Наведено результати епідеміологічних, клініко-неврологічних, зокрема, вегетологічних, психологічних, клініко-генетичних, деяких інструментальних і лабораторних досліджень синдрому вегетативної дистонії (СВД) у сім'ях. Шляхом порівняння показників 2-х груп - основної (ОГ) - з СВД і контрольної (КГ) - без СВД - встановлено розповсюдженість СВД, вікові та статеві особливості, найчастіші вегетативні ознаки, фактори ризику й антиризику декомпенсацій. Виявлено генетико-кореляційні зв'язки СВД між пробандами та їх батьками. Виділено детермінуючі та імовірні стигми дизембріогенезу (СД), які можуть бути маркерами підвищеного ризику розвитку СВД, а також об'єктивними критеріями його наявності в сім'ях. Встановлено характерні для ОГ і для родинних пар, на відміну від КГ, електроенцефалографічні, реоенцефалографічні особливості, відхилення ліпідного складу та згортальної системи крові. Виділено спадкові та зовнішньосередовищні складові ВД.

  Скачати повний текст

Визначено клініко-функціональні особливості впливу астеноневротичних нашарувань в редукції коронарного та фунціонального резервів за дисбалансу симпатичної та парасимпатичної ланок нервової системи та ендотеліальної дисфункції за умов формування коронарної хвороби серця. На підставі результатів обстеження 228 пацієнтів з нейроциркуляторною дистонією (НЦД), стабільною стенокардією I-II функціонального класу (СС), нестабільною стенокардією, яка виникла вперше, та есенціальною гіпертензією I ступеня встановлено, що поєднання органічної кардіальної патології з проявами астеновегетативних порушень супроводжується меншим обмеженням коронарного резерву, більшою толерантністю до навантаження, обмеженими проявами ішемії, збільшенням загальної скоротливості міокарда. На підставі вихідних показників варіабельності серцевого ритму виявлено тенденцію до активації симпатичного контуру. Зазначено, що розподіл ендотеліну-1 (ЕТ-1) свідчить про переважання вихідного рівня та на висоті навантаження у хворих на СС в співставленні з НЦД, а за позитивної велоергометрії (ВЕМ) - про зменшення досягнутого навантаження під час зростання ймовірності ішемічної реакції та обмеження загальної та регіонарної фракції накиду за умов зростання симпатиктонії. Встановлено, що 14-денне застосування бетаксололу обумовлює зменшення приросту ЕТ-1 на висоті велоергометрії з 20,73 % до 0,88 %.

  Скачати повний текст

За результатами проведеного комплексного клініко-параклінічного обстеження жінок з дисфункцією нервової системи на фоні естрогендефіцита у перше досліджено взаємозв'язок клініко-неврологічних порушень та змін у нейромедіаторній системі. Вивчено синдромологічні особливості неврологічної дисфункції у жінок з гіпоестрогенемією. Виявлено залежність вираженості неврологічних порушень, що сформувалися, від рівня естрогендефіциту. Установлено роль розладів гормонального та медіаторного обмінів у патогенетичних механізмах формування неврологічних синдромів. Розроблено комплексний патогенетично обумовлений підхід до терапевтичної корекції зазначених порушень у жінок з гіпоестрогенемією. Уперше досліджено ефективність використання препарату "Віта-мелатонін"у комплексній терапії у разі дисфункції нервової системи у жінок з естрогендефіцитом та обгрунтовано її доцільність.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто клініко-функціональні особливості різних варіантів нейроциркуляторної дистонії у хворих підліткового віку. Досліджено компенсаторні можливості серцево-судинної системи у пацієнтів з різними клінічними варіантами захворювання. Проаналізовані результати застосування велоергометрії, ехокардіоскопії, стрес-ехокардіоскопії, вивчено варіабельність серцевого ритму як показник балансу симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи за даними спектральних показників, добового моніторнигу артеріального тиску із визначенням його профілю. Досліджено характер ендотеліальної дисфункції шляхом оцінки судиннорухової функції ендотелію під час проведення допплерографії плечової артерії за умов реактивної гіперамії та у разі застосування нітрогліцерину, а також за концентрацією в сироватці крові ендотеліну-1, визначену за допомогою імуноферментних тест-систем. Встановлено ефективність розроблених схем оптимізації лікування із застосуванням краталу і кверцетину у підлітків з врахуванням варіанта перебігу нейроциркуляторної дистонії, розроблено алгоритм проведення даної терапії.

  Скачати повний текст

Удосконалено підходи щодо діагностики порушень вегетативного гомеостазу (ВГ) у хворих на бронхіальну астму (БА) з визначенням найбільш інформативних параметрів варіабельності серцевого ритму (ВСР), що характеризують різні стани функціонального напруження вегетативної нервової системи (ВНС). Вперше виділено кардіоінтервалографічні маркери несприятливого перебігу БА та ризик виникнення реакції дезадаптації. Уперше наведено клініко-функціональне обгрунтування поділу хворих на БА залежно від ступеня напруження регуляторних механізмів і рівня функціональних резервів, яке базується на встановленні взамозв'язку між наростанням рівня вегетативних порушень і погіршенням клінічних проявів захворюання, поглибленням вентиляційних порушень, тривалістю БА, частотою загострень захворювання протягом року, збільшення ризику виникнення реакцій дезадаптації за умови впливу подразнювальних стимулів, які є прогностично несприятливими факторами для перебігу захворювання. Уперше для об'єктивного контролю за терапевтичною ефективністю спелеотерапії (СТ) і галоаерозольтерапії (ГАТ) у хворих на БА використано дослідження ВСР. Встановлено вплив СТ і ГАТ на перебіг БА залежно від вихідного стану вегетативної регуляції функцій та адаптаційного потенціалу організму.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості захворюваності юнаків залежно від умов проживання та обгрунтовано комплекс профілактичних і реабілітаційних заходів. Встановлено, що загальносоматичні порушення переважають в юнаків, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі (94,4 %), а також які мешкають на забруднених територіях (91,9 %), ніж в юнаків, що проживають в регіонах з природним радіаційним фоном (78,9 %). В структурі загальної захворюваності всіх обстежених юнаків переважають хвороби органів дихання, захворювання ендокринної системи, розлади нервової системи, серед юнаків "чистих" зон провідне місце займають хвороби органів дихання, серед мешканців забруднених радіонуклідами регіонів - хвороби ендокринної системи, серед засуджених юнаків - хвороби нервової сстеми. Проаналізовано патогенетичні механізми та особливості клінічного перебігу вегетативних дисфункцій в юнаків, що постійно перебували в радіаційно-забруднених регіонах та юнаків, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі. Встановлено залежність між загальною захворюваністю, морфо-функціональним станом гіпофізарно-тиреоїдної системи, вегетативним та психофізіологічним статусом та рівнем внутрішнього випромінювання в юнаків, що мешкають на радіаційно-контрольованих територіях. На підставі одержаних даних удосконалено заходи профілактики та оздоровлення юнаків.

  Скачати повний текст

Вивчено роль нейроциркуляторної дистонії (НЦД) в термінах розвитку, частоті та тяжкості перебігу клімактеричного синдрому. Визначено клініко-психологічні особливості, стан ендокринологічного статусу та мікробіоценозу статевих шляхів у жінок з клімактеричними порушеннями (КП) на тлі НЦД. Показано роль змін функціонального стану вегетативної нервової системи в генезі розвитку КП у пацієнток цієї групи. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, ендокринологічними, функціональними, психологічними та вегетативними порушеннями у жінок з КП на тлі НЦД. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти та ступеня тяжості КП у жінок на тлі НЦД на основі додаткового використання антидепресантів і антигомотоксичності терапії.

  Скачати повний текст

На підставі результатів комплексного обстеження 727-ми пацієнтів міської поліклініки та стаціонару визначено структуру та розповсюдженість соматоформних розладів за умов великого промислового міста. На підставі даних клініко-епідеміологічного та клініко-статистичного досліджень з'ясовано, що соматоформна вегетативна дисфункція з кардіореспіраторними функціональними порушеннями становлять 10 %, соматотрофна вегетативна дисфункція з функціональними порушеннями шлунково-кишкового тракту - 5,7 %, соматоформна вегетативна дисфункція з функціональними порушеннями сечостатевої системи - 12,2 %. Установлено особистісні психологічні, соціально-психологічні та соціальні складові формування соматоформних розладів. Розроблено комплексну ступеневу диференційовану систему медико-психологічної та психотерапевтичної корекції соматоформних розладів.

  Скачати повний текст

На підставі результатів клініко-неврологічного, психологічного та інструментального дослідження (УЗДГ, електроенцефалографії та електроміографії) висвітлено роль міофасціальної больової дисфункції цервіко-торакальної ділянки у розвитку синдромів вегетативної дистонії, а також цефалгічного та невротичного. Встановлено переважний функціональний характер гемодинамічних розладів, що найчастіше проявляються венозною дисгемією. Показано, що перебіг міофасціальної дисфункції (МФД) залежить від вираженості синдрому вегетативної дистонії, рівня тривожності, суб'єктивної оцінки інтенсивності больових відчуттів і функціонального стану головного мозку. Розроблено диференційований підхід щодо терапії міофасціальної цервіко-торакальної больової дисфункції. Результати наукового дослідження рекомендовано використовувати для оптимізації діагностики МФД та підвищення ефективності терапії.

  Скачати повний текст

Досліджено питання ранньої діагностики синдрому вегетативної дистонії (СВД) та обгрунтовано патогенетичний підхід до лікування хворих за допомогою голкорефлексотерапії. Запропоновано нове визначення критеріїв ранньої діагностики СВД, що дозволило використовувати патогенетичні схеми лікування для запобігання розвитку вегетативних кризів. Встановлено, що використання добового моніторингу артеріального тиску та варіабельності серцевого ритму є інформативним для діагностики СВД. Показано, що методи добового моніторингу ритму серця й артеріального тиску дозволяють оцінити ступінь порушень вегетативної регуляції та диференціювати СВД з вегетативними кризами та без них. Виявлені закономірності ряду показників добового моніторингу артеріального тиску дозволяють прогнозувати розвиток вегетативних кризів у хворих на СВД. Аргументовано, що акупунктурна діагностика за методом Накатані є інформативним критерієм визначення функціонального стану акупунктурних меридіанів у хворих на СВД. Доведено, що використання комплексного лікування для корекції вегетативного балансу та СВД не тільки істотно підвищує його ефективність, а й зменшує застосування медикаментозних засобів на 50 - 60 %.

  Скачати повний текст