Розроблено програму анестезіологічного забезпечення трансуретральних резекцій (ТУР) передміхурової залози (ПЗ), що знижує розвиток ТУР-синдрому, визначено її ефективність. Розглянуто зміни центральної та переферичної гемодинаміки під час ТУРПЗ. Досліджено вплив трансуретральних резекцій передміхурової залози на функціональний стан нирок та систему гемостазу. Доведено, що інтраопераційна інфузія гіпертонічного розчину натрію хлориду знижує небезпеку виникнення ТУР-синдрому. За результатами дослідження доопераційного періоду функціонального стану нирок (за кліренсом натрію) виявлено пацієнтів зі зниженими резервними можливостями волюморегулювальної системи, визначено групу ризику за можливим розвитком ТУР-синдрому. Запропоновано патогенетично обгрунтований спосіб корекції порушень гемодинаміки та водно-електролітного обміну у ході проведення ТУРПЗ.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми підвищення ефективності лікування чоловіків середнього та похилого віку, хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) у поєднанні з доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ), до та після видалення гіперплазованих тканин простати. Встановлено наявність прямого зв'язку між перебігом АГ і виразністю проявів ДГПЗ.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обгрунтовано можливість покращення якості діагностики інфекційних уражень передміхурової залози у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози (ДГПЗ) шляхом виявлення збудників захворювань, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ), у генітальних екскретах та інтраопераційно видаленій тканині передміхурової залози. Досліджено вплив цих мікроорганізмів на перебіг захворювання та виникнення ранніх післяопераційних ускладнень простатектомії. Проаналізовано результати обстеження 101-го пацієнта з ДГПЗ віком від 50-ти до 86-ти років. За допомогою полімеразної ланцюгової реакції зіскрібків із сечівника, секрету передміхурової залози та її інтраопераційно видаленої тканини у 53,5 % хворих виявлено ДНК збудників ЗПСШ. У 92,6 % пацієнтів зафіксовано розбіжність результатів дослідження генітальних секретів і тканини передміхурової залози на збудники ЗПСШ. Встановлено, що хронічний запальний процес у передміхуровій залозі та сечівнику у хворих на ДГПЗ без ознак сечової інфекції більшою мірою обумовлений збудниками уреаплазмозу та трихомоніазу та вірогідно підсилює виразність симптомів нижніх сечовивідних шляхів. Уперше доведено, що інфікованість збудниками ЗПСШ і хронічний запальний процес у передміхуровій залозі та/або січівнику у хворих на ДГПЗ вірогідно підвищують частоту розвитку ранніх післяопераційних ускладнень протатектомії. Науково обгрунтовано необхідність періопераційної ідентифікації цієї групи збудників з метою адекватного планування консервативного лікування та профілактики ускладнень хірургічних втручань у даної категорії пацієнтів.

  Скачати повний текст

Запропоновано методи підвищення ефективності діагностики та лікування хронічного простатиту, зокрема, ускладненого конкрементами передміхурової залози, шляхом комплексної, індивідуалізованої етіотропної, патогенетичної та місцевої терапії з урахуванням поліетіологічних та поліпатогенетичних механізмів розвитку та характеру клінічного перебігу захворювання. На підставі аналізу особистих та статистичних досліджень встановлено значне поширення хронічного простатиту та простатиту, ускладненого конкрементами передміхурової заалози, серед репродуктивного чоловічого населення України. Розроблено діагностичний алгоритм хронічних та ускладнених простатитів. Запропоновано оригінальний комплекс терапевтичних заходів щодо лікування хронічного простатиту, який сприяє роз'єднанню ланок хибного ланцюга патогенезу захворювання, дозволяє досягти повної санації передміхурової залози, сприяє відновленню її нормального функціонування, а у разі хронічного простатиту, ускладненого конкрементами, запобігає необхідності хірургічного втручання.

  Скачати повний текст

Виявлено фармакологічні властивості екстракту з листя хмелю звичайного (ЕЛХ). Встановлено, що в дозі 5 мг/кг досліджуваний екстракт має широкий спектр фармакологічних властивостей: виражену протизапальну, репаративну, анальгетичну, антиоксидантну, мембраностабілізувальну, спазмолітичну, антиандрогенну й антимікробну активність. Наявність простатопротекторної властивості ЕЛХ доведено на експериментальних моделях простатиту та доброякісної гіперплазії передміхурової залози.

  Скачати повний текст

Вивчено та доведено лікувальну ефективність феполену на різних моделях експериментальних простатитів, яка проявлялась у відновленні структури та функції передміхурової залози. Експериментально встановлено здатність феполену стимулювати сперматогенез. Установлено протизапальну дію феполену, показано, що цей ефект реалізується переважно внаслідок впливу на ліпооксигеназу, ніж на циклооксигеназу. У дослідженні антиоксидантної активності феполену за умов in vitro та in vivo на моделі гострого токсичного ураження печінки вперше доведено його антиоксидантні властивості. Виявлено виражену анальгізувальну активність феполену, яка перевершує активність препаратів порівняння пепонену та тріанолу в 2,4 та 4,0 рази відповідно. Установлено мембраностабілізувальну дію феполену, яка перевершувала активність препаратів порівняння пепонену та тріанолу в 1,8 та 4,5 рази відповідно. Вивчено токсичність феполену, показано його нешкідливість за експериментальних гострого та хронічного простатитів. Досліджено дію феполену на морфофункціональний стан печінки за умов експериментальних хронічного та токсичного процесів і встановлено його виражену гепатопротекторну активність, яка перевершувала активність препарату порівняння "Силібору". На підставі результатів вивчення хронічної токсичності встановлено гіполіпідемічну дію феполену, що є одним з механізмів його гепатопротекторної дії.

  Скачати повний текст

Визначено, що альтабор належить до класу практично нетоксичних речовин за внутрішньошлункового шляху уведення та до класу малотоксичних - за внутрішньоочеревинного надшляху уведення до організму тварин. Встановлено, що субстанція та супозиторії альтабору не чинять алергічної, імунотоксичної, місцевоподразнювальної та гонадотоксичної дії, яка має суттєве значення для підвищення ефективності простатопротекторної терапії.

  Скачати повний текст

Проведено фармакологічне вивчення нового рослинного препарату простатофіт. Встановлено простатопротекторну активність простатофіту та його перевагу над простаполом за здатністю пригнічувати запальний процес у передміхуровій залозі. Доведено простатопротекторну дію простатофіту та встановлено перевагу простатофіту над простаполом за вираженістю простатопротекторної дії. Встановлено антиексудативний ефект простатофіту на різних моделях запалення: карагеніновому набряку, УФ-еритемі, кріопошкодженні простати та сечового міхура. Доведено, що простатофіт виявляє анальгетичну (38 %), спазмолітичну (33 %) й антиоксидантну (26,4 %) активності, антиандрогенну та помірну протимікробну дію.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблеми розробки й обгрунтування диференційованого підходу до лікування хворих з різними формами хронічного простатиту (ХП) на основі комплексного вивчення клінічних, біохімічних, імунологічних, інструментальних показників, патогенетичних ланок становлення та перебігу даного захворювання. Наведено результати дослідження клініко-функціональних характеристик різних форм ХП. Виявлено активацію процесів ліпопероксидації та пригнічення антиоксидантного захисту, що відіграє важливу роль у процесах хронізації та прогресування ХП. Встановлено вияви ендотеліальної дисфункції, що визначаються порушенням локального кровоплину в передміхуровій залозі на тлі зростання рівня ендотеліну-1 у сироватці крові. Вивчено варіабельність серцевого ритму як показник балансу симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи у хворих з психопатологічними виявами. Розроблено й апробовано схеми вибору методу лікування хворих з різними формами ХП, які дозволяють підвищити клінічну ефективність лікування, досягти стійкої ремісії та збільшити частку хворих з позитивним лікувальним ефектом.

  Скачати повний текст

Розроблено заходи профілактики розвитку сексуальних розладів та андрологічної реабілітації пацієнтів за умови хірургічного лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ) методами трансретральної резекції (ТУР) одно- та двохетапної черезміхурової простатектомій. Доведено, що оперативні втручання несуть певну загрозу розвитку сексуальних розладів у 18,3% пацієнтів. Післяопераційні сексуальні розлади мали місце у групах ТУР, черезміхурової одно- та двомоментної простатектомії у 9%, 18% та 32% випадків відповідно, що дозволяє розглядати саме ТУР операцією вибору з позицій збереження копулятивної функції. Сексуальні розлади після хірургічного лікування ДГПЗ можуть мати функціональний та органічний генез. Останній може бути пояснений ушкодженням перипростатичних нервових утворень, що забезпечують релаксуючу дію на статеві артерії та кавернозну тканину. Визначено загальносоматичні та пов'язані з хірургічною агресією фактори ризику розвитку сексуальних розладів у процесі хірургічного лікування ДГПЗ. Запропоновано алгоритм профілактики розвитку даного ускладнення під час хірургічного лікування ДГПЗ, а також ситему заходів андрологічної реабілітації пацієнтів, з базовим використанням розробленого методу ЛВТ - електроімпульсної терапії.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено, що зміни в сітці сечового міхура спостерігаються на ранньому етапі розвитку доброякісної гіперплазії передміхурової залози (1 - 2 роки), які поглиблюються та набувають незворотнього характеру через 5 - 6 років. Встановлено, що порушення гемомікроциркуляції та пов'язані з ними морфологічні зміни є передумовою розвитку стриктур міхурово-уретрального сегменту та тривалих нориць. Вперше в процесі комплексного лікування хворих у післяопераційному періоді патогенетично обгрунтовано доцільність застосування нового вітчизняного антиоксидантного препарату - тіотриазоліну як рено- та гепатопротектора (за загальноприйнятою схемою). Показано позитивний вплив застосування тіотриазоліну на підвищення ефективності дії монуралу як антибактеріального препарату, що сприяє зменшенню кількості інфекційно-запальних ускладнень сечовивідних шляхів і статевих органів.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення етіологічних чинників виникнення хронічного інфекційного простатиту, на підставі яких визначено суттєве значення хламідійної, мікоуреаплазмової та змішаної (мікстінфекційної) етіології ураження передміхурової залози, досить часте поширення запального процесу на інші придаткові статеві залози (сім'яні міхурці, яєчка, придатки яєчок), що сприяє порушенню копулятивної та репродуктивної функції у хворих чоловіків. Встановлено, що порушення місцевого імунітету репродуктивного тракту та показників якісного та кількісного складу секретів придаткових статевих залоз за різних за етологічним (інфекційним) походженням хронічних простатитів мали однонаправлений характер і суттєво не відрізнялись в групах порівняння (згідно етіології ураження). Вперше проведено комплексне вивчення місцевого імунітету репродуктивного тракту, а також якісного та кількісного складу ряду показників секрету передміхурової залози, сім'яних міхурців, еякуляту в хворих на хронічний простатит. Доведено взаємозалежність характеру та ступеня виявлених патологічних змін і тяжкості клінічного перебігу захворювання, в тому числі порушень копулятивної та репродуктивної функцій у чоловіків, що має важливе діагностично-прогностичне значення та повинно індивідуалізовано враховуватись у процесі проведення комплексної терапії. Розроблено методи терапії за різних форм хронічного простатиту з урахуванням результатів всебічного обстеження, яке включає виявлення етіологічних чинників ураження, вивчення ряду показників якісного та кількісного складу секретів додаткових статевих залоз та показників локального імунітету репродуктивного тракту.

  Скачати повний текст

Розроблено систему клініко-організаційних заходів, спрямованих на раннє виявлення доброякісної гіперплазії простати (ДГП) з наступним вибором оптимальної індивідуалізованої тактики за умов існуючої системи медичної допомоги. Запропоновано структуровану програму просвітницької роботи серед населення та лікарів суміжних спеціальностей та схему-маршрут чоловіків, які звернулись з приводу порушення сечовипускання. Доведено дієздатність та ефективність запропонованої системи, критеріями оцінки якої є збільшення кількості звернень (на 56 %), госпіталізованих (на 88,2 %), диспансеризованих (на 72,5 %) і трансуретральних резекцій простати (у 2,6 рази). На фоні встановленої загальної тенденції до зростання рівня захворюваності та поширеності ДГП серед чоловічого населення України виділено регіони, які потребують підвищеної уваги (північно-східний, південно-східний, західний).

  Скачати повний текст

Досліджено особливості структурної організації яєчок, над'яєчок, передміхурової залози та сім'яних пухирців щурів різних вікових груп за фізіологічної норми, на висоті дії загальної хронічної гіпертермії, а також на різних етапах постгіпертермічного періоду. На засадах системного підходу із залученням анатомічних, гістологічних, електронно-мікроскопічних, імуноферментних і статистичних методів дослідження проаналізовано вікові особливості будови органів статевої системи щурів-самців за помірної, середнього ступеня та екстремальної гіпертермії, а також за поєднання середньої та екстремальної гіпертермії з фізичним навантаженням. З'ясовано можливість фармакологічної корекції виявлених змін.

  Скачати повний текст

Вивчено анатомо-морфометричні, ехометричні, гістоморфометричні, субмікроскопічні параметри передміхурової залози чоловіків та динаміку цих змін. Досліджено динаміку змін ультразвукових (ехографічних) характеристик (лінійні розміри, об'єм, маса) передміхурової залози у чоловіків різних вікових груп та конституційних типів. Доведено, що ехометричні параметри передміхурової залози в динаміці постнатального онтогенезу залежать від віку та будови тіла чоловіків. Уперше встановлено закономірність змін відносних площ залозистого та м'язово-еластичного компонентів передміхурової залози залежно від віку та конституційного типу чоловіків. Наведено морфологічну та субмікроскопічну характеристику залозистого компонента передміхурової залози у випадку її доброякісної гіперплазії. Доведено, що конституційний тип людини є прогностичним фактором змін структурних компонентів передміхурової залози чоловіків у віковому аспекті, зокрема при її доброякісній гіперплазії.

  Скачати повний текст

Проаналізовано закономірності структурної організації передміхурової залози в нормі та особливості морфофункціональних змін її кровоносних судин, гемомікроциркуляторного русла, тканинних базофілів та паренхіми після дії загальної глибокої гіпотермії та у різні терміни постгіпотермічного періоду. Доведено, що у структурних елементах передміхурової залози щурів, які зазнали впливу загальної глибокої гіпотермії, відбуваються послідовні зміни: на висоті гіпотермії та в ранні терміни (перша, третя, сьома доба) переважають реактивно-деструктивні процеси; на чотирнадцяту добу виявлено компенсаторно-пристосувальні прояви, які сприяють відновним процесам на тридцяту добу.

  Скачати повний текст

Уперше науково обгрунтовано застосування антигомотоксичної терапії (АГТ) у комплексному лікуванні хворих на хронічний простатит (, яка передбачає визначення вмісту внутрішньоклітинного глікогену у нейтрофілах периферичної крові; вивчення активності ряду дегідрогеназ тканинного дихання, дегрануляцію тканинних базофілів, вільнорадикального окиснення ліпідів, стану клітинної та гуморальної ланок неспецифічної імунологічної резистентності та ультразвукової діагностики гемодинаміки передміхурової залози (ПЗ). Запропоновано гемодинамічну класифікацію ХП на підставі комплексного ультразвукового доплерографічного дослідження кровозабезпечення ПЗ, що дає змогу верифікувати діагноз і обгрунтовувати неінвазивні, клінічно ефективні методи лікування. Установлено, що у разі ХП активація перекисного окиснення ліпідів є важливою патогенетичною ланкою захворювання, застосування антигомотоксичних препаратів супроводжується вірогідним зменшенням продуктів вільно-радикального окиснення ліпідів. Обгрунтовано нові методичні підходи до лікування хворих на ХП за допомогою плоскополяризованого світла та ендоуретрального лазерофорезу з застосуванням препарату "Траумель С" і фармакопунктурного методу введення. Виявлено зворотній зв'язок між вмістом внутрішньоклітинного глікогену та стадією запальних змін у ПЗ. Доведено, що останні знижують інтенсивність гліколізу у залозі. Досліджено вплив АГТ на імунну систему хворих на ХП. Установлено, що реакція хворих на імунокорекцію зазначеними препаратами має індивідуальний характер і залежить не тільки від характеру комплексних гомеопатичних препаратів, що використовуються, але і від характеру гемодинамічних порушень у ПЗ. Уперше обгрунтовано та впроваджено новий методичний підхід до лікування ХП, який передбачає компексне застосування класичної антибактеріальної терапії й антигомотоксичних препаратів. Досягнуто суттєве поліпшення результатів лікування зазначеної патології.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблеми підвищення ефективності лікування пацієнтів з передчасною еякуляцією (ПЕ) шляхом наукового обгрунтування застосування електронейромодуляції та тренінгу м'язів тазового дна за принципом біологічного зворотного зв'язку. У дослідження включено 84 пацієнта з ПЕ та 38 чоловіків з нормальною тривалістю статевого акта. Встановлено, що розвиток ПЕ обумовлений підвищенням активності спинальних центрів еякуляції та асоціюється з порушенням координації роботи м'язів тазового дна. Зазначено, що гормональний чинник не відіграє суттєвої ролі у розвитку вродженої ПЕ. Продемонстровано, що люмбосакральна модуляція та поведінкова терапія на фоні тренінгу м'язів тазового дна достовірно та клінічно вагомо збільшують інтравагінальний передеякуляторний латентний період (ІВПЛП), задоволеність статевим актом і зменшують виразність психоемоційного дистресу. Розроблено алгоритм діагностики та лікування пацієнтів з ПЕ, що передбачає проведення анкетування пацієнтів за опитувальником "Профіль симптомів передчасної еякуляції", анальної манометрії, електромієлографії та ізольованого застосування електронейростимуляції (у пацієнтів з тривалістю ІВПЛП менше однієї хвилини) та комбінованої терапії (у разі ІВПЛП більше однієї хвилини).

  Скачати повний текст

Вивчено основні методи, які застосовують під час лікування хворих на бактеріальний простатит за санаторно-курортних умов. Розроблено оптимальний метод лікування даної категорії хворих. Вивчено дію нового вітчизняного імунотропного препарату "Флуренізиду". Опрацьовано клініко-лабораторні показники даних хворих за традиційного лікування та з використанням флуренізиду, досліджено стан імуннї системи. Вивчено спектр збудників зазначеної хвороби, проведено порівняльний аналіз бактеріологічної ефективності різних методів лікування. Спрогнозовано вартість та економічну ефективність окремих методів лікування таких хворих.

  Скачати повний текст