Виявлено клінічні особливості аденовірусних кон'юнктивітів (АК) у різних осіб. Відзначено, що інфільтрати рогівки у разі аденофарингокон'юктивальної лихоманки (АФКЛ) спостерігаються у 6,8 рази рідше, токсико-алергійні реакції - у 5,1 раз, затяжний перебіг хвороби - у 5,9 разів, мікст-бактеріальний кон'юктивіт - у 3,5 разів рідше, ніж у разі епідемічного керато-кон'юктивіту (ЕКК). Відзначено, що збереження помутнінь рогівки через 3 місяції у хворих на ЕКК спостерігається у 17,3 рази частіше, ніж у випадку АФКЛ. Установлено особливості імунологічних розладів за різних форм аденовірусних кон'юктивітів у хворих - розвиток вторинної імунологічної недостатності за відносним супресорним варіантом, активація аутоімунних та імунокомплексних реакцій, зниження факторів місцевого імунітету ока, зменшення концентрації інтерферону сироватки крові. Найбільш виражені порушення місцевого імунітету та більша активність аутоімунних реакцій до рогівкового антигену спостережено у хворих на ЕКК, що довгостроково не змінювалися. Патогенетично обгрунтовано використання противірусного препарату "Амізон" та імунокоректору "Вілозен" у комплексній терапії хворих на аденовірусні кон'юктивіти. З'ясовано, що підвищення ефективності лікування хворих на аденовірусні кон'юктивіти відбувається завдяки покращанню системного та місцевого імунітету, зниженню вираженості аутоімунних рекацій до антигену рогівки, зменшенню рівня циркулюючих імунних комплексів сироватки крові та сльози, збільшенню концентрації сироваткового інтерферону.

  Скачати повний текст

Розроблено математичну модель блоку управління та прийняття рішень експертної системи аналізу стану мікроциркуляції кон'юнктиви ока на основі методів нечіткої логіки, використання якої дає можливість проведення комплексного діагностування зорового аналізатора та підвищення інформативності роботи на 44 %. Використання математичного апарату нечіткої логіки може бути важливим у випадках необхідності взаємозв'язку патологічних станів, які мають різні клінічні характеристики. Удосконалено методи Q-перетворення, фільтрації та ортогональних перетворень, сформовано еталони офтальмологічних захворювань на основі W-спектра просторової зв'язності.

  Скачати повний текст

Містяться результати комплексного дослідження системного і місцевого (тканина кон'юнктиви) гемостазу, взаємозв'язку систем гемостазу та імунітету, функціональної активності імунокомпетентних клітин і факторів неспецифічного захисту у хворих на гострі і хронічні кон'юнктивіти. Встановлена перевага процесів гемокоагуляції в тканинах кон'юнктиви над фібринолізом, що має важливе значення в патогенезі хронічних кон'юнктивітів. Досліджено вплив мірамістину на процеси фібринолізу в тканинах кон'юнктиви і приведено патогенетичне обгрунтування ефективності його застосування при лікуванні хворих на хронічні кон'юнктивіти. Розроблений спосіб лікування у вигляді поєднаних інстиляцій мірамістину і софрадексу поліпшує якість лікування хворих на хронічні кон'юнктивіти: скорочує строки лікування, зменшує число щорічних рецидивів, збільшує період клінічної ремісії, дозволяє досягти клінічного одужання у 33,9% хворих, що підтверджує його клінічну ефективність.

  Скачати повний текст

Здійснено електронномікроскопічне, ультрацитохімічне та морфометричне дослідження особливостей старіння мікроциркуляторного русла (МЦР) бульбарної кон'юктиви (БК) людей семи вікових груп (20 - 89-ти років) і у хворих на цукровий діабет (ЦД) I та II типу відповідного віку, а також морських свинок (6-ти та 30-ти місяців. За результатами дослідження показано, що у МЦР БК під час старіння розвиваються деструктивні, а також адаптаційні процеси, що забезпечує підтримку функцій капілярів. З'ясовано, що спрямованість змін однакова в усіх обстежених групах, однак є відмінності у характері, темпі й інтенсивності розвитку цих змін. У разі ЦД дистрофічні та деструктивні процеси відбуваються у молодому віці, вони більш демонстративні та часто є незворотніми. Установлено особливості структурних змін у МЦР БК за різних типів ЦД, а саме: більш виражені зміни відбуваються у разі I типу ЦД - дистрофічні та деструктивні зміни ендотеліальних клітин (ЕК) і перицитів спостережено в осіб віком 20-ти років, а за II типу ЦД вони розвиваються після 40-ка років. Виявлено, що кінцевими змінами за умов ЦД є злущування ЕК та оголення базальних мембран, що не відбувається за фізіологічного старіння. У разі ЦД I типу спостережено виражене зменшення інтенсивності цитохімічної реакції на лужну фосфатазу.

  Скачати повний текст