Досліджено проблему прогнозування віддалених наслідків аневризматичних інтракраніальних крововиливів, а також оптимізації тактики ведення хворих з такими крововиливами. Розроблено систему прогнозу віддалених результатів їх хірургічного лікування, яка передбачає застосування трьох дискримінантних рівнянь, які дозволяють прогнозувати інвалідність, виникнення тривожних і депресивних розладів у всій групі хворих та у підгрупі пацієнтів, які мають I ступінь відповідно до GOS у віддаленому періоді захворювання. У 67,1 % пацієнтів у віддаленому періоді захворювання виявлено тривожні та депресивні розлади різного ступеня виразності, суттєве (більше, ніж удвічі) зниження показників залежної від здоров'я якості життя у сферах рольового фізичного та рольового емоційного функціонування; порушення концентрації уваги й аналітичності індуктивного мислення; 81,9 % пацієнтів мають порушення вегетативного тонусу у серцево-судинній системі, головним чином парасимпатикотонії, порушується водно-електролітний обмін, що має прояв у зниженні відчуття спраги та півищенні рівня натрію у сироватці крові. Виникнення тривожних і депресивних розладів у віддаленому періоді захворювання статистично вірогідно взаємопов'язане з наявністю у хворих паренхіматозного, внутрішньошлуночкового крововиливу та тимчасового кліпкування. Інвалідність у віддаленому періоді захворювання статистично вірогідно зумовлена станом пацієнта під час виписування зі стаціонару, наявністю епілептичних нападів у дебюті захворювання та локалізацією аневризми. На базі розробленої системи прогнозу створено комплекс практичних рекомендацій, який передбачає дослідження психоемоційного стану пацієнтів з високим ризиком виникнення тривожних і дерпесивних розладів з застосуванням Госпітальної шкали тривоги та депресії, визначення показників залежної від здоров'я якості життя з використанням опитувальника SF-3, а також вмісту натрію у сироватці крові. Комплекс призначений для оптимізації тактики ведення хворих на аневризматичні інтракраніальні крововиливи.

  Скачати повний текст