Проведено експериментальні дослідження та визначено оптимальні параметри ексимерлазерної керактомії (установку апарата на абляцію до 30 мкм рогівкової тканини). Вивчено особливості регенерації обпеченої рогівки з тривкою виразкою після проведення ексимерлазерної кератектомії. Виявлено активацію базальних клітин переднього епітелію, що має прояв у збільшенні мітотичного індексу цих клітин, у стромі рогівки збільшується кількість макрофагів з включенням у цитоплазмі елементів розпаду структур сполучної тканини, відбувається активація фібробластів, яка має прояв у збільшенні кількості фібробластів з рясною цитоплазмою, насиченою рибосомами, полісомами й елементами зернистої ендоплазматичної сітки. У ході спостережень за клінічним перебігом експериментальних тривких виразок рогівок у кролів без і після використання ексимерлазерної кератектомії та у разі її застосування у хворих з опіковими тривкими виразками виявлено, що ексимерлазерна кератектомія з запропонованими параметрами не спричиняла поглиблення існуючих виразок рогівки, сприяла вірогідному прискоренню їх епітелізації (у кролів на 5 діб, у хворих - на 18 діб) і призводила до утворення менш щільних помутнінь рогівки ( у кролів - на 1,9 бали - P = 0,013, у хворих на 1,5 бали - P = 0,000), що дозволило одержати більш високі оптичні результати у хворих (вірогідне підвищення гостроти зору на 0,08 у порівнянні з контролем).

  Скачати повний текст

Виявлено особливості порушень регіонарного (місцевого) ока у хворих на травматичну ерозію рогівки (ТЕР), які мають прояв у зниженні захисних факторів сльози - лізоциму та секреторного імуноглобуліну A (sIgA), підвищенні концентрації циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), активації аутоімунних реакцій до антигену рогівки, дисбалансі цитокінового профілю сльози у вигляді зниження концентрації протизапального цитокіну інтерлейкіну IL-4 та підвищення рівня прозапальних цитокінів IL-1 beta та фактора некрозу пухлин-alpha (ФНП-alpha). Виявлено прямий кореляційний взаємозв'язок між площею ерозії рогівки S і рівнем ЦІК сльози, концентрацією ФНП-alpha і S, S і показником IL-1beta, а також зворотній кореляційний взаємозв'язок між S і рівнем sIgA, S і концентрацією IL-4. Установлено, що застосування ліпофлавону у хворих на ТЕР у традиційній терапії сприяє прискоренню епітелізалізації рогівки, одужанню, ліквідації запальних явищ, зникненню суб'єктивних і об'єктивних ознак запалення у пацієнтів. Виявлено, що застосування ліпофлавону додатково до базисної терапії хворих на ТЕР сприяє підвищенню рівня захисних чинників сльози: лізоциму та sIgA, зниженню титру антитіл до C-Ag, рівня ЦІК, нормалізації цитокінового профілю сльози. Розроблено критерії прогнозування перебігу ТЕР у хворих на підставі вивчення показників місцевого імунітету ока, які дозволяють покращити ефективність лікування пацієнтів та сприяють зниженню частоти ускладнень.

  Скачати повний текст

Проведено клінічні та біохімічні дослідження у 218-ти пацієнтів (263 ока). Встановлено, що розвиток ендотеліально-епітеліальної дистрофії (ЕЕД) рогівки відбувається на фоні порушень гемодинаміки ока та проявляється патологічними кристалограмами сльози, за цього спостерігається посилення процесів переоксидації білків і ліпідів на фоні пригнічення власної антиоксидантної системи. Показано, що аналогічні зміни виявлено у 17,6 % хворих на катаракту ще в доопераційному періоді, що зумовлює більш тяжкий перебіг післяопераційного періоду та більш високу частоту розвитку ЕЕД рогівки (54 % випадків проти 2,67 % на очах пацієнтів, що не мають згаданих порушень). Встановлено, що метод кристалографії можна використовувати як скринінг-тест для прогнозування ризику розвитку ЕЕД рогівки у випадку хірургічного лікування катаракти. Запропоновано медикаментозну корекцію метаболічних порушень у випадку середнього та високого ризику розвитку рогівкових ускладнень сприяє зменшенню частоти формування ЕЕД рогівки в післяопераційному періоді на 73,9 % (p<0,05).

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності лікування хворих на травматичні пошкодження рогової оболонки шляхом обгрунтованого використання поліпептидних препаратів "Даларгін" в їх комплексній терапії. Визначено оптимальні дози поліпептидних препаратів для клінічного застосування. Встановлено, що у тварин з дозованою травмою (поверхневою та глибокою) дані препарати впливають на процеси регенерації завдяки стимуляції ендогенного фібронектину на фоні стабільно високого рівня глікозаміногліканів. Експериментально та клінічно підтверджено пептидний механізм регуляції системи гемостазу та рівня адгезивних молекул сироватки у процесі корекції епітеліально-стромальних порушень рогової оболонки. Розроблено спосіб лікування у вигляді парабульбарних введень даларгіну у дозі 1 000 мкг/мл , який покращує якість лікування хворих на травматичні ушкодження рогівки: скорочує термін лікування на 3 - 5 дні у порівнянні з традиційною терапією, дає змогу досягти клінічного одужання у 91,3 % хворих, що підтверджує його клінічну ефективність.

  Скачати повний текст

Експериментально доведено ефективність застосування 20 % сульфацил-гумінату для лікування травматичних і бактеріальних захворювань рогівки ока, який за фармакологічними властивостями та біорегулювальною дією значно перевищує 20 % сульфацил натрію. На культурі клітин нирок ембріона людини RH (in vitro) встановлено, що 20 % сульфацил-гумінат виявляє протекторну дію, зокрема, знижує токсичність сульфацилу натрію для клітин моношару та вдвічі зменшує кількість патологічних форм мітозів. Доведено, що 20 % сульфацил-гумінат виявляє найбільш виражену антимікробну активність за даними збільшення діаметра зони затримки росту еталонних штамів мікроорганізмів Staphylococcus aureus ATCC 25923 F-49, Pseudomonas aeruginosa ATCC 27853 F-51, Escherichia coli ATCC 25922 у порівнянні з референс-препаратом - 20 % сульфацилом натрію. Встановлено офтальмонешкідливість 20 % сульфацил-гумінату. Проведено моделювання травматичного та бактеріального кератитів у кролів і виявлено виразну протизапальну та регенераторну дію 20 % сульфацил-гумінату, що скорочує термін лікування на 1,5 - 2 доби у порівнянні з референс-препаратом. Доведено, що застосування 20 % сульфацил-гумінату у разі бактеріального кератиту сприяє нормалізації активності ряду ферментів у плазмі крові та рогівці кролів. Виявлено мембранотропну дію даного препарату на лізосоми рогівки.

  Скачати повний текст