Досліджено розвиток больової поведінкової реакції у мишей після ізольованого та комбінованого застосування фармакологічних аналгетиків ("Аналгін" або "Трамадол") і мікрохвильового опромінення протибольової точи акупунктури (ТА) Е-36 за умов формалінового та ацетатного тестів. Запропонований підхід дозволяє забезпечити оптимальні рівні аналгезії за суттєвого зниження доз фармакологічних аналгетиків і, відповідно, зменшити побічні ефекти, які супроводжують дію фармакологічних агентів. Виявлено, що пригнічення функції серотонінергічної церебральної системи DL-парахлорфенілаланіном призводить до послаблення знеболювальних ефектів, спричинених комбінованим застосуванням половинних доз аналгіну або трамадолу та мікрохвильового опромінення протибольової ТА за умов соматичного та вісцерального болю. Пригнічення функції опіоїдної системи налоксоном послаблює знеболювальні ефекти комбінованого застосування половинної середньої дози аналгіну та мікрохвильового опромінення ТА лише у разі вісцерального болю.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення лікування 345-ти хворих з хронічними невропатичними больовими синдомами, резистентними до стандартних методів лікування, запропоновано концепцію поліфакторного механізму формування болю. За данами клінічних і експериментальних досліджень визначено наявність контактного механізму як причини розвитку нейроваскулярного конфлікту, що є основною чи складовою ланкою виникнення різних форм больових синдромів, зокрема, невралгії трійчастого нерва та комплексного регіонарного больового синдрому. Обгрунтовано необхідність доповнення нейрохірургічного лікування больових синдромів медикаментозною терапією з метою запобігання розвитку у хворого незворотних змін особистості з формуванням стійкої больової поведінки. Запропоновано діагностично-лікувальний алгоритм усунення больових синдромів. Розроблено та впроваджено до практики нові методи лікування, зокрема, нові типи оперативних втручань. За допомогою розроблених вітчизняних нейростимуляційних та інфузійних систем, що імплантуються на тривалий термін в організм хворого. Досягнуто значне покращання результатів лікування й одержано позитивний ефект у 94,9 % пацієнтів.

  Скачати повний текст

Наведено результати обстеження 23-х здорових добровольців у стані функціонального спокою, гострого ноцицептивного впливу та використання запропонованих малоінвазивних блокад лідокаїном. Зроблено висновок, що гостра больова імпульсація викликає складну комплексну відповідь, яка має симпатоадреналову спрямованість вегетативних реакцій, викликає напруження механізмів антиноцицептивної системи та характеризується деякою асиметрією функціональних змін, яка визначається зоною сегментарної іннервації, що знаходиться під дією ноцицептивного впливу. Встановлено, що запропоновані блокади лідокаїном стабілізують загальний вегетативний статус, зменшують напругу симпатичного відділу вегетативної нервової системи, дозволяють коригувати сегментарні вегетативні функції, підвищують сенсорні межі у зоні блокади. Обстежено 87 хворих з політравмою і травматичними ушкодженнями у зоні сегментарної іннервації каудальніше Th-5 з домінуванням травми тазу, хребта, нижніх кінцівок та органів черевної порожнини. Доведено ефективність застосування усіх розроблених варіантів блокад. З'ясовано, що ректальне введення лідокаїну ізольовано (у разі ушкоджень тазу та хребта) або в комбінації з гальванізацією зони сегментарної іннеравації ушкодженої кінцівки (у разі ушкодження нижніх кінцівок), а також електрофоретичне введення лідокаїну (у разі ушкоджень органів черевної порожнини) набувають усіх властивостей сегментарних блокад, забезпечують якісну корекцію больового синдрому й обумовлених ним змін і порушень функціонального стану організму. Доведено, що запропоновані блокади неінвазивні, відзначаються простотою виконання, включають можливість технічних ускладнень, зменшують поліпрогмазію, прискорюють ранню реабілітацію, підвищують якість життя хворих.

  Скачати повний текст

Розширено теоретичні уявлення про змістовий і структурні компоненти переживання хронічного соматоформного болю як індикатора внутрішнього конфлікту особливого типу. Вперше проведено дослідження переживання хронічного соматоформного болю за допомогою психосемантичних методів. Проведено психосемантичний аналіз концепту "біль" і створено первинний семантичний диференціал "уявлення про біль" у разі хронічних соматоформних больових розладів. Досліджено зв'язок між інтрапсихічними особливостями хворих з соматоформними алгіями й особливостями психотравмувальних ситуацій і специфікою психологічного захисту. Проаналізовано зв'язок між характером інтрапсихічних конфліктів і психогенною алгічною симптоматикою у контексті феноменології переживання болю хворими як специфічного психологічного феномену.

  Скачати повний текст

Досліджено можливості та умови немедикаментозного лікування хронічних міофасціальних больових синдромів у віковому аспекті. На підставі вивчення клініко--функціонального стану 122-х хворих віком від 18-ти до 74-х років встановлено вікові особливості перебігу даної патології. У пацієнтів старшого віку виявлено більш значну м'язову ригідність та обмеження обсягу рухів та відсутність больових синдромів у порівнянні з хворими молодого та середнього віку. Встановлено, що загальна кількість міофасціальних тригерних пунктів збільшується у процесі старіння. Доведено доцільність використання пунктирної фізіотерапії та постізометричної релаксації м'язів у хворих з міофасціальними больовими синдромами й обгрунтовано індивідуальні параметри використання фізичних чинників залежно від віку пацієнтів та особливостей клінічіного перебігу захворювання. На базі комбінації аурикулярної електропунктури, постізометричної релаксації м'язів і магнітолазеротерапії за принципом багаторівневого системого впливу розроблено новий фізіотерапевтичний комплекс та наведено оцінку його ефективності. Показано, що крім підвищення результативності лікування, важливою перевагою запропонованого фізіотерапевтичного підходу є відсутність побічних реакцій або ускладнень у даного контингенту хворих.

  Скачати повний текст

Розроблено нові підходи до лікування хворих з міофаціальними цервікалгіями, що грунтуються на застосуванні фізіофармакотерапії у вигляді дерматопарамібного ультрафонофорезу (УФФ) лідокаїну та натрію бікарбонату через контактне середовище полтавського бішофіту "Електрогель" та електроміостимуляції ураженого м'яза. Обстежено 180 хворих з таким діагнозом у віці від 20 до 60-ти років з давністю хвороби 2 - 3,5 років, у яких вивчено клініко-функціональний стан за даними клінічних, біомеханічних, кинестезіологічних, інструментальних показників (гоніометрія, електродіагностика, інфрачервона термометрія) та комплексних реабілітаційних шкал. Встановлено ефективність впливу локального застосування лідокаїну та натрію бікарбонату методом дерматопарамібного ультрафонофорезу на динаміку даних показників.

  Скачати повний текст