Досліджено проблему вдосконалення діагностування та хірургічного лікування аденоми гіпофіза з інсультоподібним перебігом на підставі результатів хірургічного лікування 92-х таких хворих, які знаходились на лікуванні в ДУ "Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П.Ромоданова АМН України" з 1996 р. до 2006 р. і були оперовані. Проаналізовано 99 історій хвороб, з яких 45 - жінок, 47 - чоловіків. Їх середній вік становив 43,7 років. Запропоновано термін "аденома гіпофіза з інсультоподібним перебігом". Обгрунтовано критерії виділення окремої клінічної групи таких випадків аденом гіпофіза. Виявлено, що проблеми неадекватної діагностики цієї патології в Україні призводять до несвоєчасного хірургічного лікування та незадовільності його результатів. Розглянуто відмінності перебігу захворювання, неврологічної симптоматики, ендокринних проявів, інструментальної, лабораторної та диференціальної діагностики аденом гіпофіза з інсультоподібним перебігом. Вивчено особливості оперативних втручань, інтраопераційних змін, гістоструктури таких аденом. Показано важливість оцінювання та корекції гіпопітуітаризму. Обгрунтовано неохідність оперативних втручань у ранні строки від початку захворювння танссфеноїдальним доступом. З використанням результатів дослідження визначено шляхи покращання діагностування та хірургічного лікування аденом гіпофіза в Україні.

  Скачати повний текст

Уперше досліджено локалізацію та поширення внутрішньомозкової гематоми та внутрішньошлуночкового крововиливу залежно від локалізації артеріальних аневризм (АА), зокрема, від напрямку її дна. Проаналізовано основні чинники, які зумовлюють захворювання (мас-ефект гематоми, вазоспазм, ступінь поширення крові у шлуночках мозку) та методи їх корекції. Вивчено прогностичну роль факторів, що впливають на результати лікування хворих з розривом АА переднього півкільця артеріального кола мозку. Запропоновано формулу, яка дозволяє з високою точністю (89 %) передбачити результати лікування. Вперше вивчено ефективність фібринолізу у хворих з масивним субарахноїдальним крововиливом і гемотампонадою шлуночків у разі розривів АА переднього півкільця артеріального кола головного мозку, відзначено високу ефективність його використання в комплексному лікуванні розривів АА.

  Скачати повний текст

Вивчено структуру та основні етіопатогенетичні чинники гіпертензивних внутрішньошлуночкових крововиливів (ВШК) в осіб молодого та середнього віку. На підставі результатів співставлення клінічних та інструментальних даних визначено особливості клінічного перебігу ВШК, обумовлених артеріальною гіпертензією в осіб зазначеного віку та уточнено принципи діагностичної тактики. Вивчено інформативність сучасних методів діагностики та розроблено діагностичні критерії та алгоритми обстеження даних хворих в динаміці перебігу захворювання. Визначено типові клінічні симптомокомплекси, проаналізовано їх залежність від локалізації та масивності крововиливу в шлуночки мозку. Розроблено принципи лікувальної тактики та визначено прогностичні критерії залежно від клінічного перебігу гіпертензивних ВШК в осіб молодого та середнього віку.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено проблему діагностування та хірургічного лікування хворих на торсійну дистонію (ТД) і змішані форми гіперкінезів (ЗФГ). Наведено дані спостереження та лікування 108-ми таких хворих, проведених протягом 1991 - 2006 рр. Стереотоксичні втручання виконано 55-ти (50,93 %) чоловікам і 53-ьом (49,07 %) жінкам. З локальною формою ТД проліковано 42 (56,76 %), з генералізованою - 32 (43,24 %) пацієнтів. Проведено 149 стереотоксичних операцій і 34 втручання на периферичних нервах і м'язах. У 63-х (58,33 %) хворих нейрохірургічне лікування завершилося проведенням однієї операції, 45 (41,67 %) хворих потребували повторного оперативного втручання. Всього було виконано 149 стереотаксичних втручань, з них: 123 (82,55 %) - деструктивних (кріодеструкцію) і 22 (14,76 %) - недеструктивних (електропалідостимуляцію). На підставі аналізу результатів лікування хворих з екстрапірамідними розладами у найближчому післяопераційному періоді покращання виявлено у 78,71 % (ТД - 85,13 %, ЗФГ - 64,71 %) випадків, у віддаленому періоді (до одного року) - у 74,53 % (ТД - 80,56 %, ЗФГ - 61,76 %). Зменшення частки позитивних результатів через два роки до 56,95 % (ТД - 62,74 %, ЗФГ - 42,86 %) свідчить про прогресування захворювання та необхідність виконання повторних оперативних втручань. Використання методу довгострокової електропалідостимуляції у хворих з екстапірамідними розладами дозволило збільшити частку позитивних результатів лікування до 88,89 % (ТД - 90 %, ЗФГ - 87,5 %). Це свідчить про високу ефективність методу стереотаксичної електростимуляції підкіркових структур і хорошу переносимість її хворими. Інтраопераційний комп'ютернотомографічний і електросубкортикографічний моніторинг дозволив уникнути можливість ускладнень.

  Скачати повний текст

Досліджено питання хірургічного лікування хронічних субдуральних гематом. Запропоновано нові методи малоінвазивних оперативних втручань, базуючись на використанні сучасної ендоскопічної асистуючої техніки. Обгрунтовано теоретично та підтверджено практично високу ефективність розроблених біпортального та мультипортального методів з використанням ендоскопічної асистуючої техніки. Встановлено, що застосування ендоскопічної асистуючої техніки у разі видалення субдуральних гематом, сприяє повному видаленню згустків, у тому числі фіксованих до капсули, зміні багатокамерних гематом на однокамерні з руйнацією інтракапсулярних спайок, виконанню перфорацій капсули гематоми. Завдяки використанню розроблених методів спостерігається більш сприятливий післяопераційний перебіг (частіше та швидше відзначається перехід хворих з фаз декомпенсації у фази клінічної субкомпенсації та компенсації), ніж за умов класичних радикальних методів і видаленні гематом через фрезові отвори.

  Скачати повний текст

Визначено особливості основних симптомокомплексів аденом гіпофіза у хворих похилого віку. З'ясовано основні структурні та топографо-анатомічні особливості цих пухлин. Уточнено оптимальний комплекс нейрохірургічних обстежень для формування хірургічного діагнозу. Вироблено рекомендації з периопераційного ведення хворих. Доведено і патофізіологічно обгрунтовано ефективність і доцільність застосування транссфеноїдальних втручань для видалення аденом гіпофіза у хворих похилого віку як при первинно діагностованих новоутвореннях, так і при операціях з приводу продовженого росту пухлин.

  Скачати повний текст

На підставі результатів досліджень вивчено перебіг атипових і анапластичних менінгіом головного мозку, клінічні симпатокомплекси, які виникають у таких хворих, залежно від їх локалізації. Розглянуто сучасні методи нейровізуалізації, їх діагностичну цінність. Виявлено окремі рентгенологічні ознаки, характерні для атипових і анапластичних менінгіом головного мозку. Розроблено показання та протипоказання до хірургічного лікування хворих з цією патологією. Вивчено ефективність застосування різних нейрохірургічних доступів, методи та тактики проведення оперативних втручань за атипових і анапластичних менінгіом головного мозку різної локалізації. Виявлено гістологічні й електронно-мікроскопічні особливості, характерні для досліджених новоутворень головного мозку.

  Скачати повний текст

У результаті проведеного дослідження здійснено оцінку адекватності імунофармакологічного тесту з антихолінестеразними препаратами в діагностиці міастенії. Надано оцінку адекватності променевих методів діагностики в визначенні патологічних змін вилочкової залози (ВЗ) в разі генералізованої міастенії (ГМ) на доопераційному етапі. Вивчено порушення клітинного та гуморального імунітету в хворих на ГМ з різними морфологічними змінами в ВЗ. Розроблено алгоритм діагностичного пошуку в даних хворих. Запропоновано та обгрунтовано тактику проведення оперативного лікування з різною патологією ВЗ. Проаналізовано виникнення та лікування ранніх післяопераційних ускладнень у пацієнтів із ГМ. Удосконалено проведення диференціальної діагностики міастенічного та холінергічного кризів у ранньому післяопераційному періоді на підставі імунофармакологічного тесту з антихолінестеразними препаратами. Проведено патоморфологічне дослідження ВЗ на стереоморфометричному, гістологічному та ультраструктурному рівнях. Підтверджено гетерогенність патологічних змін у тімусі хворих, що незалежить від тривалості клінічного протікання захворювання та проведеної терапії. Виявлено залежність ранніх і віддалених результатів оперативного лікування від патоморфологічних змін ВЗ.

  Скачати повний текст

Вперше розроблено метод лікування хворих з продовженим ростом гліом супратенторіальної локалізації. Визначено діагностичну інформативність комп'ютерної томографії (КТ), магнітно-резонансної томографії, однотонної емісійної КТ за продовженого росту гліальних пухлин. Запропоновано топографічні варіанти продовженого росту гліальної пухлини півкуль великого мозку (ГППВМ), що дозволяє оптимізувати тактику оперативного втручання, прогнозувати його результати. Виявлено чинники, які прогностично визначають доцільність і можливість проведення реоперацій за продовженого росту гліом. Доведено, що проведення реоперацій за продовженого росту ГППВМ дозволяє покращити якість життя не менше, ніж 60 % хворих.

  Скачати повний текст

З урахуванням клінічного матеріалу визначено клініко-параклінічні особливості атеросклеротичних уражень екстракраніальних сегментів сонних артерій з метою здійснення вибору тактики лікування. На підставі даних клініко-неврологічного, допплерографічного, ангіографічного досліджень проведено комплексну оцінку мозкового кровообігу, виявлено діагностичні критерії для визначення резерву коллатерального кровообігу. Уперше з використанням сучасних неінвазивних методів проведено зіставлення результатів клініко-ультразвукових і морфологічних методів дослідження у хворих з атеросклеротичними ураженнями сонних артерій. Виявлено роль морфологічних особливостей атеросклеротичних бляшок у розвитку клінічних проявів судинно-мозкової недостатності. Установлено, що клінічні прояви ішемії мозку у хворих з атеросклеротичним стенозом сонних артерій не мають визначеної залежності від збільшення ступеня та поширеності стенозу, а корелюють з ехоморфоструктурою атеросклеротичної бляшки. Визначено хірургічну тактику контролювання стану хворих зі стенозами сонних артерій та вивчено віддалені результати хірургічного лікування залежно від ехоморфоструктури атеросклеротичної бляшки та клінічних проявів захворювання. Науково обгрунтовано та впроваджено до клінічної практики діагностичний неінвазивний алгоритм обстеження пацієнтів груп ризику для раннього виявлення патології екстракраніальних відділів прецеребральних артерій, що дозволяє підвищити ефективність лікування та профілатиктичних закладів.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемі лікування артеріовенозних мальформацій (АВМ) лобної долі мозку ендоваскулярним методом. З метою підвищення ефективності та радикальності виключення АВМ розроблено нову рідку емболізуючу композицію "Емболін". проведено ендоваскулярну емболізацію у 75 хворих з АВМ лобної долі. Аналіз всіх постемболізаційних ангіограм показав повне виключення АВМ у 32 хворих, субтотальне - у 39, часткове - у 4. Вдосконалення методики ендоваскулярних операцій з використанням "Емболіну" дозволило збільшити радикальність виключення АВМ на 30%, зменшити кількість повторних втручань - на 50%. Ендоваскулярне виключення АВМ лобної долі головного мозку можна вважати альтернативою хірургічному втручанню у випадках глибоко розташованих, широко розповсюджених, а також при АВМ, локалізованих у функційно важливих зонах.

  Скачати повний текст

Проаналізовано результати комплексного дослідження та лікування 174-х пацієнтів, прооперованих з використанням внутрішньосудинного методу в ДУ "Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії АМН України" у період з 2002 до 2008 hр. Розроблено критерії оптимізації обстеження хворих на підставі вивчення клінічного перебігу аневризматичного геморагічного інсульту за умов ангіоспазму. Важливе значення надано клінічним даним (оцінки стану за шкалою WFNS і шкалою Hant-Hess), а також церебральній ангіографії та комп'ютерній томографії. Розроблено показання до ендоваскулярного лікування хворих у різні терміни крововиливу. Вивчено особливості застосування балонів-катетерів та відокремлюваних спіралей для оклюзії аневризм: у гострому періоді крововиливу. Установлено, що ендоваскулярна оклюзія мішкоподібних аневризм може виконуватися за наявності ангіоспазму. Застосування відокремлюваних спіралей є більш ефективним у разі мікроаневризм за наявності аномальної будови судин екстра- та інтракраніальних відділів. Виявлено особливості тактики використання різних методів оклюзіїі залежно від локалізації, розмірів, анатомічної будови аневризм, колатерального кровообігу. Встановлено основні прогностично несприятливі ознаки аневризматичного крововиливу: III і IV типи ангіоспазму, наявність внутрішньочерепного крововиливу у 3 бали за класифікацією Fisher, розміри 1 - 20 мм, складну форму та багатокамерність аневризми. Розроблено алгоритм ангіопластики та фаркоінфузії залежно від типу ангіоспазму. Механічна ангіопластика особливо ефективна у разі ангіоспазму I і II типів. За умов ангіоспазму III і IV типів її обов'язково доповнюють болюсною (селективною та суперселективною) фармакоінфузією. Ангіопластика та болюсна фармакоінфузія проводяться на тлі стандартної 3-H терапії.

  Скачати повний текст

Вивчено ангіоструктуру церебральних мальформацій та мозкової гемодинаміки у випадку великих і гігантських супратенторіальних артеріовенозних мальформацій та створено робочу класифікацію цієї патології залежно від форми клінічного перебігу, розроблено алгоритм дослідження, що містить сучасні методи - комп'ютерну та магніторезонансну ангіографію, селективну дігітальну субтракційну ангіографію. Для хірургічного лікування застосовано різні ендоваскулярні методи. Проаналізовано одержані результати оперативного лікування залежно від їх локалізаційних і ангіоструктурних особливостей, доопераційних неврологічних розладів, ступеня радикальності проведених ендоваскулярних втручань. Показано, що у процесі хірургічного втручання поетапне вимкнення артеріовенозних мальформацій (АВМ) через усі джерела кровопостачання дозволяє поступово адаптувати судинну систему головного мозку до нових умов кровообігу, які виникають після зменшення об'єму мальформації та забезпечують адекватний період шунтуючого кровообігу мозку на фізіологічний (перфузійний). За цих умов не знайдено значних розбіжностей ефективності застосування твердотілих або рідких емболізуючих матеріалів. Зроблено висновок, що проведення тест-оклюзії або суперселективної проби Вада обов'язкове для підбору емболізуючих речовин. Відзначено, що застосування сучасних методів діагностики, технології суперселективних ендоваскулярних втручань дозволяє підвищити радикальність втручання, зменшити летальність та одержати позитивні результати лікування у 94,5 % хворих.

  Скачати повний текст

Визначено особливості клінічного перебігу гострих ішемічних інсультів, спричинених оклюзивно-стенотичними ураженнями сонних артерій. З використанням результатів клініко-інструментальних обстежень розроблено нові та удосконалено існуючі діагностичні критерії ішемічних інсультів, спричинених оклюзивно-стенотичними ураженнями сонних артерій. На підставі визначення характеру гемодинамічних змін в екстра- та інтракраніальних відділах сонних артерій обгрунтовано показання та протипоказання щодо хірургічної корекції артерій. Виявлено найбільшу ефективність оперативного лікування хворих у ранній (гострий) період виникнення ішемічних інсультів, зумовлених оклюзивно-стенотичними ураженнями сонних артерій. Відзначено, що оперативне лікування посилює ефективність медикаментозної терапії та запобігає розвитку повторних гострих порушень мозкового кровоплину. Виявлено, що застосування лише медикаментозної терапії ішемічних порушень мозкового кровообігу за оклюзивно-стенотичних уражень екстракраніальних відділів внутрішньої сонної артерії недостатньо ефективне. Встановлено, що своєчасно проведене хірургічне лікування ішемічних інсультів (до виникнення незворотних ішемічних змін у мозковій тканині) дозволяє найбільш адекватно відновити мозковий кровоплин і неврологічні порушення та є чинником надійної профілактики рецидивів гострої та прогресування хронічної недостатності мозкового кровоплину.

  Скачати повний текст

Розроблено новий підхід до тактики хірургічного лікування на підставі результатів фундаментальних досліджень механізмів порушення мозкового кровообігу. Запропоновано й обгрунтовано за результатами гемодинамічних досліджень диференційовану хірургічну тактику залежно від ступеня ішемії головного мозку та толерантності до інтрапераційної ішемії, величини церебрального перфузійного резерву. Застосування комплексного підходу до оцінювання стану мозкової гемодинаміки, вибору показань і тактики хірургічного лікування, оригінальних методик реконструктивних операцій дозволило досягти позитивних результатів у 79,4 % хворих.

  Скачати повний текст

Робота присвячена вирішенню на сучасному рівні проблеми гострої черепно-мозкової травми. В 6 великих, типових для України міських і сільських регіонах із загальною чисельністю населення близько 4 мільйонів чоловік в період з 1983 року по 1998 рік досліджені клініко-епідеміологічні особливості і динаміка черепно-мозкової травми. Встановлено, що на протязі останніх 10-15 років частота гострої черепно-мозкової травми збільшилася майже в 2 рази і складає, в середньому, 4,0-4,2%, зросла її тяжкість. В сільській місцевості показники летальності при тяжкій черепно-мозковій травмі подекуди досягли 71,9%. Здійснено новий підхід до широкомасштабного вирішення проблеми шляхом розробки і впровадження стандартів діагностично-лікувального процесу та комп'ютерних експертних технологій. Ефективність розробок підтверджена суттєво позитивною динамікою узагальнених показників лікування.

  Скачати повний текст

За результатами експериментів встановлено, що накладення сонно-яремного анастомозу призводить до формування системи артеріовенозного скиду, що включає судинну систему артеріовенозного свища та систему периферичного артеріовенозного скиду та супроводжується порушенням системного, периферичного та мозкового кровообігу. Встановлено, що компенсаційно-адаптаційні механізми, розвиток яких пов'язаний з морфофункціональною перебудовою судинного русла та колатеральним кровообігом у головному мозку, можуть тривалий час підтримувати ауторегуляцію мозкової гемодинаміки. Визначено, що експансивний характер розвитку системи артеріовенозного скиду призводить до виснаження компенсаційно-адаптаційних механізмів і декомпенсації системного та мозкового кровообігу.

  Скачати повний текст

Розроблено лікувально-реабілітаційні програми для хворих, оперованих на екстракраніальних відділах брахіоцефальних порушень з урахуванням змін клініко-параклінічних показників. Запропоновано систему етапної реабілітації цих категорій хворих. Вивчено структуру чинників, що сприяють формуванню оклюзійно-стенозуючих уражень екстракраніальних відділів брахіоцефальних артерій шляхом дослідження морфологічних змін стінок видалених сегментів артерій. Розроблено комплекси довгострокової етапної медикаментозної реабілітації на підставі оцінки тяжкості стану хворих з урахуванням ступеня цереброваскулярної недостатності, характеру перебігу основного захворювання, супутньої патології, післяопераційних невроологічних ускладнень і даних морфологічних досліджень. Науково обгрунтовано доцільність їх призначення.

  Скачати повний текст

Розроблено оптимальну послідовність діагностичних і лікувальних заходів, що дозволяє диференційовано визначати показання до лікування хворих з внутрішньошлунковими геморагіями. Встановлено, що результати лікування хворих є найкращими за використання ендолюмбального екстракорпорального ліквородренування та за поєднання різних методик ліквородренувальних операцій у комплексі хірургічного лікування.

  Скачати повний текст