Містяться результати комплексного клініко-імунологічного, біохімічного та інструментального обстеження 282 хворих на хронічний тонзиліт. Встановлено, що включення антиоксидантів, ентеросорбентів і імунокоректорів до комплексу консервативного лікування хронічного декомпенсованого тонзиліту (ХДТ) обумовлює більш швидку ліквідацію синдрому інтоксикації та регресію місцевих проявів захворювання, сприяє досягненню повноцінної клінічної ремісії, а також відновленню біохімічних, імунологічних та мікрогемодинамічних показників. На момент виписки з стаціонару у 84,6% хворих на ХДТ, які отримали запропонований комплекс антиоксидантів, ентеросорбентів та імунокоректорів, відмічається нормалізація імунних показників. При проведенні диспансерного спостереження протягом року стійка повноцінна ремісія мала місце у 79,8% хворих на ХДТ основної групи. У 20,2% пацієнтів тривалість нормалізації імунних показників складала 4-6 міс., після чого вимагалось проведення повторного курсу імунокорекції.

  Скачати повний текст

Показано, що наявність хронічного тонзиліту у підлітків з нейроциркуляторною дистонією (НЦД) обтяжує її перебіг, внаслідок чого збільшується кількість скарг на біль у ділянці серця, підвищуються стомлюваність, гіпергідроз, частішою виявляється реєстрація ознак дихальної аритмії з синдромом електричної альтернації, тахікардії. Виявлено порушення швидкої адаптації до фізичних навантажень у пацієнтів підліткового віку залежно від типу НЦД. Установлено, що у разі невеликого дозованого фізичного навантаження у хворих за наявності кардіального й гіпотензивного типів НЦД має місце неадекватно високе наростання частоти серцевих скорочень, а у хворих з гіпертензивним типом - неадекватно високе підвищення систолічного артеріального тиску. Зазначено, що за наступного підвищення потужності фізичного навантажування ці параметри наближаються до показників здорових осіб. Опрацьовано метод лікування з залученням гідролазеротерапії, у разі застосування якого відбувається регрес клінічних проявів НЦД і хронічного тонзиліту, поліпшуються показники біоелектричної активності серця, має місце зниження підвищення частоти серцевих скорочень й артеріального тиску під час кліно-ортостатичної проби й за умови фізичного навантажування покращуються показники внутрішньосерцевої гемодинаміки, а також зберігається ремісія захворювань понад 6 місяців у 68 % обстежених пацієнтів.

  Скачати повний текст

Із лімфоцитів піднебінних мигдаликів хворих на хронічний тонзиліт методами препаративної біохімії виділено діалізабельний фактор (ДФ) ММ 25 кД із широким спектром імуномодулюючих впливів. Останній являє собою суміш поліпептидів із залишковою кількістю низькомолекулярних білків, протеолітичних ферментів та включає антипротеазні активності. ДФ здатен переносити гіперчутливість сповільненої дії до стрептолізину-О, посилювати гуморальну імунну відповідь до вказаного антигену та збільшувати in vitro кількість Т-лімфоцитів, що експресують CD-2 рецептори. Вихідний діалізат здатний активувати механізми протипухлинної резистентності: гальмувати розвиток пухлинного процесу у мишей з прищепленою карциномою Льюїс, активувати природні кілерні клітини хворих на рак гортані, а також викликати лізис клітин пухлинних ліній Hep-2, К-562, але не алогенних лімфоцитів тонзил. Розроблена технологія лабораторного отримання ДФ може служити основою для створення лікувального препарату.

  Скачати повний текст

Доведено здатність стохастичного ультразвукового сигналу активно впливати на вільнорадикальне окиснення та ініціювати видалення епітеліальних клітин піднебінних мигдаликів з порушеним в результаті розвитку патології геномом з одночасним посиленням регенераційних процесів і відновленням субпопуляції нормальних диплоїдних клітин і зроблено висновок про більшу ефективність стохастичної ультразвукової терапії у порівнянні з моночастотною у разі хронічного тонзиліту.

  Скачати повний текст

Встановлено взаємозв'язки між пригніченням неспецифічних захисних реакцій на місцевому рівні та переважною роллю патогенних стафілококів у мікробних асоціаціях у хворих на хронічний катаральний гінгівіт на тлі хронічного тонзіліту, виразність яких відповідає тяжкості клінічних проявів захворювання. Встановлено, що в осіб, які страждають на хронічний тонзіліт, спостерігаються більш глибокі порушення мікробіологічного статусу ясенної борозни за рахунок інфікування стафілококами. Доведено лікувальну ефективність антибактеріальних (хіноксидіну, нітазолу), протизапальних (метацилу, нітазолу), імунокоригувального (Т-активіну) препаратів у комплексному лікуванні хронічного катарального гінгівіту на тлі хронічного тонзіліту. Розроблено комплекс лікувальних заходів для нормалізації біоценозу ясенної борозенки, місцевого імунітету в даній групі хворих з метою підвищення ефективності лікування хронічного катарального гінгівіту та запобігання рецидивам захворювання.

  Скачати повний текст