Означено провідні збудники хронічного рецидивного циститу у жінок. Охарактеризовано мікробіоценози екологічної ніші сечостатевої системи у пацієнтів. Вилучено та всебічно охарактеризовано 456 ізоляторів мікробів, вегетуючих в нижніх відділах сечовивідної системи. Доведено виражену гетерогенність провідних збудників цистіту за критеріями біологічних властивостей та чутливості до протимікробних засобів. Проведено клініко-імунологічні паралелі у жінок, хворих на хронічний рецидивний цистит, в залежності від віку та впровадження перебігу хвороби.

  Скачати повний текст

Експериментальними дослідженнями встановлено, що порушення уретральної уродинаміки призводить до розвитку уретропростатичного рефлюксування сечі, альтерації сечею секреторних відділів передміхурової залози, розвитку абактеріального запалення у 78 % експериментальних тварин та до приєднання інфекційного процесу в передміхуровій залозі у 22 % випадків, а також до розвитку в сечовому міхурі патологічного процесу з типа інтерстиціального циститу. Доведено, що вплив уретропростатичного рефлюксування сечі реалізується шляхом порушення в передміхуровій залозі та в сечовому міхурі кровообігу, активації перекисного окислення ліпідів, накопичення в тканинах цих органів цитотоксичного метаболічного продукту малонового діальдегіду, метаплазії епітеліального покрову сечового міхура, коагуляції в ацинусах передміхурової залози секреторних білкових субстратів із створенням з десквамованого епітелію білково-клітинного конгломерату та порушенням їх дренувальної функції. Клінічними дослідженнями встановлено, що хронічний запальний процес в сечовому міхурі ініціює розвиток в його шийці та в трикутнику Л'єто плоскоклітинної епітеліальної метаплазії у 49,0 % хворих, лейкоплакії у 34,2 % та лейкокератоза у 18, 8 %, а також порушення уродинаміки та кровотоку з розвитоком ішемії та больового синдрому, патологічної симптоматики та зниження ємності сечового міхура. Перебіг хронічного простатиту категорії II і IIIА супроводжується порушенням уродинаміки нижніх сечових шляхів, розвитком уретропростатичного рефлюксування сечі, хронічного тазового болю та патологічної симптоматики, зниженням кровотоку в передміхуровій залозі та в парапростатичній зоні. У разі хронічного простатиту категорії II уретропростатичне рефлюксування сечі виявляється у 15,7 % хворих, хронічного простатиту категорії ІІІА - у 75,5 % і за хронічного простатиту ускладненого розвитком кіст і склерозу передміхурової залози - у 92,3 %.

  Скачати повний текст