості перебігу артеріальної гіпертензії серед хворих на ССД і фактори, що визначають ризик її виникнення та прогресування. Досліджено стан перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантних систем організму, роль зазначених систем у прогресуванні зазначеної хвороби та можливі шляхи їх медикаментозної корекції. Проаналізовано зміни мікроциркуляторного русла у даних хворих та їх роль у патогенезі захворювання. З'ясовано роль ендотеліну-I у виникненні патології периферичного кровоплину. Наведено рекомендації щодо ендотелійпротективної терапії у разі ССД. Розглянуто особливості дисбалансу продукції цитокінів у патогенезі імунних перетворень внаслідок ССД. Обгрунтовано доцільність призначення імунотропної терапії залежно від цитокінового профілю хворого. Визначено роль ростових факторів у виникненні та прогресуванні склеротичних і фіброзних змін за умов ССД. Встановлено взаємозв'язки між патологією мікроциркуляції, імунним дисбалансом і патологічним синтезом колагену. Розроблено диференційовані підходи стосовно корекції виявлених порушень мікроциркуляції, імунного дисбалансу та патологічного фіброзоутворення у даних хворих.

  Скачати повний текст

Визначено індекси агрегації та деформованості еритроцитів, агрегації тромбоцитів, в'язкості плазми, в'язкоеластичності, релаксації та динамічного поверхневого натягу сироватки крові, ендотеліну, тромбоксану, простацикліну, прозапальних цитокінів і циклічного гуанозинмонофосфату. З урахуванням одержаних результатів доведено патогенетичну роль у розвитку системної склеродермії порушень еритроцитарно-тромбоцитарно-плазмової ланок реологічних властивостей крові, а також ендотеліальної функції судин, їх взаємозалежності. Продемонстровано зв'язок даних показників з окремими клініко-лабораторними ознаками хвороби. Розроблено критерії прогнозування перебігу захворювання та контролю ефективності лікувальних заходів.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення показників варіабельності серцевого ритму уперше у хворих на обмежену склеродермію (ОСк) виявлено вегетативні регуляторні порушення, які мають в генезі дисфункцію симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи (ВНС). Виявлено виражені порушення їх балансу з відносною перевагою симпатичної ланки і функціональної недостатності обох відділів ВНС у 25 % хворих на ОСк. Установлено, що 45 % хворих мали незначні зміни у вегетативних регуляторних механізмах. Виявлено порушення метаболізму вазоактивних простаноїдів простацикліну (PGI2) та тромбоксану (TXA2) у хворих на ОСк, які проявлялись відносною перевагою вазоконстриктивного TXA2 у порівнянні з групою контролю. Розроблено метод акустичного аналізу індукованих автоколивань шкіри та підлеглих тканин, що дає змогу неінвазивно оцінити морфо-функціональні та структурні змінення шкіри. Запропоновано методику розрахунку інтегрального показника стану ВНС (INTEG), яка дає змогу визначати ступінь вираженості вегетативних порушень у зазначених хворих. Розроблено спосіб лікування хворих на ОСк з застосуванням індукованих автоколивань.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню ролі мікрогемодинамічних та імунологічних порушень у патогенезі різних форм обмеженої склеродермії. Вперше встановлені особливості мікроциркуляторних порушень в розвитку бляшечної, лінійної, поверхневих і сполучених форм. Визначені відмінності ступеню вираженості змін гуморального і клітинного імунітету при різних формах та стадіях склеродермії. Вперше запропоновано новий оригінальний метод комплексного лікування хворих обмеженою склеродермією із застосуванням ензимотерапії і гіпобаротерапії. Показано механізм дії гіпобаротерапії, визначені показання, диференційований підхід до її призначення.

  Скачати повний текст

Уперше установлено дисфункцію судинного ендотелію за підвищенням рівня фактора Віллебранда та міжклітинної молекули адгезії I, яке, можливо відображає активацію та/або ушкодження ендотелію судин, лейкоцитів, фібробластів у хворих на обмежену склеродермію (ОСД) внаслідок імунокомплексного запалення чи атеросклеротичного процесу. Досліджено ліпідно-білковий спектр крові та виявлено особливості системи транспорту холестерину в пацієнтів з ОСД. Установлено атерогенні зміни ліпідного профілю крові, які є додатковим фактором ризику судинних вражень і прогресування дерматозу. На підставі вивчення рівня холестерину ліпопротеїнів високої щільності та фосфоліпідів ліпопротеїнів високої щільності показано, що кількісні та якісні зміни параметрів їх складу можуть спричиняти посилення атерогенних властивостей ліпопротеїнів цього класу. Фенотипуванням дисліпопротеїнемії (ДЛП) визначило перевагу ДЛП IIa типу у жінок, майже однакову частоту ДЛП IIб типу у чоловіків і жінок, хворих на ОСД. Установлено кореляційні зв'язки між станом ендотелію, ліпідним обміном, фосфоліпідним складом мембран, які вказують на роль метаболічних порушень у розвитку змін мікроциркуляції за умов ОСД. Уперше застосовано препарати, які містять есенціальні фосфоліпіди та статини у лікуванні хворих на ОСД різного віку. Вивчено динаміку клініко-лабораторних показників, що дає змогу використовувати препарати, що нормалізують стан ендотелію судин і ліпідний обмін, як засоби патогенетичної терапії.

  Скачати повний текст

Вивчено стан периферичної гемодинаміки, перекисного окиснення ліпідів та стан ренін - ангіотензин - альдостеронової системи у хворих на системну склеродермію (ССД). Простежено зв'язок досліджуваних показників з вираженістю захворювання (ступенем активності та характером перебігу), наведено дані щодо їх відхилення від контрольних значень. Обгрунтовано вибір препаратів та схем диференційованого лікування залежно від особливостей перебігу захворювання та його клінічних проявів, динаміки показників реовазографії, перекисного окислення ліпідів, ренін-ангіотензинової системи.

  Скачати повний текст

Досліджено клініко-патогенетичне значення респіраторної м'язової дисфункції та рівня гемоцистеїну (ГЦ) крові у хворих на системну склеродермію (ССД). Експериментально доведено участь дихальних м'язів (ДМ) у патологічному процесі, верифіковано їх морфологічні особливості. Виявлено підвищення рівня ГЦ у крові тварин з експериментальною склеродермією, доведено існування асоціативного зв'язку зі ступенем вираженості фіброзних змін у легенях. Зафіксовано наявність ССД-асоційованої міопатії у хворих на склеродермію, досліджено її морфологічні, зокрема, ультраструктурні особливості. Встановлено наявність у хворих респіраторної м'язової дисфункції у вигляді слабкості та підвищеної втомлюваності ДМ. Встановлено тісний кореляційний зв'язок дисфункції ДМ з виразністю задишки та показниками функції зовнішнього дихання. З'ясовано, що гіпергомоцистеїнемія (ГГЦ) у хворих на ССД асоціюється з розвитком пневмофіброзу та ступенем вентиляційних порушень. Доведено участь ГГЦ і респіраторної м'язової дисфункції у формуванні вентиляційної та легеневої недостатності у хворих на ССД.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості кальційового обміну, стан системи вторинних посередників (кальмодуліну, циклічних нуклеотидів). Розроблено метод лікування біохімічних розладів у хворих на обмежену склеродермію (ОСД). У 74,3 % хворих виявлено порушення кальційового гомеостазу, що проявлялися у збільшенні рівня іонізованого кальцію, зниженні зв'язаного кальцію на фоні нормального рівня кальцію загального, накопиченням катіона в еритроцитах і підвищенням вмісту кальмодуліну в крові. Розлади в системі циклічних нуклеотидів, визначені у 61,1 % хворих на ОСД, характеризувалися пониженням цАМФ, збільшенням цГМФ і, відповідно, зменшенням індексу цАМФ/цГМФ. Основне значення в електролітному дисбалансі, виявленого у 69,2 % хворих, мали гіпомагніємія та порушення перерозподілу натрію та калію між плазмою та еритроцитами. Ступінь змін кальційового обміну, кальмодуліну, циклазної системи, електролітного балансу залежав від клінічних проявів дерматозу. Призначення у разі ОСД цинаризину та магне-В6 дозволило досягти позитивного клінічного ефекту у 89,5 % хворих, подовжити ремісію втричі зменшити кількість рецидивів в 3,3 рази на відміну від традиційних методів лікування.

  Скачати повний текст

Встановлено, що у хворих на системну склеродермію (ССД) має місце напруження гуморального імунітету, яке більш виражене за гострого варіанта перебігу хвороби, ніж за хронічного. Для лікування хворих з підгострою ССД запропоновано цитостатичний імунодепресант "Циклофосфан", клінічну ефективність якого доведено в контрольованому, рандомізованому, однорічному для кожного пацієнта обстеженні. У плацебо-контрольованому, подвійному сліпому, рандомізованому дослідженні доведено наявність вазодилатуючого ефекту в антагоністів кальцію - ніфедипіну та верапамілу - у разі асоційованого з ССД синдрому Рейно. Верапаміл у хворих з вторинним до ССД синдромом Рейно в плацебо-контрольованому, подвійному сліпому, рандомізованому дослідженні вивчено вперше. Одержано дані, які вказують на цінність тестів визначення антинуклеарних антитіл до центромер і СКЛ-70 для діагностики ССД. Створено набір діагностичних критеріїв для ССД, що має чутливість і специфічність на рівні 100 %. Розроблено систематизацію ССД, яку можна застосовувати для встановлення розгорнутого клінічного діагнозу, прогнозу розвитку клінічно найбільш важливих склеродермічних вісцеритів.

  Скачати повний текст

Вивчено ураження міокарда, ендокарда, перикарда у хворих на системну склеродермію за даними клініко-інструментальних методів діагностики. На підставі електрокардіографічного й ехокардіографічного досліджень встановлено статевий диморфізм склеродермічної кардіопатії. Виявлено діастолічну дисфункцію лівого шлуночка у хворих на системну склеродермію, яка носить "гіпертрофічний" характер і зумовлена змінами процесу діастолічного наповнення. У ході клініко-експериментального дослідження виділено кардіодепресивний чинник, визначено його роль у формуванні серцевої недостатності у разі системної склеродермії. Оцінено фізико-хімічний стан крові та сечі у хворих, його роль змін у розвитку склеродермічної кардіопатії, показано вплив білкових, ліпідних і неорганічних сполук на показники поверхневого натягу. Визначено чинники, які впливають на тяжкість склеродермічної кардіопатії. Розроблено раціональні методи її патогенетичної терапії з комбінованим використанням інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту та блокаторів рецепторів ангіотезину-ІІ.

  Скачати повний текст