Розглянуто проблему лікування хворих на флегмони щелепно-лицьової ділянки (ЩЛД). Вивчено перебіг та загоювання гнійних ран м'яких тканин ЩЛД у трьох клінічних групах хворих, у кожній по 30 пацієнтів: чоловіків та жінок, віком від 18-ти до 60-ти років без супутньої соматичної патології. У всіх групах спостерігалась різна локалізація вогнища запалення, з його поширенням на одну та дві ділянки; ураження однієї анатомічної ділянки спостерігалось у 31,1 % хворих, двох ділянок - у 68,9 %; у 72,2 % виявлено одонтогенні флегмони; у 27,8 % - неодонтогенні флегмони, зокрема, у 14,5 % - остеофлегмони, у 10 % - аденофлегмони, у 3,3 % випадків зустрічались гнілосно-некротичні форми; переважала піднижньощелепна локалізація флегмон (у 53,8 % випадків). Розкрито особливе значення у патогенезі даного захворювання процесу зниження реактивності організму та порушення регуляції імунної відповіді у разі гнійної інфекції. Запропоновано новий патогенетично обгрунтований спосіб лікування флегмону ЩЛД з використанням препарату лімфоміозот H. Встановлено, що в результаті застосування даного способу лікування флегмон ЩЛД спостерігається швидше очищення рани від гнійного ексудату і загоєння вторинним натягненням, з менш вираженими проявами інтоксикації, скороченням післяопераційного періоду, який перебігав без ускладнень; підвищувалась активність показників клітинної і гуморальної ланок імунітету. За результатами проведених досліджень у разі флегмонів ЩЛД, для підвищення резистентності організму та скорочення термінів лікування показано застосування лімфоміозоту H безпосередньо перед хірургічним втручанням та після нього, до зникнення клінічних проявів захворювання.

  Скачати повний текст

Вирішено завдання сучасної стоматології - визначення впливу оклюзійних порушень, зумовлених дефектами зубних рядів і зниженням міжальвеолярної висоти на внутрішні розлади скронево-нижньощелепних суглобів (СНЩС), особливостей їх діагностування за допомогою магнітно-резонансної томографії (МРТ). На підставі клінічного обстеження, магнітно-резонансної та комп'ютерної томографії скронево-нижньощелепних суглобів 69-ти хворих (проаналізовано стан 138-ми СНЩС) з внутрішніми розладами та розподілу обстежених за групами згідно з класифікацією дефектів зубних рядів за Eicher виявлено, що на виникнення однобічних і простих зміщень суглобового диску впливають пошкодження коронок зубів і невеликі дефекти. Виникнення важчих видів зміщень суглобового диску зумовлюють протяжні асиметричні дефекти зубних рядів і двобічна втрата зон підпор, особливо задніх. Запропонованний оптимальний протокол МРТ-обстеження СНЩС у сагнітальній і фронтальній площинах, виявлено бічні та досерединні зміщення суглобового диску, що впливає на центральне положення головок нижньої щелепи у звичній оклюзії. Запропоновано здійснювати МРТ-контроль у разі встановлення лікувального положення нижньої щелепи. Створено тривимірну математичну модель нижньої щелепи та виявлено з її допомогою біомеханічні закономірності розподілу силових реакцій у суглобах залежно від місця прикладання жувального навантаження та варіантів оклюзії.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему підвищення рівня діагностики й ефективності лікування пацієнтів, що страждають на больовий синдром дисфункції (БСД) скронево-нижньощелепного суглобу (СНЩС). Виявлено велику поширеність БСД СНЩС (63 % обстежених) серед пацієнтів з головними болями, болями, клацанням та хрустом в області СНЩС. Запропоновано методи ранньої діагностики БСД СНЩС, зокрема, активної термографії обличчя з нітрогліцериновим тестом, імпедансометрії жувальних м'язів з дозованим симетричним електростимуляційним навантаженням, визначення величини кута суглобового шляху під час вертикальних рухів нижньої щелепи. Створено експертну систему для проведення диференційної діагностики між БСД, травматичним артритом (гострим і хронічним), артрозом СНЩС. Розроблено "Схему-стандарт", як алгоритм діагностики та лікування пацієнтів з БСД СНЩС, а також комплекс заходів щодо реабілітації жувальних м'язів з використанням фізіологічного явища реципрокності.

  Скачати повний текст

Досліджено властивості напівпроникної мембрани (діалізатора), встановлено її здатність до проникливості для лікарських засобів. Розроблено нову лікарську композицію, до складу якої входять декасан, полісорб МП, мепівастезин і встановлено здатність до діалізу цих лікарських засобів. В експерименті на 100-та щурах вивчено ефективність дії ранового діалізу, що підтверджено результатами клінічних, біологічних, біохімічних і гістологічних методів дослідження. В клініці на 95-ти хворих показано ефективність застосування запропонованої лікарської композиції в комплексному лікуванні одонтогенних абсцесів і флегмон щелепно-лицьової ділянки, що підтверджується більш швидким зникненням гнійного ексудату, появою грануляційної тканини та загоєнням рани на 2 - 3-тю добу.

  Скачати повний текст

Встановлено, що за очікування оперативного втручання у досліджених хворих є певна напруженість стрес-реалізуючої системи, яка обумовлена психо-емоціональними факторами та больовим синдромом і проявляється підвищенням артеріального тиску, загального периферичного судинного опору та рівнів кортизолу та глюкози. Зазначено, що у хворих похилого та старечого віку з гіпертонічною хворобою під час оперативних втручань на щелепно-лицьовій зоні слід віддавати перевагу такому загальному анестетику, як пропофол.

  Скачати повний текст

Виготовлено новий композитний остеопластичний матеріал "Остеопор" на основі ліофілізованої плацентної тканини та вітчизняної остеотропної біфазної кераміки "Кергап Т". На підставі даних дослідження особливостей формування кісткового регенерату та побудови нової органотипової кістки за умов заповнення дірчастих кісткових дефектів нижньої щелепи щурів запропонованим матеріалом наведено експериментальне обгрунтування та здійснено нове клінічне розв'язання науково-практичного завдання з заміщення післяопераційних кісткових порожнин щелеп матеріалом "Остеопор", що є профілактикою розвитку ускладнень запального та атрофічного характеру, способом підвищення ефективності лікування та зменшення термінів ортопедичної реабілітації хворих після видалення білякореневих кіст і зубів.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання покращання діагностики та лікування гострого остеомієліту нижньої щелепи. Розроблено доступну систему методів діагностики гострого одонтогенного остеомієліту. Вперше виявлено, що ступінь порушення регіонарної гемодинаміки щелеп визначається інтенсивністю запальної реакції та глибиною патологічних змін кісткової тканини, зумовлених гострим одонтогенним остеомієлітом (ГОО). Доведено взаємозв'язок між інтенсивністю запальної реакції на місці внутрішньошкірного введення бактеріального антигена, показників імунограми, ступенем асиметрії гемодинамічних показників і особливостями клінічного перебігу ГОО. Удосконалено методику динамічного спостереження за нормалізацією регіонарної гемодинаміки в процесі лікування.

  Скачати повний текст

Досліджено міцнісні, морфологічні, функціональні характеристики нижньої щелепи, скронево-нижньощелепового суглоба, кісткових трансплантатів донорських ділянок скелета людини (тім'яна, скронева кістки, ключиці: груднинний відділ і діафіз, VII ребро; гребні крила клубової кістки, метатарзальні кістки). Розглянуто фактори оцінювання трансплантатів з метою обгрунтування їх застосування у лікуванні хворих з адамантиномами, дефектами, деформаціями нижньої щелепи, анкілозами та деформівними остеоартрозами скронево-нижньощелепового суглоба (СНЩС). Наведено результати лікування. Запропоновано біохімічно та морфометрично обгрунтовані варіанти вибору індивідуально необхідних трансплантатів для реконструкції нижньої щелепи та СНЩС. Визначено ефективність диференційованого підходу щодо вибору автотрансплантатів для лікування хворих з адаматиномами, дефектами, деформаціями нижньої щелепи, анкілозами й деформівними остеоартрозами, деформаціями нижньої щелепи, анкілозами й деформівними остеоартрозами СНЩС, що сприяє покращанню результатів лікування.

  Скачати повний текст

Обстежено 109 хворих з гострими одонтогенними гнійно-запальними захворюваннями м'яких тканин щелепно-лицевої ділянки та шиї. Виявлено, що у хворих з одонтогенними абсцесами цих тканин є тимчасовий імунодефіцит, який виявляється не тільки за умов госпіталізації та на всіх етапах проведеної загальноприйнятої комплексної медикаментозної терапії, а також зберігається у реконвалесцентному періоді протягом 1,5 - 2-х місяців після випискти хворих зі стаціонару. У 70,8 % виписаних зі стаціонару пацієнтів з одонтогенними абсцесами у реабілітаційному періоді можна виділити період неповного видужання, під час якого спостережено астенічний синдром, а також зареєстровано високу частоту різних загальних захворювань. Повне клінічне видужання у всіх хворих з гострими обмеженими одонтогенними гнійно-запальними захворюваннями відбувається не раніше, ніж через 1,5 - 3 місяці після завершення комплексного традиційного лікування. Тимчасовий імунодефіцит у хворих з гострими обмеженими одонтогенними гнійно-запальними процесами м'яких тканин обличчя та шиї на натуральній основі "Трофосан-4". Для медиментозного лікування одонтогенних абсцесів запропоновано комплекс сучасних вітчизняних лікувальних препаратів, застосування якого дозволяє скоротити строки перебування хворих у стаціонарі та знизити кількість ускладнень.

  Скачати повний текст

Встановлено ефективність комплексної терапії хворих з хронічним артрозом скронево-нижньощелепного суглоба з включенням куріозину. На підставі обстеження 122-х хворих на хронічний артроз обгрунтовано доцільність лабораторного дослідження показників суглобової рідини. Встановлено наявність змін кісткової тканини у хворих на хронічні артрози скронево-нижньощелепного суглоба та їх негативний вплив на перебіг хвороби. Виявлено депресію Т-системи імунітету та зниження неспецифічної резистентності організму. З'ясовано, що лікування хронічних артрозів скронево-нижньощелепних суглобів внутрішньосуглобовим введенням куріозину та застосуванням препарату "Фосамакс" за дефіциту мінеральної щільності кісткової тканини призводить до зниження прогресування деструкції суглобових поверхонь, сприяє нормалізації функції суглоба та підвищує мінеральну щільність кісткової тканини.

  Скачати повний текст

Запропоновано комплекс, який дозволяє проводити ефективний контроль за перебігом запального процесу, та очищенням гнійної рани. Розроблено камеру, з використанням якої можна визначити оптимальні концентрації препаратів для місцевого застосування. Наведено методику лікування одонтогенних флегмон щелепно-лицьової ділянки з застосування іммобілізованих на поліметилсилоксані антибіотиків, яка підвищує ефективність місцевої терапії.

  Скачати повний текст

Здійснено експериментальне дослідження 85-ти безпородних щурів та встановлено, що під дією оксациліну відбувається пригнічення їх імунітету, що проявляється у зниженні функціональної активності Т-лімфоцитів, порушенні їх диференціації та достовірному зниженні відносної кількості Т-хелперів, В-лімфоцитів, титру комплементу у порівнянні з показниками імунітету інтактних тварин. Виявлено, що пригнічення імунної системи негативно впливає на процеси загоєння гнійної рани. З'ясовано, що за комбінованого лікування амізоном і оксациліном пригнічувальний вплив оксациліну на імунітет нивелюється препаратом "Амізон", який має імуномодулювальні, протизапальні, протимікробні та інтерфероногенні властивості. Показано, що за умов застосування амізону у тварин відбувалась нормалізація показників імунограм, рани достовірно швидше очищувалися від мікробного вмісту та загоювались, нормалізувалась вага тварин у більш короткі терміни, ніж у щурів, лікування яких здійснювалося оксациліном. Запропоновану схему комплексного лікування амізоном з антибіотиком апробовано у клініці під час лікування гнійно-запальних процесів щелепно-лицьової ділянки у 117-ти хворих. Установлено, що завдяки наведеному методу лікування з одонтогенними та неодонтогенними флегмонами щелепно-лицьової ділянки покращується самопочуття хворого, нормалізуються показники імунограм, усуваються ознаки запального процесу, зокрема, підвищення температури, біль, порушення функції ураженого органу, гіперемія та набряк м'яких тканин у значно короткі терміни, ніж за традиційної терапії. На підставі аналізу клінічних спостережень, даних імунологічних, мікробіологічних, цитологічних, вірусологічних, лабораторних методів дослідження показано, що у хворих, яким у комплексному лікуванні був застосований препарат "Амізон" відбувалося швидше загоєння гнійних ран, ніж у хворих контрольної групи (на 2 - 3 доби).

  Скачати повний текст

Розроблено нову методику оперативного втручання за компресійного апаратурно-хірургічного лікування хворих з макрогнатією нижньої щелепи, що дозволяє скоротити термін післяопераційного періоду та періоду лікування. Вперше запропоновано комплексний підхід щодо визначення величини скорочення тіла нижньої щелепи за допомогої компресії. Уточнено зони остеотомії, що дозволяють мінімізувати травму судинно-нервового пучка. Обгрунтовано показання для видалення зубів залежно від ступеня тяжкості макрогнатії нижньої щелепи. Показано позитивний вплив нового методу лікування на скорочення тіла нижньої щелепи й оптимізацію профілю обличчя і прикусу у хворих з макрогнатією нижньої щелепи. З'ясовано переваги компресійного апаратурно-хірургічного методу та можливість уникнення рецидиву аномалії. Вперше виявлено функціональну перебудову власне жувальних м'язів під час лікування хворих з макрогнатією нижньої щелепи компресійним апаратурно-хірургічним методом. Вперше встановлено взаємозв'язок рентгеноцефалометричних змін лицьового кістяка та функціонального стану власне жувальних м'язів у хворих з макрогнатією нижньої щелепи до та після лікування компресійним апаратурно-хірургічним методом.

  Скачати повний текст

Вивчено вікові особливості формування піднебінного шва та можливості впливу на його розвиток в аспекті лікування трансверзальних аномалій. Розроблено нові більш ефективні критерії визначення ступеня звуження верхньої щелепи для комплексного оцінювання тяжкості зубощелепної деформації. Обгрунтовано показання для використання цефалометричних знімків у прямій і боковій проекціях як методу діагностики та контролю дії апаратів для розширення серединно-піднебінного шва на структури верхньої щелепи, а також впливу останніх на положення нижньої щелепи. Вдосконалено спосіб лікування звуження верхньої щелепи запропонованою конструкцією апарату для її розширення, що дозволяє досягти скорочення термінів лікування та зменшення кількості рецидивів. Розроблено методику активації розширювального гвинта, що дозволяє підвищити ефективність лікування звуження верхньої щелепи та досягти скорочення терміну лікування у різних вікових групах і зменшити частоту ускладнень.

  Скачати повний текст

Розроблено метод кількісної оцінки місцевих симптомів запалення та відновлення тканин, що дає змогу надати оцінку ступеню вираженості кожного симптому та симптомокомплексу в цілому до та після лікування захворювання та підвищити рівень об'єктивності оцінки кінцевого результату. Встановлено залежність між інтенсивністю процесів перекисного окиснення ліпідів у плазмі крові, мембранах еритроцитів та функціональною (антиоксидантною) активністю сироваткового альбуміну в хворих з обмеженими та розлитими гострими гнійно-запальними захворюваннями (ГГЗЗ) м'яких тканин щелепно-лицевої ділянки, що має важливе значення для прогнозування перебігу захворювання та контролю за ефективністю проведеного лікування. Розроблено, патогенетично обгрунтовано та клінічно апробовано спосіб комплексного лікування ГГЗЗ м'яких тканин у щелепно-лицевій ділянці (ЩЛД) з використанням препаратів "Гентаксан" і "Траумель-С". Доведено переваги та доцільність використання цих препаратів як складових частин комплексного лікування ГГЗЗ м'яких тканин у ЩЛД у порівнянні з традиційним способом лікування.

  Скачати повний текст

Досліджено мікробну сенсибілізацію організму у разі радикулярних кіст щелеп і затримки прорізування зубів (дистопії, ретенції), а також використання остеотропних препаратів "кергап" і "остеогель" для прискорення регенерації кісткових порожнинних дефектів щелеп. Встановлено, що проведення гіпосенсибілізувальної терапії з використанням відомих препаратів ("Димедролу", "Діазоліну", "Супрастіну") не призводить до нормалізації рівня мікробної сенсибілізації в хворих з радикулярними кістами, ретенцією та дистопією зубів. Використання вітчизняних антигістамінних препаратів пролонгованої дії ("Лоратадин-КМП" і "Кетотифен-В") дозволило за тиждень нормалізувати рівень мікробної сенсибілізації у всіх обстежених.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Доведено, що за гострих запальних процесів щелепно-лицевої ділянки (ГЗП ЩЛД) розвиваються тромбгеморагічні ускладнення, які супроводжуються вираженими змінами морфо-функціонального стану тромбоцитів: їх дегрануляцією та агрегацією. Визначено дезагрегаційний вплив препарату "Теком" на тромбоцити за умов розвитку ГЗП ЩЛД. Зазначено, що середня доза препарату (0,1 мл) запобігає дегрануляції, збільшує час агрегації та скорочує час початку дезагрегації тромбоцитів. Встановлено, що комплексне лікування ГЗП ЩЛД з включенням "Текому", скорочує час відновлення морфо-функціональних властивостей тромбоцитів та їх мембранних комплексів у більшій мірі, ніж стандартна схема лікування. Це дозволяє знизити частоту тромбгеморагічних ускладнень і скоротити середні терміни перебування пацієнтів у стаціонарі на 1,5 доби.

  Скачати повний текст

Вперше визначено мінімальні та максимальні середні значення товщини шкіри на різних топографоанатомічних ділянках. Визначено ступінь деформації м'яких тканин різних топографоанатомічних ділянок голови залежно від її форми, віку, статі та часу деформації. Надано гістотопографічну характеристику змінам, які відбуваються на різних етапах деформації шкірно-жирових ділянок голови. З'ясовано критичні точки у різних топографоанатомічних ділянках голови. Вперше виділено зони ковзання, фіксації та проміжні зони між зонами ковзання та фіксації. Розроблено математичну модель деформації м'яких тканин різних ділянок голови на етапах розтягнення та релаксації шкіри. Встановлено типи ковзання й оптимальну глибину відшарування шкірно-жирових ділянок залежно від їх підйому та мобілізації на різних топографоанатомічних ділянках. Розроблено алгоритм планування та виконання пластики місцевими тканинами щодо підйому та мобілізації шкірно-жирових ділянок голови.

  Скачати повний текст

Вивчено ефективність використання двошарового неперервного внутрішньошкірного косметичного шва з метою підвищення якісних характеристик післяопераційних рубців, що формуються в щелепно-лицевій ділянці. Проведено порівняльну оцінку результатів застосування одно- та двошарового варіантів косметичних швів з використанням клінічних, функціональних, імунологічних і цитохімічних методів дослідження. Установлено, що на тлі використання двошарового неперервного внутрішньошкірного шва розвиваються менш виражені клінічні прояви місцевих запальних реакцій, у більш ранні терміни завершується епітелізація поверхні рани, підвищуються якісні характеристики післяопераційного рубця. Виявлено відмінності у динаміці змін показників локальної термометрії, частоті реєстрації зон гіпертермії та темпах відновлення значень електропотенціалів шкіри, протеолітичної активності нейтрофілів крові, а також нормалізації показників лактат- і сукцинатдегідрогенази.

  Скачати повний текст